- •1 Система двостороннього гучномовного зв’язку і оповіщення «Парк-1м»
- •1.1 Призначення і склад системи «Парк-1м»
- •1.2 Конструкція системи «Парк-1м»
- •1.3 Основні електричні параметри
- •1.4 Режими роботи системи
- •1.5 Функціональні можливості системи.
- •1.6 Підготовка до роботи і перевірка працездатності системи
- •1.7 Структурна електрична схема пульту командира пкп-4ф
- •Блок управління бу-02м
- •1.9 Підсилювач потужності ум-200.2м
- •1.10 Блок живлення бп – 400м
- •1.11 Парковий переговорний пристрій ппу.М2
- •1.12 Технічне обслуговування
- •1.13 Поточний ремонт
- •2 Система двостороннього гучномовного зв’язку і оповіщення «Парк-2м»
- •2.1 Призначення і склад системи «Парк - 2м»
- •2.2 Конструкція системи «Парк - 2м»
- •2.3 Основні електричні параметри
- •2.4 Функціональні можливості системи.
- •2.5 Підготовка до роботи і перевірка працездатності системи
- •2.6 Структурна електрична схема плати пИнКом.
- •2.7 Структурна електрична схема блоку пИнПпу
- •2.8 Структурна електрична схема блоку інтерфейсного бИн-м.
- •2.9 Блок живлення інтерфейсу бпИн-м
- •2.10 Структурна електрична схема блоку управління бу-03м(мп)
- •2.11 Парковий переговорний пристрій ппу.М6
- •2.12 Технічне обслуговування системи.
- •2.13 Поточний ремонт
- •3 Система «Парк-3»
- •3.1 Призначення і склад «Парк 3»
- •3.2 Режими роботи, функціональні можливості і основні технічні характеристики системи
- •3.3 Конструкція системи
- •Конфігурування системи
- •3.5 Підготовка до роботи і порядок встановлення режимів роботи системи
- •4 Підсилювально-комутаційні станції і підсилювачі
- •4.1 Призначення, склад і основні технічні характеристики
- •4.2 Конструкція підсилювача потужності um (um-200, um-600) і підсилювально-комутаційної станції sm (sm 200n, sm 600n)
- •4.3 Структурні електричні схеми підсилювача потужності um і підсилювально-комутаційної станції (пкс)
- •4.4 Принципова електрична схема вхідної плати sm 600n(sm 200n)
- •4.5 Принципова електрична схема підсилювача потужності
- •5 Підсилювальна комутаційна станція «Гонг» sm-160
- •5.1 Призначення, область використання і технічні характеристики підсилювача потужності «Гонг» sm-160
- •5.2 Конструкція і електрична структурна схема підсилювача потужності.
- •5.3 Підготовка підсилювача потужності до роботи.
- •6 Установка поїзного радіомовлення «Рейс 200 св»
- •6.1 Призначення і склад установки
- •6.2 Основні технічні характеристики і режими роботи установки
- •6.3Підготовка установки до роботи і порядок роботи
1.7 Структурна електрична схема пульту командира пкп-4ф
Структурна електрична схема пульта командира представлена в додатку на рисунку 5. Призначення елементів структурної схеми:
- А1(DA6), А12(DA7) - підсилювачі НЧ- сигналів;
- А2(VT3), A11(VT4) – транзисторні ключі, які дозволяють роботу відповідних підсилювачів НЧ – сигналів;
- А3(DA8) – комутатор НЧ – сигналів на два направлення;
- А4(DA1,VT1) – схема формування сигналу примусового перезапуску процесору;
- А5 (DA1…DA4) – центральний процесорний пристрій (в схемі не показані ланцюги програмування);
А6(VD7, VD8, VD13, VD14) – схема захисту НЧ- ланцюгів від перенапруг і небезпечних струмів, далі по тексту – схема захисту;
А7( SA1) – DIP- задавач конфігурування системи ( встановлюється згідно таблиці3);
А8(VH1….VH3, DD5, DA2) – інтерфейс RS-485;
А9(VH6, VT2, VT5) – схема формування сигналу «Блокировка»;
А10(VD2…. VD5, VD10, VD11) – схема захисту ланцюгів управління.
Принцип роботи
Центральний процесорний пристрій А5 в залежності стану даного пульта ( визначається положенням перемикача DIP- задавача А7 і кнопок клавіатури, розташованих на платі індикації і управління ПИУ) і стану блока управління БУ – 02М і пульту суміжного командира (при його наявності), формує сигнали управління, які визначають проходження НЧ – сигналів в даному пульті.
Обмін інформацією між процесорами вказаних плат і пультів здійснюється за допомогою послідовного інтерфейсу RS – 485 (А8, А10).
