5. Охорона праці
“Інтелектуальна система прийняття рішень страхового агента по цивільно-правовій відповідальності ” реалізує процес укладання угоди між страховиком (страховою компанією) та страхувальником (особою, що укладає договір). Дослідження проводилась на IBM-сумісному персональному комп’ютері (ПК) із процесором CPU AMD Athlon XP 2800+ Palomino з 17” SVGA монітором та операційною системою Windows 2003.
Під час роботи на персональному комп’ютері на користувача діє цілий ряд найрізноманітніших факторів виробничого середовища, деякі з цих факторів можуть негативно впливати на здоров’я працюючого і призводити до професійних захворювань.
Робота користувача персонального комп’ютера (ПК) - робота, яка виконується в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м’язевої активності, при рухливості кистей рук, при високому напруженні зорових функцій та нервовоемоційному напруженні за умов дії різноманітних фізичних факторів.
На користувача ПК діють такі шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища:
незадовільні метеорологічні умови;
незадовільна освітленість робочого місця;
неправильна організація робочого місця;
електромагнітні поля;
статична електрика;
шум.
При роботі з ПК виникають такі захворювання:
1. Порушення зору. Виникає через незадовільне освітлення, світлотехнічну специфіку робочого місця, контрасти, різні площини, переадаптацію ока, пульсуючий екран з частотою кадрової розгортки менше ніж 70 Гц, відблиски від монітора, кольоровий шрифт;
2. Кістково-м’язеві порушення. Найнебезпечніші захворювання – синдром Карпаля (перетискання нервів у вузьких місцях зап’ястя); синдром RSI (хронічний розтяг зв’язок);
3. Нервово-психічні порушення :
загально-невротичного характеру (підвищена втома, головний біль, поганий сон);
стійкі нервово-психічні порушення.
4. Захворювання шкіри виникають через значний заряд електростатики на поверхні. Характерними є висипка, алергія;
5. Отруєння небезпечними шкідливими речовинами:
діоксинами, фураном (речовини, що входять до плат монітора);
озоном у результаті дії електро-статичних розрядів при роботі лазерного принтера.
Для профілактики слід провести наступні заходи:
вибирати монітор із задовільними ергономічними характеристиками;
створити задовільні санітарно-гігієнічні умови;
правильно організовувати робоче місце і відпочинок.
5.1. Санітарно-гігієнічні параметри робочої зони
Відповідно ГОСТ 12.1.005-88 робота оператора за важкістю відноситься до категорії 1-а. Подані нижче параметри мікроклімату відповідають вимогам ГОСТ 12.1.005-88 “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони”, ДСанПІН 3.3.2.007-98, “Санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень” № 4088-86 для категорій робіт 1а.
Для регулювання мікроклімату в залежності від пори року в робочому приміщенні використовуються установки кондиціювання повітря Харків-2 та система опалення, що відповідає СНиП 2.04.05-91.
В приміщенні є надлишок тепла, і тому потрібно провести розрахунок повітрообміну.
Проводжу розрахунок об’єму повітря, яке необхідно вводити в лабораторію для поглинання надлишкового тепла. Розрахунок об’єму повітря для боротьби з надлишковим теплом проводиться за наступною формулою:
(5.1)
L – об’єм припливного повітря, яке необхідно ввести в лабораторію для поглинання надлишкового тепла, м3/год;
tвн. і tзов. - відповідно температура внутрішнього і зовнішнього (припливного) повітря градусів Со (температура припливного повітря в основному приймається на 5-10 градусів Со нижче температури повітря в приміщенні);
ρ - густина зовнішнього повітря, кг/м3 (ρ=1,24кг/м3);
с - теплоємність повітря с=1дж/(кг*град), (с=2,39*10-1 ккал/(кг*град));
Qнадл. - надлишкове тепло, яке визначається різницею тепла, що надходить в лабораторію (Qнадл.) та втратами тепла з лабораторії (Qвідх), Вт.;
Qнадл.=Qнадх.-Qвідх. (5.2)
Qнадх.=Q1+Q2+Q3+Q4+…+Qп (5.3)
де:
Q1 - надходження тепла від комп’ютеної техніки, ккал.;
Q2 - надходження тепла від світильників, ккал.;
Q3 - надходження тепла від людей, ккал;
Q4 - надходження тепла від сонячної радіації через вікна, ккал;
Qвідх - втрати тепла з лабораторії через стіни, двері, вікна, ккал.;
Визначаю кількість тепла, яка виділяється системними блоками і моніторами ПК:
Q1= k * N1 * n*860 (5.4)
де:
k - коефіцієнт втрат (k=0,25-0,3-для системного блоку, і k=0,3-0,36-для монітору з ЕПТ);
N1 - потужність комп’ютерної техніки, ккал. (Ncб=250 Вт;, Nм=80 Вт;);
n - кількість комп’ютерної техніки;
Qcб=0.3*0.25*5=0.375 кВт;;
Qм=0.3*0.08*5=0.12 кВт;
Q1=(0.375+0.12.)*860= 425.7 ккал/год;
Визначаю кількість тепла, яка виділяється всіма освітлювальними приладами в лабораторії:
(5.5)
де:
n - кількість світильників;
N2 - споживана потужність світильників, кВт;
k - коефіцієнт втрат (k= 0.9 для потужних ламп розжарювання, 0.95 - для ламп розжарювання малої та середньої потужності, 0.4-0.6 - для люмінісцентних ламп);
N2 = pп *S
S – площа приміщення, м2;
Приймаю рп=21.5
Q2=
=258.86
ккал/год;
Визначаю надходження тепла від людей, які працюють в цій лабораторії:
(5.6)
n - кількість працюючих;
qлюд - надходження тепла від однієї людини ( 70-100 ккал);
Q3=5*80=400 ккал/год;
Визначаю кількість тепла, що надходить від сонячної радіації через вікна:
(5.7)
m - число вікон (2) ;
S - площа одного вікна, 4 м2 ;
k - коефіцієнт , який враховує матеріал віконного переплетіння;
q - надходження тепла через 1м2 вікна (для вікон металевих подвійних k=1.00 q=100ккал/(м2*год.) – вікна розшташовані на південний-схід) ;
Q4=2*4*1.00*100=800 ккал/год;
Визначаю кількість тепла, яка втрачається з лабораторії через стіни і віконні отвори:
(5.8)
- теплопровідність стін , =0.75 ккал/(год.*град.*м);
S - площа стін, м2 (3.5*6.8 =21.76);
d - товщина стін, м (d=0.25м для будівель 1 групи);
Qвідх=(0.75*21.76*(27-20))/0.25=457 ккал/год
Визначаю сумарну кількість тепла, яка виділяється в лабораторії:
Qнадх.= 425.7 +258,86 +400 +800 =1884,56 ккал/год
Визначаю кількість надлишкового тепла:
Qнадл.= 1884.56 –457= 1427,56 ккал/год
Розраховую об’єм повітря необхідного для поглинання надлишкового тепла:
L=1884,56 *103/2.39*10-1*1.24*(27-20)=682.8 м3/год
Кількість припливного повітря, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла, рівна 682.8 м3/год.