2.6. Визначення показників економічної ефективності

Оскільки базою для порівняння обрані відповідні програмні засоби. В цьому пункті розрахуємо наступні показники:

1. Показник конкурентноспроможності:

, (2.14)

Показник конкурентноспроможності К_кз більший від 1, тому розроблене проектне рішення є конкурентноздатним.

2. Економічний ефект в сфері проектування рішення:

Е_пр = Ц_а – Ц_п, (2.15)

Е_пр = 6000 – 4874.71= 1125.29 грн.

3. Додатковий економічний ефект в сфері проектування рішення:

, (2.16)

Е_{пр д}=1125.29 *[(1+0.08)¹+(1+0.08)²+(1+0.08)³]=3376.87 грн.

4. Економічний ефект у сфері експлуатації:

Е_екс=В_а – В_п, (2.17)

Е_екс = 1520.52 – 984.84 = 535.68 грн.

5. Додатковий економічний ефект у сфері експлуатації:

, (2.18)

Е_{екс д} =535.68 *[(1+0.08)²+(1+0.08)¹+(1+0.08)⁰] = 1735.6 грн.

6. Термін окупності витрат на проектне рішення:

=7 міс

3. Критичний аналіз існуючих методик

3.1 Системний аналіз об’єкту дослідження та предметної області

Проблема страхування дійсно є актуальною. На даний час існує багато страхових компаній, які пропонують свої послуги щодо страхування. Тому однією із суттєвих переваг страхового агента має бути швидкість та прозорість при укладенні страхового полісу.

Така перевага може бути досягнута шляхом створення інтелектуальної системи, яка б могла аналізувати параметри страхувальника, визначати типи полісів, які йому підходять, та автоматично формувати поліс обраного типу.

Треба зважити і на те, що робота страхового агента нагадує роботу комівояжера – тобто може не існувати стаціонарного місця роботи страхового агента, а він користуватиметься перенесноми засобами збереження інформації. Тому при розробці системи треба обирати такі засоби розробки, які б працювали і на переносних комп’ютерних пристроях та дозволяли зберігати інформацію у центральному сервері.

Оскільки дана система є складною, то необхідно узгодити мету із засобами її досягнення шляхом декомпозиції цілей. Реалізувати поставлену задачі декомпозиції допоможе побудова дерева цілей. Дерево цілей зображено на рис. 3.1.

Отже, побудувавши дерево цілей, ми можемо побачити основні елементи структурованого розв’язку проблеми, яка буде мало змінюватись в часі незалежно від неминучих змін.

Case-засоби являють собою технологію, яку використовують для створення та експлуатації програмного забезпечення. Під Case-засобом розуміється програмний засіб, що підтримує процеси життєвого циклу, проектування прикладного програмного забезпечення і баз даних, генерацію коду, тестування, документування, забезпечення якості керування конфігурацією і керування проектом. Case-засоби класифікуються по типам за такими категоріями:

• засоби аналізу і проектування (наприклад, до таких задач відносять BPwin, Silverrun, Oracle Desighner, Rarional Rose);

• засоби проектування баз даних, що забезпечують моделювання даних і генерацію схем БД;

• засоби керування вимогами, які забезпечують комплексну підтримку різнорідних вимог для створюваної програми.

Рис. 3.1. Дерево цілей

Для моделювання використаємо Case-засоби BPwin та ERwin.

BPwin – засіб моделювання бізнес-процесів. Ці версії підтримують також діаграми потоків даних. ERwin являє собою набір засобів концептуального моделювання даних. ERwin реалізує проектування схеми бази даних.

Для того щоб документувати механізми передачі й обробки інформації в модельованій системі, використовуються діаграми потоків даних (Data Flow Diagrams). Діаграми DFD, звичайно, будуються для наочного зображення поточної роботи системи документообігу організації.

Рис. 3.2. Контекстна діаграма потоків даних.

У діаграмах потоків даних усі використовувані символи складаються в загальну картину, що дає чітке представлення про те, які дані використовуються, і які функції виконуються системою документообігу. При цьому часто з'ясовується, що існуючі потоки інформації, важливі для діяльності компанії, реалізовані ненадійно й мають потребу в реорганізації. Декомпозиція діаграми буде виглядати так:

Рис. 3.3. Декомпозиція DFD-діаграми.