Розрізняють 6 основних режимів проходження НЧ – сигналу в пульті:
-передача НЧ- сигналу від мікрофону пульта в канал зв’язку з блоком БУ-02М (режим 1);
передача НЧ- сигналу від пристрою мікрофонного УМк в канал зв’язку з блоком БУ-02М (режим 2);
прийом НЧ – сигналу з каналу зв’язку з блоком БУ-02М на головку динамічну пульта ( режим 3);
передача НЧ – сигналу від мікрофона пульта на головку динамічну пристрою УДСА -01М (режим 4);
передача НЧ – сигналу від пристрою мікрофонного УМк на головку динамічну пристрою УДСА -01М (режим 5);
- прийом НЧ – сигналу від мікрофону пристрою УДСА -01М на головку динамічну пульта ( режим 6).
Три перших режими відповідають організації гучномовного зв’язку, а три інших – двосторонньому зв’язку « додатковий абонент – командир» ( « пасажир – касир»).
В таблиці 4 вказані стани реле і активні рівні основних сигналів управління, що визначають формування ланцюгів проходження НЧ – сигналу в кожному вище вказаному з режимів.
Таблиця 4
Режими |
Реле |
Сигнали управління |
|||||
К1 |
К2 |
К3 |
PDMIC |
MUTETA |
PDTA |
MUTEPWR |
|
1-ий |
+ |
– |
– |
1 |
1 |
0 |
1 |
2-ий |
+ |
– |
+ |
1 |
1 |
0 |
1 |
3-ий |
– |
– |
– |
0 |
0 |
0 |
0 |
4-ий |
+ |
+ |
– |
1 |
0 |
1 |
0 |
5-ий |
+ |
+ |
+ |
1 |
0 |
1 |
0 |
6-ий |
– |
+ |
– |
1 |
0 |
1 |
0 |
Примітка . позначення «+» і «-» відповідають включеному і відключеному ( обезтртрумленому ) стану реле, «0» і «1» - відповідним логічним рівням сигналів управління. |
Кожному з вказаних режимів відповідають наступні кола проходження НЧ – сигналів:
режим 1: контакт 3(ХР10), нормально – замкнуті контакти К3:2, замкнуті контакти К1:2, підсилювач А1, нормально – замкнуті контакти К2:2, резистор R91, аналоговий комутатор А3,( передача сигналу з входу DTMF на двонаправлений вивід LN), схема захисту А6, контакти 1(ХР5) і 6(ХР5);
режим 2: контакт 1(ХS5), резистор R107, замкнуті контакти К3:2, замкнуті контакти К1:2, підсилювач А1, нормально – замкнуті контакти К2:2, резистор R91, аналоговий комутатор А3,( передача сигналу з входу DTMF на двонаправлений вивід LN), схема захисту А6, контакти 1(ХР5) і 6(ХР5);
режим 3: контакти 1(ХР5) і 6(ХР5), схема захисту А6, аналоговий комутатор А3 (передача сигналу з двонаправленого виводу LN на вихід QR), нормально – замкнуті контакти К2:1, резистор R1 плати індикації і управління, резистор R78, підсилювач А12, нормально – замкнуті контакти К1:1, контакт 2(ХР9);
режим 4: контакт 3(ХР10), нормально – замкнуті контакти К3:2, замкнуті контакти К1:2, підсилювач А1, замкнуті контакти К2:2, резистор R1 плати індикації і управління, резистор R78, підсилювач А12, нормально – замкнуті контакти К1:1, контакт5(ХS4);
режим 5: контакт1(ХS5), резистор R107, замкнуті контакти К3:2, замкнуті контакти К1:2, підсилювач А1, замкнуті контакти К2:2, резистор R1 плати індикації і управління, резистор R78, підсилювач А12, замкнуті контакти К1:1, контакт5(ХS4);
режим 6: контакт1(ХS4), нормально – замкнуті контакти К1:2, підсилювач А1, замкнуті контакти К2:2, резистор R1 плати індикації і управління, резистор R78, підсилювач А12, замкнуті контакти К1:1, контакт2 (ХР9).
На виході TONE центрального процесорного пристрою А5 формуються службові сигнали низької частоти, наприклад, тональні сигнали, які супроводжують натискання кнопок на пульті.
В режимах 1, 2, 3, 4 і 5 на виході EXTUP центрального процесорного пристрою А5 генерується рівень « лог.1» довготою, що відповідає часу удержання кнопки МИКРОФОН ( тангенти пристрою мікрофонного УМк) або педалі, який перетворюється схемою А9 в гальванично – розв’язаний сигнал «Блокировка»( « сухий контакт»).
Контрольні запитання
1 Перерахуйте основні елементи структурної схеми і їх призначення.
2 Перерахуйте основні режими роботи ПКП-4Ф і охарактеризуйте кожного із них.
3 Пояснити кола проходження НЧ – сигналу для кожного із 6 режимів роботи ПКП-4Ф.