3.2.3. Реакції аніонів ііі аналітичної групи

Не має групового реактиву. Якщо групові реактиви першої та другої аналітичних груп не дають характерних осадів з невідомим розчином, потрібно з окремими порціями цього розчину виконати індивідуальні реакції на аніони третьої аналітичної групи у послідовності, яка наведена далі.

Аніон ацетату – ch3coo–

1. Сильні кислоти (2 н. розчин H₂SO₄) витісняють з ацетатів слабку оцтову кислоту. При обережному нагріванні можна відчути характерний запах:

CH₃COO^– + Н⁺ = CH₃COOН 

Виконання: у чисту пробірку внести 3 - 4 краплі розчину CH₃COONа і додати 3 - 4 краплі 2 н. розчину H₂SO₄. Перемішати і обережно підігріти. Пара, яка виділяється з пробірки, має запах оцту.

2. Хлорид феруму (ІІІ) (FeCl₃) утворює з ацетатами ацетат феруму (ІІІ), який є сіллю слабкої кислоти і дуже слабкої основи, тому у водному розчині і катіон і аніон беруть участь у гідролізі, внаслідок якого утворюється основний ацетат феруму (ІІІ), що забарвлює розчин у червоно-бурий колір. При нагріванні гідроліз посилюється і випадає червоно-бурий осад.

Склад основних ацетатів феруму (ІІІ) залежить від умов проведення реакції, тому можна записати спрощений варіант реакції:

Fe³⁺ + 3CH₃COO^– + H₂O  CH₃COOH + FeOH(CH₃COO)₂

червоно-бурий розчин

t^o

FeOH(CH₃COO)₂ + H₂O = CH₃COOH + Fe(OH)₂CH₃COO

червоно-бурий осад

Виконання: у чисту прбірку внести 3 - 4 краплі розчину CH₃COONа і додати 1 - 2 краплі розчину FeCl₃, перемішати і спостерігати забарвлення розчину у червоно-бурий колір. Якщо обережно підгріти розчин майже до кипіння, можна спостерігати утворення червоно-бурого осаду і відчути запах оцту.

Йодид-іон окиснюється розчином FeCl₃ до вільного йоду J₂, який забарвлює водний розчин у червоно-бурий колір. Але при нагріванні такого розчину осад не виділяється і відчувається запах йоду, а не оцту.

Аніон нітриту – nо2–

1. Сильні кислоти витісняють з нітритів слабку азотисту (нітритну) кислоту, яка поступово розкладається:

2 NaNO₂ + H₂SO₄ = Na₂SO₄ + 2HNO₂

2 НNO₂  H₂O + N₂O₃

N₂O₃  NO + NO₂ 

При цьому виділяються оксиди азоту (нітрогену) NO і NO₂, які мають відповідний запах, а NO₂ – забарвлений у жовто-бурий колір.

Ефект реакції дуже слабкий, вона не використовується для відкриття нітриту, але реацію потрібно знати, тому що відкриття аніонів ІІІ аналітичної групи починається з реакції на ацетат-іон з H₂SO₄, Якщо замість запаху оцту відчувається запах оксидів азоту (нітрогену), можна зробити припущення про присутність нітриту. Але остаточний висновок можна зробити, тільки виконавши більш чутливу реакцію з KJ.

2. Йодид калію у кислому середовищі відновлює нітрити до NO, окиснюючись до вільного йоду:

2J^– + 2NO₂^– + 4H⁺ = 2NO + J₂ + 2H₂O

Виконання: у чисту прбірку внести 1 - 2 краплі розчину NaNO₂ (або КNO₂) додати 4 - 5 крапель 2 н. розчину H₂SO₄, і 2 - 3 краплі розчину KJ, перемішати. Спостерігати забарвлення розчину у червоно-бурий колір (інколи випадає сірий осад йоду). Додати 4 - 5 крапель хлороформу, щільно закрити і добре збовтати. Після розшарування спостерігати забарвлення хлороформного екстракту (нижній шар) у червоно-фіолетовий колір.

Ця реакція дає можливість відрізнити нітрит–іони - NO₂^– від нітрат-іонів NO₃^–, які не дають реакції з KJ.