24. Поняття і сутність законодавчої влади. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні, її склад, повноваження. Правовий статус народного депутата України.

Законода́вча вла́да — одна з трьох незалежних складових державної влади, поряд з виконавчою та судовою владами. Законодавча влада це — делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, що має виключне право ухвалювати закони. Законодавча влада відповідає за обговорення і проголошення законів, а також за перевірку роботи виконавчої та судової гілок влади.

Основним напрямком діяльності органів законодавчої влади є ухвалення законів, внесення змін до законодавства та навіть Конституції України якщо це передбачено законодавством.

Законодавча влада є незалежною і самостійною гілкою влади.

  У системі органів державної влади в Україні важливе місце посідає Верховна Рада України, яка є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Верховна Рада України розглядає та вирішує найважливіші питання державного і суспільного життя держави, що потребують законодавчого регулювання, а також здійснює установчі та контрольні функції, передбачені Конституцією України.    Верховна Рада України — є однопалатним представницьким органом законодавчої влади, до складу якої входять 450 народних депутатів, які обираються на підставі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі і не можуть бути на державній службі або мати інший представницький мандат.    Конституція України надає Верховній Раді України широкі повноваження:    1) внесення змін до Основного Закону України в межах і порядку, передбачених розділом ХІІІ чинної Конституції;    2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 Конституції;    3) прийняття законів;    4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;    5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;    6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;    7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією України;    8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;    9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;    10) усунення Президента України з посади шляхом особливої процедури (імпічменту);    11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;    12) надання згоди на призначення Президентом України Прем’єр-міністра України;    13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції;    14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;    15) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених Конституцією України;    16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;    17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримування та захисту прав і свобод людини в Україні;    18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;    19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;    20) призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;    21) призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;    22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;    23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;    24) надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;    25) надання згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;    26) призначення третини складу Конституційного Суду України;    27) обрання суддів безстроково;    28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;    29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;    30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;    31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;    32) надання у встановлений законом строк згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;    33) здійснення парламентського контролю в межах, визначених Конституцією України;    34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;    35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;    36) затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об’єктів права приватної власності.    Слід зазначити, що досить широке коло питань може вирішуватись Верховною Радою України виключно шляхом прийняття законів, тобто актів, які мають вищу юридичну силу

 Народні депутати України є повноважними та відповідальними представниками народу України у Верховній Раді України. Вони покликані виражати і захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та контрольної функцій Верховної Ради України. Виконуючи свої функції і повноваження, народні депутати керуються Конституцією, законами України, постановами Верховної Ради України, а також своєю совістю.    Народним депутатом України може бути лише громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років. Народний депутат повинен мати громадянство України, бо саме ця властивість визначає наявність повноцінних правових зв’язків між особою і державою, у тому числі й наявність усіх юридичних прав і обов’язків, передбачених Конституцією України.    Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Це означає, що вони повинні відмовитись від іншого представницького мандата і не можуть перебувати на державній службі, їм забороняється займатись будь-якою діяльністю, крім наукової та викладацької. Повноваження народних депутатів України набувають чинності з моменту складання ними перед Верховною Радою України відповідної присяги. Якщо народний депутат відмовляється складати присягу, то він втрачає депутатський мандат, і у відповідному виборчому окрузі мають відбутися нові вибори до Верховної Ради України.    Конституція України закріпляє низку гарантій депутатської діяльності, які покликані забезпечити сприятливі умови для виконання народними депутатами своїх повноважень. Однією з таких гарантій є депутатська недоторканність, яка означає, що народний депутат не може бути притягнутим до будь-якої юридичної відповідальності за діяльність, яку він здійснює під час реалізації своїх депутатських повноважень.    Депутатська недоторканність також означає й те, що народного депутата України не можна притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи заарештувати, якщо на це немає згоди Верховної Ради України, вираженої у відповідній постанові, що приймається на її пленарному засіданні.    Обсяг повноважень народних депутатів України визначається Конституцією України та чинним законодавством. Повноваження народного депутата припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України відповідного скликання. Ст. 81 Конституції України передбачає підстави дострокового припинення депутатських повноважень:    1) складення повноважень за особистою заявою депутата;    2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо депутата;    3) визнання депутата в судовому порядку недієздатним або безвісти відсутнім;    4) припинення громадянства України або виїзд депутата на постійне проживання за межі України;    5) смерть депутата.    Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України (має проголосувати не менше 226 народних депутатів).    Важливими формами депутатської діяльності є депутатський запит і депутатське звернення.