8. Згальна характеристика права.Проаналізуйте основні ознаки права і дайте визначення його понять.

Основні галузі сучасного права України:

Конституційне право регулює форму правління, форму державного устрою, порядок формування та компетенцію органів держави, основи правового положення громадян.

Адміністративне право регулює відносини у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності, тобто організацію і порядок у системі державного управління суспільством і в самих державних органах. Адміністративне право встановлює поняття адміністративного правопорушення, види адміністративних стягнень і порядок їх накладення.

Цивільне право регулює майнові та пов’язані з ними особисті не-майнові відносини (наприклад, відносини купівлі-продажу, захист честі та гідності тощо).

Кримінальне право встановлює, які діяння є злочином, називає види злочинів та покарання, що застосовуються до осіб, які ці злочини здійснили.

Сімейне право регулює порядок укладення і розірвання шлюбу, права і обов’язки подружжя, взаємовідносини між батьками і дітьми, питання опіки і піклування і т. д.

Трудове право регулює відносини між працівником і власником або уповноваженим ним органом чи фізичною особою з приводу укладення і розірвання трудового договору, умови роботи і оплату праці, порядок розгляду трудових спорів.

Земельне право регулює відносини між державою та суб’єктами різних форм власності на землю.

Фінансове право регулює порядок формування і розподілу Державного бюджету, податкову систему.

Цивільно-процесуальне право регулює відносини, що виникають під час розгляду судами цивільних, трудових, сімейних та деяких інших справ.

Кримінально-процесуальне право регулює відносини, що виникають у процесі попереднього розслідування та розгляду судами кримінальних справ.

Виправно-трудове право регулює відносини, що виникають при виконанні кримінальних вироків.

Праву як особливому виду соціальних норм притаманні певні ознаки.

Основними вважають такі:

– нормативний характер, тобто право складається з норм – правил поведінки загального характеру, що визначають права, обов’язки та відповідальність громадян, посадових осіб та державних органів;

– норми, що мають загально-обов’язковий характер, поширюються на всіх учасників правовідносин і виконуються без виключень і незалежно від ставлення до норм;

– у нормах виявляється воля держави;

– право – це система норм, тобто правові норми – це не просто сукупність, а єдина система, що діє на основі єдиних принципів, виконує єдині функції та складається з інститутів і галузей, що регулюють однорідні суспільні відносини;

– це система формально-визначених норм, зміст яких закріплено в тексті правового документа;

– право гарантоване державою, яка охороняє та забезпечує його силою державного примусу;

– право формулює правила поведінки у вигляді прав і обов’язків.

Отже, право це – система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, що встановлюються, гарантуються і охороняються державою з метою упорядкування суспільних відносин.

Право – це соціальне явище, що може розглядатися як єдність об’єктивного та суб’єктивного.

Поняття “право” у юридичній літературі вживається у різних значеннях. Насамперед, право розуміється як певна об’єктивна реальність, один із видів соціальних норм, що діють у державі.

Крім того, право – міра дій конкретної особи (у цих випадках вживається термін “суб’єктивне право”).