23. Вибори. Види виборів в Україні. Референдум в Україні: поняття, правове регулювання.

Під виборами слід розуміти форму безпосереднього народовлад­дя, зміст якої полягає у волевиявленні народу з метою формування представницьких органів держави чи місцевого самоврядування та обрання посадових осіб цих органів шляхом голосування.

За суб’єктами вибори передбачають обрання президента Укра­їни, формування Верховної ради України, формування Верховної ради автономної республіки Крим, місцевих (сільських, селищних, міських, районних, обласних) рад та обрання сільських, селищних, міських голів.

В Україні проводяться такі види виборів:

1) президентські, що можуть бути:

а) черговими — проводяться у зв’язку із закінченням консти­туційного строку повноважень президента України і відбу­ваються в останню неділю останнього місяця п’ятого року повноважень президента України. Вони призначаються Вер­ховною радою України не пізніш як за сто тридцять днів до дня виборів; виборчий процес розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів;

б) позачерговими — проводяться у зв’язку із достроковим при­пиненням повноважень президента України у випадках, передбачених Конституцією України. Вони призначають­ся Верховною радою України в день припинення повнова­жень президента України, відбуваються в останню неділю дев’яностоденного строку з дня припинення цих повнова­жень; виборчий процес розпочинається з дня, наступного за днем призначення виборів;

в) повторними — призначаються Верховною радою України на підставі подання Центральної виборчої комісії і проводяться у випадках:

• якщо до виборчого бюлетеня для голосування було вклю­чено не більше двох кандидатів на пост президента Украї­ни і жодного з них не було обрано;

• якщо всі кандидати на пост президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повтор­ного голосування зняли свої кандидатури.

• повторні вибори президента України відбуваються в останню неділю дев’яностоденного строку з дня прийняття постанови Верхо­вної ради України про призначення повторних виборів. така поста­нова приймається не пізніш як на п’ятнадцятий день після дня вне­сення до Верховної ради України відповідного подання Центральної виборчої комісії. Виборчий процес повторних виборів президента України розпочинається наступного дня після офіційного опубліку­вання постанови Верховної ради України про їх призначення;

2) парламентські, що можуть бути:

а) черговими — проводяться у зв’язку із закінченням консти­туційного строку повноважень Верховної ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення; відбува­ються в останню неділю останнього місяця п’ятого року по­вноважень Верховної ради України. Виборчий процес черго­вих виборів народних депутатів України розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніше ніж за сто двадцять п’ять днів до дня виборів; б) позачерговими — проводяться у зв’язку із достроковим при­пиненням повноважень Верховної ради України у випадках, передбачених Конституцією України. Вони призначаються президентом України з підстав і в порядку, встановлених Конституцією України, і відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу пре­зидента України про дострокове припинення повноважень Верховної ради України, виданого відповідно до Конституції України; виборчий процес починається з дня, наступного за днем опублікування Указу президента України про призна­чення позачергових виборів;

• повторними позачерговими — проводяться у разі визнання позачергових парламентських виборів такими, що не від­булися, — якщо в них взяло участь менше половини від кількості виборців, включених до списків виборців, і ого­лошуються Центральною виборчою комісією у двомісяч­ний термін з дня позачергових виборів; 3) місцеві, що можуть бути:

а) черговими, що проводяться у зв’язку із закінченням визначе­ного Конституцією України строку повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради та сільсько­го, селищного, міського голови. рішення про проведення чер­гових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів приймає Верховна рада України. рішення про проведення чергових виборів депутатів Верховної ради авто­номної республіки Крим приймає Верховна рада автоном­ної республіки Крим. чергові вибори депутатів та сільських, селищних, міських голів відбуваються одночасно з виборами народних депутатів України;

б) позачерговими, що призначаються Верховною радою Украї­ни у разі дострокового припинення повноважень Верховної ради автономної республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови;

в) повторними, що призначаються територіальною виборчою комісією у разі визнання виборів депутата (депутатів) у цьо­му окрузі недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата. повторні вибори сільського, селищного, міського голови призначаються територіальною виборчою комісією у разі визнання місцевих виборів недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади сільського, селищного, міського голови;

г) проміжними, що призначаються територіальною виборчою комісією у разі дострокового припинення повноважень депу­тата, обраного в цьому одномандатному окрузі;

д) першими (у разі формування нових місцевих рад), що призна­чаються відповідно Верховною радою автономної республі­ки Крим, обласною, Київською або севастопольською місь­кою радою, якщо інше не передбачено законом.

Референдум є однією з пріоритетних форм безпосередньої демократії в Україні (поряд із виборами, народною ініціативою тощо). Правове регулювання референдумів в Україні здійснюється Конституцією України (Розділ III, ст.69 – 74), Законом України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3 липня 1991 року.

Референдум – це спосіб прийняття громадянами України законів, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення через голосування.

Шляхом референдуму надається юридична сила рішенням народу щодо найважливіших питань громадського і політичного життя, внутрішньої і зовнішньої політики, не пов’язаних із визначенням персонального складу державних або громадських органів.