- •4. Функції держави. Обгрунтуйте зміст внутрішніх функцій держави. Який характер та особливості їх реалізації в Україні?
- •6. Апарат держави.Органи законодавчої,виконавчої,судової влади.Контролюючі і наглядові органи. Механізм держави.
- •8. Згальна характеристика права.Проаналізуйте основні ознаки права і дайте визначення його понять.
- •9. Поняття функцій права. Який їх зв'язок з функціями держави. Обгрунтуйте зміст функцій права. Чи виконує право інші функції,наприклад,економічну,соціальну,культурну?
- •10. Поняття й ознаки системи права України як явища обєктивного характеру. Дайте стислу х-ку структурних елементів системи права. Що таке структура правової норми?
- •12.Поняття джерел права: їх різновиди та стисла характеристика. Нормативно- правові акти (нпа) в системі інших джерел права:його особливості та характерні ознаки.
- •13.Класифікація і службова характеристика підзаконних нпа. Які способі викладу елементів правової норми с статтях нпа ви знаетє?Дайте стислу характеристику.
- •15. Що являє собою правопорушення як форма суспільних відносин?Які його специфічні ознаки?Чому правопорушенням не можуть бути думки, почуття, наміри?
- •16.Дайте визначення складу правопорушення. Вина та її форми. Дайте характеристику проступків. Чим вони відрізняються від злочинів.
- •18. Загальна характеристика та структура Конституції України. Порядок прийняття ку і внесення до неї змін.
- •20. Поняття і принципи громадянства України. Категорії осіб, що є громадянами України. Підстави і порядок набуття та припинення громадянства України.
- •21. Основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина України
- •22. Конституційне закріплення права на освіту та система освіти в Україні. Гарантії на освіту в Законі України «Про вищу освіту».
- •23. Вибори. Види виборів в Україні. Референдум в Україні: поняття, правове регулювання.
- •24. Поняття і сутність законодавчої влади. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні, її склад, повноваження. Правовий статус народного депутата України.
- •25. Президент України – глава держави, його правовий статус. Повноваження Президента України. Акти Президента України. Процедура усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
- •26. КабМін України – вищий орган у системі органів виконавчої влади, порядок його формування, склад, повноваження.
- •27. Поняття, особливості та види адміністративно-правових відносин.
- •28. Поняття, основні риси та види органів державної виконавчої влади.
- •29. Поняття, особливості, принципи і нормативна основа адміністративної відповідальності.
- •30. Адміністративні правопорушення та їх ознаки.
- •31. Обставини, які виключають адміністративну відповідальність. Наведіть приклади.
- •32. Поняття та види адміністративних стягнень. Основні та додаткові стягнення.
- •33. Накладення адм. Стягнення.
- •34. Які органи уповноважені розглядати справи про адм..Правопорушення? Які основні справи розглядає кожний орган?
- •35. Які заходи примусу мають право застосовувати правоохоронні органи?
- •36. Порядок розгляду адміністративної справи
- •37. Адміністративне порушення. Термін адміністративного затримання.Доставлення правопорушника.
- •38. Дайте стислу характеристику особам, що беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.
- •Глава 21 Кодекс України про адміністративні правопорушення
- •39.Предемет цивільно-правого регулювання, принципи та функції цивільного права.
- •40.Джерела цивільного права та їх стисла характеристика.
- •41.Цивільні правовідносини. Особливості цивільних правовідносин.
- •42.Учасники цивільних правовідносин. Фізичні особи. Цивільна правосуб`єктність фізичних осіб.
- •43. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою. Опіка. Піклювання.
- •44.Особисті немайнові права фізичної особи.
- •Учасники цивільних правовідносин. Юридичні особи. Ознаки, види, реєстрація, ліквідація юридичних осіб.
- •46. Об'єкти цивільних прав. Поняття представництва і його види. Довіреність, її форми і види.
- •47. Поняття права власності. Суб'єкти і об'єкти права власності. Форми власності і підстави для виникнення права власності.
- •48. Поняття зобов'язань і їх види. Сторони у зобов'язаннях.
- •49. Підстави цивільно-правової відповідальності за шкоду.
- •50. Загальні положення про спадкування. Види спадкоємства. Оформлення прав на спадщину.
- •51. Поняття, особливості та принципи сімейно-правових відносин. Сімя, правове регулювання сімейних відносин.
- •52. Поняття шлюбу, умови і підстави його укладення, реєстрація. Поняття шлюбного договору.
- •54. Поняття і порядок укладення колективного договору. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •55. Загальний порядок укладення трудового договору. Фактичний допуск до роботи
- •56.Особенности регулирования труда несовершеннолетних.
- •57. Підстава і порядок звільнення з ініціативи власника. Звільнення за прогул.
- •58. Підстави і порядок звільнення з ініціативи працівників. Порядок оформлення звільнення і здійснення розрахунку.
- •59. Режим робочого часу і порядок його встановлення. Скорочена тривалість робочого часу.
- •60. Загальний порядок застосування дисциплінарних стягнень
- •61. Понятие гарантийных и компенсационных выплат
- •64. Организация комиссий по трудовым спорам, её компетенция
- •65. Порядок и сроки рассмотрения трудового спора в комиссии по трудовым спорам
- •66. Статус безробітного, право на одержання допомоги по безробіттю
- •67.Поняття кримінального права. Його предмет і завдання. Суб’єкт кримінально-правових відносин.
