3.6. Утримання баластного шару

3.6.1. Баластну призму необхідно утримувати в чистоті, не допускаючи її перезволожування із додержанням встановлених розмірів поперечного профілю (див. розділ 2.4).

Для цього необхідно: систематично та вчасно вилучати із поверхні баластного шару шлак, бруд, вугільний пил та інші забруднювачі; навесні, перед початком танення снігу, очищувати баластну призму від залишків забрудненого снігу; перед виконанням колійних робіт, пов'язаних з порушенням баластної призми, виконувати очищення забрудненого щебеню в шпальних ящиках і за торцями шпал, при інших баластах зрізати забруднену кірку баласту, особливо ретельно біля боків і торців шпал та біля рейок; не допускати заповнення баластної призми забрудненим баластом, заростання баластного шару і узбіччя земляного полотна травою; мати і утримувати в справності на міжколійях в межах станції поздовжні та поперечні водовідвідні споруди (канави, лотки).

3.6.2. У місцях появи ознак виплесків на щебеневому баласті необхідно в першу чергу відвести воду з-під шпали шляхом очищення щебеню за польовими кінцями шпал, а при виконанні планово-запобіжних робіт треба очистити щебінь у шпальних ящиках і під шпалами товщиною не менше 10 см. При появі виплесків на іншому роді баласту необхідно видалити забруднений баласт з бокових частин шпали і під шпалою товщиною не менше 5 см, а замість нього засипати чистий баласт, забезпечуючи при цьому вихід води від торців шпал у бік від колії. Біля місць, що зазнають виплесків і розрідження, необхідно мати запаси чистого баласту.

3.6.3. Для забезпечення нормального стану і розмірів баластної призми, своєчасного виявлення місць, де необхідно усувати виплески розрідженого баласту і виправляти порушену форму та розміри укосів баластної призми, а також з метою визначення ступеня забруднення баластного шару, перевірки змінної товщини баластного шару, ширини плеча баластної призми і для своєчасного призначення планово-запобіжних ремонтів колії необхідно регулярно проводити обстеження баластного шару. Обстеження проводиться візуально і з використанням інструментів.

Обстеження, що виконуються силами дистанції колії, включають перевірки товщини баластного шару, ширини плечей та крутості укосів баластної призми, визначення місць і кількості виплесків, що з'явились, визначення відсотку забрудненості баластного шару.

Візуальну перевірку необхідно здійснювати двічі на рік при весняному і осінньому оглядах колії. Інструментальну перевірку треба проводити не рідше 1 разу на рік вибірково на двох-трьох кілометрах кожного перегону, що об'єктивно характеризують стан баластної призми.

На кожному кілометрі, що обстежується, товщину баластного шару та відсоток забрудненості баласту визначається в одному-трьох місцях на різних пікетах, ширина плеча та крутість укосів призми - на кожному пікеті.

Товщина баластного шару може визначатися закладкою шурфів. Ступінь забрудненості баластного шару визначається відповідно до Державного стандарту на баластні матеріали. При щебеневому баласті для цього відкосну частину призми 1 (рис. 3.3) та щебінь, що знаходиться на плечі призми, зрізають і до аналізу не включають. Баласт для аналізу відбирається тільки в суху погоду в зоні 3 від рейки до торця шпали на глибину 0,25 м нижче підошви шпали. При цьому фіксується інформація про шпалу (її номер на ланці з метою недопущення отримання наступних відборів щебеню з під одних і тих самих шпал).

Рис. 3.3 Схема розміщення місць відбору щебеню для визначення його забрудненості в колії:

1 – відкосна частина баластної призми; 2 – плече баластної призми; 3 – відбір щебеню для аналізу його забрудненості

При визначенні забрудненості щебеневого баластного шару для отримання даних заповнення технічного паспорту дистанції колії та планування ремонтів колії аналіз відборів виконують на місці відбору в стані природної вологості. Для щебеню відсоток забрудненості визначається як відсоток маси частинок з розмірами менше нижньої границі фракції. Для інших видів баласту (пісок, гравій, черепашник) відсоток забрудненості визначається як відсоток маси частинок за розмірами менше 1 мм.

Кількість забруднювачів, або частинок розміром менше 25 мм (5 мм при щебені фракції 5-20 мм) визначають просіюванням через сито з отворами діаметром 25 мм (5 мм). Забрудненість щебеневого шару у відсотках за масою визначається за формулою:

,

де - маса частини відбору щебеню, яка пройшла через сито з отворами 25 мм або 5 мм при щебені фракціями 5-25 мм, кг;

- загальна маса відбору щебеню, кг.

Виявлені в результаті обстеження несправності баластного шару залежно від їх характеру усувають при модернізації та інших видах ремонту колії або під час виконання планових робіт з поточного утримання колії.