- •Завдання на дипломну роботу студенту Турянському Роману Петровичу
- •1. Аналітичний огляд літературних та інших джерел
- •1.1. Поняття цивільно-правової відповідальності
- •1.2. Укладання договору обов’язкового страхування
- •1.3. Типи договорів
- •1.4. Порядок здійснення страхового відшкодування
- •1.5. Інформаційні технології в страхуванні
- •1.6. Bi і структура страхового бізнесу
- •2. Вибір та обґрунтування методів та засобів розв’язання задачі
- •2.1. Вибір методів та засобів розв’язання задачі
- •2.2. Економічна оцінка проектних рішень
- •2.3. Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення
- •Розрахунок витрат на оплату праці
- •Розрахунок витрат на куповані вироби
- •Кошторис витрат на розробку проектного рішення
- •2.4. Вибір та обґрунтування аналогу
- •Визначення комплексного показника якості системи, що проектується
- •2.5. Визначення експлуатаційних витрат
- •Розрахунок витрат на підготовку даних для роботи на еом
- •2.6. Визначення показників економічної ефективності
- •3. Критичний аналіз існуючих методик
- •3.1 Системний аналіз об’єкту дослідження та предметної області
- •3.2. Постановка та обґрунтування проблеми
- •4. Практична реалізація
- •4.1. Опис реалізації завдання
- •4.2. Функції бази даних обліку суб’єктів страхування
- •4.3. Опис розробленого програмного забезпечення
- •4.4. Запити
- •4.5. Форми
- •4.7. Опис створеного меню бази даних
- •4.8. Аналіз та узгодження результатів
- •5. Охорона праці
- •5.1. Санітарно-гігієнічні параметри робочої зони
- •5.2. Захист від шуму
- •5.3. Електробезпека
- •5.4. Пожежна профілактика
- •Висновки
- •Перелік використаних літературних джерел
- •Додаток а. Процедури опрацювання подій страхування
1.5. Інформаційні технології в страхуванні
В останні роки інформація стає головним стратегічним ресурсом, і своєчасний доступ до неї необхідний у будь-якій сфері бізнесу. Страхова галузь не є винятком, оскільки і її розквіт повністю засновано на обробці даних і доступі до інформації. З погляду автоматизації рутинних операцій, обидва ці процеси успішно підтримуються протягом останніх двадцяти років. Однак з погляду прийняття рішень, це не так. Незважаючи на те, що самі дані в необхідному обсязі вже накопичені, проблема ефективного способу доступу до них усе ще досить актуальна.
Безумовно, головною подією страхового ринку стало введення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ). Ця програма збільшить обсяги реального ринку близько 10% за два роки. При цьому будуть виключатися компанії і залишиться всього декілька, які контролюватимуть половину сегмента. У майбутньому ріст портфеля ОСЦПВ, якщо судити по досвіду Східної Європи й прогнозам аналітиків, може позначитися на показниках страхових компаній як позитивно (розширенням клієнтської бази, кросу-продажу), так і негативно (висока й зростаюча збитковість, часті випадки шахрайства).
Друга тенденція - значне скорочення частини фінансових оптимізаційних схем, насамперед заснованих на страхуванні життя. "Зарплатні" схеми дотепер вигідні - навіть після обкладання виплат по страхуванню життя прибутковим податком можна продовжувати заощаджувати. Однак компанії, для яких важлива репутація (а це насамперед великі універсальні страховики), не можуть дозволити собі зберегти в страховому портфелі значні обсяги подібних операцій. Це стосується й оптимізаційних, і транзитних операцій у майновому страхуванні. Навпаки, ризиковий портфель зростає, а це супроводжується зміною технологій керування, принципів перестрахування, маркетингу, інвестиційної політики [3].
За останні десятиліття, прагнучи до скорочення експлуатаційних витрат, багато компаній впровадили в себе додаткові системи обробки полісів і претензій. Але незважаючи на створення автоматизованих систем обробки даних, так і не вдалося запобігти скороченням інвестиційних прибутків і підвищення коефіцієнтів збитковості. Нові системи дозволили компаніям реорганізувати потоки робіт і документообіг, але виникла при цьому інформаційна інфраструктура, що складається із зовсім не пов'язаних між собою й не інтегрованих програм, виявилася збитковою.
Саме тому сучасна галузь страхування потребує використання засобів Business Intelligence — інструментів, що дозволяють більш точно проробляти структуру бізнесу, безпомилково оцінювати реальний рівень ризиків і відповідним чином призначати ціни цих ризиків [4].
Інструменти Business Intelligence покликані забезпечити корисну інформацію у страхуванні. Цей засіб дозволяє виявити відповідних замовників у рамках цільового маркетингу, а також проаналізувати причини скорочення числа тих або інших клієнтів. За допомогою подібних інструментів страховику вдається краще координувати роботу агентів і продавців і за рахунок цього підвищувати ефективність актуарних операцій. BI виявляється незамінним методом оцінки претензій і з'ясуванні фактів шахрайства. Що стосується керування активами, то за допомогою аналітичних засобів ризик страховика вдається істотно знизити, генеруючи складні моделі ризиків. І найважливіше, BI-інструменти допомагають страховим компаніям забезпечити необхідну інформацію для корпоративних клієнтів, а отже зміцнити взаємне співробітництво [5-7].
Оптимізуючи процеси й допомагаючи знайти оптимальні методи роботи, Business Intelligence впливає на багато сфер страхової діяльності. Особливий вплив BI має вплив на інформаційні технології. Скорочуються тимчасові й людські ресурси, які необхідно залучати для створення звітів. BI дає користувачеві, не враховуючи рівень його підготовки й становище в компанії, максимальні можливості для доступу, аналізу й управління інформацією, а отже, і для прийняття правильних бізнес-рішень за рахунок використання централізованої інструментальної панелі (Dashboard).