2.9 Блок живлення інтерфейсу бпИн-м

Блок живлення БПн-М виконаний у вигляді блочної конструкції, який встановлюється в стійку апаратну СА-3М. Даний блок живлення забезпечує необхідною постійною напругою блоків, які входять в стійку апаратну СА-3М. На передній лицевій панелі БПИн-М розташовані світлодіодні індикатори: «СЕТЬ», «Uлин»; «+15В»,«-15В», «+5В2», «9В», які призначені для індикації наявності відповідних напруг вторинного електроживлення. Клавішний вмикач «СЕТЬ.ВКЛ»забезпечує подачу напруги ~220В на блок БПИн-М.

На тильній стороні панелі блоку БПИн-М розташовані: вилка панельна «СЕТЬ» і утримувач вставки запобіжника FU1.

Блок живлення інтерфейсу БПИн-М включає в себе наступні джерела вторинного електроживлення:

- три джерела нестабілізованої напруги ( 9В; +8,3; +24В);

- три джерела стабілізованої напруги (+ 5,2В; +36; ±15В);

В таблиці 16 вказані складові стійки СА-3М і напруги, що підводяться від блоку живлення БПИн-М.

Таблиця 16

Джерела напруги		Електричні ланцюги стійки СА-3М, що одержують електроживлення
Нестабілізовані	9 В	Ланцюги електроживлення цифрового інтерфейсу RS -485	ПИнКом ПИнППУ
	+8,3 В	Електроживлення блоку вентилятора БВИн	БВИн
	+24 В	Електроживлення реле «плавного пуску»	БПИн-М
Стабілізовані	+36 В	Ланцюги електроживлення аналогового інтерфейсу (м/с ТЕА1067)	ПИнКом
	+5,2 В	Ланцюги електроживлення цифрових пристроїв	ПИнКом ПИнППУ
	±15 В	Ланцюги електроживлення аналогових пристроїв

Принципова електрична схема блоку БПИн-М (рисунок 13 додатку) включає в себе силовий трансформатор TV1 і схеми випрямлячів.

На платі А1.1 розташовані резистор R1 потужністю 10ВТ, конденсатор С1. Паралельно R1 ввімкнені контакти К1.1 реле К1. При ввімкнені SА1 «СЕТЬ,ВКЛ» напруга живлення «~220В» подається спочатку на первинну обмотку силового трансформатора TV1 через резистор R1, який обмежує струм в первинній обмотці TV1. На платі А1.2 в вторинну обмотку II TV1 увімкнений мостовий випрямляч VD1, який живить схему реле К1. В схему входять наступні елементи: конденсатори С14,С15,С18; резистори дільника напруги R6, R7; транзистори VT1, VT2; реле К1. При подачі напруги ~220В йде заряд конденсатора С18, після чого відкривається транзистори VT1, VT2 і спрацьовує реле К1, яке власними контактами К1.1 шунтує резистор R1 і на первинну обмотку TV1 буде подаватися повна напруга ~220В.

Схема електроживлення напруг «+15В» і «-15В» включає в себе наступні елементи: вторинна обмотка IV, V трансформатора TV1; випрямляча VD3; стабілізатора напруги на мікросхемах DA2, DA3; конденсаторів фільтру С9, С10, С23, С24; світлодіодів VH4, VH5 для контролю наявності відповідних напруг +15В та -15В; резистори R18, R19 для зменшення напруги, яка підводиться до світлодіодів.

Схема стабілізатора напруги «+36В» включає в себе наступні основні елементи: вторинна обмотка IІІ трансформатора TV1, випрямляч VD2; конденсатори фільтра С8, С29; стабілізатора напруги в склад якого входять: польовий транзистор VT5, опір якого визначає вихідну напругу; мікросхема DA1 разом з біполярними транзистором VT3 забезпечують зміну напруги на затворі VT5 при зміні вхідної напруги стабілізатора, чим забезпечується стабільність напруги на виході; резистори дільника напруги R14, R15 являються вимірювальним ланцюгом, напруга з якого подається на вхід «-» DA1; напруга на виході стабілізатора встановлюється за допомогою потенціометра R4; опорна напруга 30В на дільнику напруги R3, R4, R5 утворюється за допомогою стабілітрона VD7. Наявність напруги U_лин контролюється світлодіодом VH3. На транзисторі VT4 та опорі R12 реалізовано схему захисту від струмів короткого замикання та перевантажень.

Напруга +5,2В отримується за допомогою випрямляча VD4, який підключається до вторинної обмотки VI трансформатора TV1, фільтрація випрямленої напруги здійснюється за допомогою конденсатора С11. Стабілізація напруги здійснюється за допомогою ІМС DA4. Захист схеми при збільшенні вихідної напруги від номінального значення слугує схема на елементах: VD9, R8, VD8,С19. При перевищенні вихідної напруги порогового значення, відкривається тринистор VD8 і своїм малим опором блокує роботу схеми стабілізатора напруги. Світлодіод VH1 контролює наявність напруги +5,2В.

Напруга +9В отримується зі схеми, яка включає в себе вторинну обмотку VIІ трансформатора TV1; схеми мостового випрямляча VD5; конденсаторів фільтра С6, С12, Контроль наявності +9В здійснюється за допомогою світлодіода VH6.

Напруга +8,3В отримується зі схеми, яка включає в себе вторинну обмотку VIІІ трансформатора TV, схеми мостового випрямляча VD6; конденсаторів фільтра С7,С13.

Мікросхеми DA1, DA2, DA3 і транзистор VT5 встановлені на радіаторах.

Всі вихідні напруги з блоку живлення БПИн-М підводяться до з’єднувача ХS5 «ВИХОД. БИН».

Контрольні запитання

1Перерахуйте величини напруг, які стабілізовані і не стабілізовані.

2 Які елементи входять в схему стабілізації 36В, принцип стабілізації напруги.

3 Яке призначення схеми реле К1?