Отже, як виднно з діаграми, для укладення договору спочтку опрацьовується інформація про страхувальника та визначаються усі типи договорів, які підходять за його параметрами. Далі обирається певний тип договору, укладається поліс та зберігається у базі даних.

Крім того, оскільки система повинна працювати не лише для страхового агента, але й для цілої страхової компанії, то відбувається аналіз ефективності роботи страхових агентів, а також визначаються неефективні типи страхових полісів, тобто тих типів, по яких виплачуються велтні суми.

Декомпозиція процесу “Аналіз інформації” показана нижче.

Рис. 3.4. Декомпозиція процесу “Аналіз інформації”

Декомпозиція процесу “Аналіз діяльності”:

Рис. 3.5. Декомпозиція процесу “Аналіз діяльності”

До моделі BPwin можна додавати дерево вузлів, що показує ієрархію всіх робіт моделі на одній діаграмі. Діаграма дерева вузлів має вид традиційного ієрархічного дерева, де верхній вузол (прямокутник) відповідає роботі з контекстної діаграми, а наступні нижні вузли являють собою нижні рівні декомпозиції. Діаграми дерева вузлів (Node Tree Diagram):

Рис. 3.6. Діаграма дерева вузлів (Node Tree Diagram).

Будь-яку складну проблему можна декомпозувати, не втрачаючи цілісність складної задачі. В цьому і полягає основа системного аналізу.

Крім того, проблеми розрізняються за ступенем їх структурованості:

• добре структуровані та сформульовані кількісно;

• слабо структуровані, в яких зустрічаються як кількісні, так і якісні оцінки;

• неструктуровані, якісні проблеми[2].

Дану систему обліку суб’єктів страхування можна віднести до інформаційних, де елементи - форми існування та подання iнформацiї в системі, зв’язки - операції перетворення iнформацiї в системі. Проблему створення даної інформаційної системи можна віднести до слабо структурованих, оскільки перший тип проблем не потребує системного аналізу, а для розв’язання неструктурованих проблем застосовують евристичні методи.

Інформаційна система обліку суб’єктів страхування – це система, яка створена штучними засобами і повністю залежна від них. Ця система включатиме в себе базу даних ведення обліку суб’єктів та презентацію.

Система є інтелектуальною, оскільки основне її призначення – автоматичне визначення типів полісів, параметри яких відповідають даним страхувальника та його транспортного засобу. Даними, на основі яких проходить аналіз типів полісів, є:

• стаж водіння;

• тип транспортного засобу;

• зона використання (велике місто, місто, містечко, населений пункт);

• категорія;

• кількість виплат по клієнту у попередньо укладених полісах.

Система функціонує для того, щоб реалізувати певне призначення, і при цьому на неї діють збурення, а також не всі проблеми, які можуть з’явитися у майбутньому, можуть бути враховані в процесі її проектування, а тому система повинна мати здатність корегувати свою поведінку та використовувати механізми оберненого зв‘язку для забезпечення стійкості. Аналіз стійкості системи включає стійкість всіх компонентів системи, стійкість структури системи, стійкість зв'язків з іншими системами, стійкість у взаємодії системи та зовнішнього середовища тощо. Система повинна бути достатньо надійною для досягнення мети, тобто система повинна бути в цьому сенсі стійкою [2].

Інформаційна система обліку суб’єктів страхування належить до складних систем зарахунок того, що ця система:

• складається з окремих елементів;

• є цілеспрямованою;

• побудована для розв‘язання багатоцільових задач;

• відображає різноманітні, не порівняльні між собою характеристики об‘єкту;

• включає взаємопов‘язаний комплекс різних моделей.

Щодо великих систем, то це такі системи, що не можуть розглядатися іншим чином, ніж як сукупність апріорно виділених систем. Звичайно, у плані взаємодії систем у великій системі, створення складних систем є доцільнішим, ніж створення великих систем. Адже за рахунок цілеспрямованості інформаційної системи обліку суб’єктів страхування, ця система у майбутньому може реалізовувати своє призначення і досягати мету, постановлену розробником.

Бажаними цілями для інформаційної системи обліку суб’єктів страхування будуть наступні:

• вдосконалювати створену систему обліку суб’єктів страхування, використовуючи новітні технології;

• збільшувати інформаційну систему обліку суб’єктів страхування;

• розвивати дану систему обліку в часовій області.