- •68. Поняття і види норм кримінального права. Система норм загальної і особливої частини Кримінального Кодексу України
- •69.Принципи чинності кримінального закону в просторі та в часі. Зворотна сила кримінального закону і його тлумачення.
- •70. Поняття злочину, його ознаки та класифікація.
- •71. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність
- •72. Поняття, ознаки, підстави кримінальної відповідальності
- •73. Поняття складу злочину, його елементи і значення
- •74. Покарання та його види. Основні та додаткові покарання
- •75. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •78. Призначення покарань. Система поглиблення та сукупності покарання.
- •79. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти основ національної безпеки України.
- •80. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти життя та здоров’я особи.
- •81. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •82. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
24. Поняття і сутність законодавчої влади. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні, її склад, повноваження. Правовий статус народного депутата України.
Законода́вча вла́да — одна з трьох незалежних складових державної влади, поряд з виконавчою та судовою владами. Законодавча влада це — делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, що має виключне право ухвалювати закони. Законодавча влада відповідає за обговорення і проголошення законів, а також за перевірку роботи виконавчої та судової гілок влади.
Основним напрямком діяльності органів законодавчої влади є ухвалення законів, внесення змін до законодавства та навіть Конституції України якщо це передбачено законодавством.
Законодавча влада є незалежною і самостійною гілкою влади.
У системі органів державної влади в Україні важливе місце посідає Верховна Рада України, яка є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Верховна Рада України розглядає та вирішує найважливіші питання державного і суспільного життя держави, що потребують законодавчого регулювання, а також здійснює установчі та контрольні функції, передбачені Конституцією України. Верховна Рада України — є однопалатним представницьким органом законодавчої влади, до складу якої входять 450 народних депутатів, які обираються на підставі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі і не можуть бути на державній службі або мати інший представницький мандат. Конституція України надає Верховній Раді України широкі повноваження: 1) внесення змін до Основного Закону України в межах і порядку, передбачених розділом ХІІІ чинної Конституції; 2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 Конституції; 3) прийняття законів; 4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; 5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики; 6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля; 7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією України; 8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України; 9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; 10) усунення Президента України з посади шляхом особливої процедури (імпічменту); 11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України; 12) надання згоди на призначення Президентом України Прем’єр-міністра України; 13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції; 14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням; 15) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених Конституцією України; 16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати; 17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримування та захисту прав і свобод людини в Україні; 18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України; 19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України; 20) призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 21) призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України; 22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України; 23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України; 24) надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України; 25) надання згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади; 26) призначення третини складу Конституційного Суду України; 27) обрання суддів безстроково; 28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів; 30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування; 31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації; 32) надання у встановлений законом строк згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України; 33) здійснення парламентського контролю в межах, визначених Конституцією України; 34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України; 35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату; 36) затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об’єктів права приватної власності. Слід зазначити, що досить широке коло питань може вирішуватись Верховною Радою України виключно шляхом прийняття законів, тобто актів, які мають вищу юридичну силу
Народні депутати України є повноважними та відповідальними представниками народу України у Верховній Раді України. Вони покликані виражати і захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та контрольної функцій Верховної Ради України. Виконуючи свої функції і повноваження, народні депутати керуються Конституцією, законами України, постановами Верховної Ради України, а також своєю совістю. Народним депутатом України може бути лише громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років. Народний депутат повинен мати громадянство України, бо саме ця властивість визначає наявність повноцінних правових зв’язків між особою і державою, у тому числі й наявність усіх юридичних прав і обов’язків, передбачених Конституцією України. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Це означає, що вони повинні відмовитись від іншого представницького мандата і не можуть перебувати на державній службі, їм забороняється займатись будь-якою діяльністю, крім наукової та викладацької. Повноваження народних депутатів України набувають чинності з моменту складання ними перед Верховною Радою України відповідної присяги. Якщо народний депутат відмовляється складати присягу, то він втрачає депутатський мандат, і у відповідному виборчому окрузі мають відбутися нові вибори до Верховної Ради України. Конституція України закріпляє низку гарантій депутатської діяльності, які покликані забезпечити сприятливі умови для виконання народними депутатами своїх повноважень. Однією з таких гарантій є депутатська недоторканність, яка означає, що народний депутат не може бути притягнутим до будь-якої юридичної відповідальності за діяльність, яку він здійснює під час реалізації своїх депутатських повноважень. Депутатська недоторканність також означає й те, що народного депутата України не можна притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи заарештувати, якщо на це немає згоди Верховної Ради України, вираженої у відповідній постанові, що приймається на її пленарному засіданні. Обсяг повноважень народних депутатів України визначається Конституцією України та чинним законодавством. Повноваження народного депутата припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України відповідного скликання. Ст. 81 Конституції України передбачає підстави дострокового припинення депутатських повноважень: 1) складення повноважень за особистою заявою депутата; 2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо депутата; 3) визнання депутата в судовому порядку недієздатним або безвісти відсутнім; 4) припинення громадянства України або виїзд депутата на постійне проживання за межі України; 5) смерть депутата. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України (має проголосувати не менше 226 народних депутатів). Важливими формами депутатської діяльності є депутатський запит і депутатське звернення.