- •Судження як форма міркування. Просте судження
- •Ключові поняття - елементи судження, загальностверджувальні судження, загальнозаперечні судження, частковостверджувальні судження, частковозаперечні судження, розподіленість термінів. План лекції
- •Загальна характеристика судження
- •Структура судження
- •Судження і речення
- •4. Класифікація суджень у залежності від обраної основи поділу судження поділяється на різні види - прості і складні (за структурою), категоричні і некатегоричні (за типом логічних сполучників).
- •Загальні
- •5.Просте судження
- •5.1. Види простих суджень за змістом предиката
- •5.2. Види простих суджень за якістю
- •5.3. Види простих суджень за кількістю
- •5.4. Види простих суджень за об’єднаною класифікацією
- •5.5. Розподіленість термінів у простих категоричних судженнях
5.3. Види простих суджень за кількістю
За кількістю, тобто за обсягом суб’єкта, категоричні судження поділяються на загальні, часткові та одиничні в залежності від того, про весь клас предметів, про частину цього класу чи про один предмет йдеться в суб’єкті.
Загальне судження – судження, в якому за кожним представленим в суб’єкті елементом множини стверджується чи заперечується певна ознака. Формула таких суджень: “Всі S є Р” або “Жодне S не є Р”. У сучасній логіці замість кванторних слів “всі”, “жоден”, “будь-який”, “кожен” тощо вдаються до квантора загальності. Серед загальних суджень зустрічаються:
виділяючі судження, у склад яких входить кванторне слово “тільки” Н-д.: ”Тільки добра людина може бути педагогом”, “Людський організм може засвоїти тільки органічні речовини”.
виключаючі судження. Н-д.: “Всі студенти нашої групи, за виключенням хворих, прийшли на семінар”.
Часткове судження – судження, в якому міститься знання про наявність або відсутність певної ознаки у частини предметів, що представлені в суб’єкті, а про наявність цієї ознаки в решті цих предметів може бути відомо (що вона відсутня) або нічого не відомо.
Перші з названих суджень називаються визначеними (про наявність ознаки в решті предметів відомо), другі – невизначеними (про наявність ознаки в решті предметів нічого не відомо). Нд.: “Деякі гриби - отруйні” – невизначене часткове судження. Ми не встановили, чи мають ознаку отруйності всі гриби, але не встановили і того, що ознаку неотруйності не мають деякі гриби. Слово “деякі” вживається у значенні “принаймні деякі” (тобто “деякі”, а можливо і “всі”).
Формула невизначених часткових суджень: “Деякі S є (не є) Р”.
Якщо ця невизначеність усувається (“Тільки деякі S мають ознаку Р”), то це буде визначене часткове судження.
Формула визначених часткових суджень: “Тільки деякі S є (не є) Р”. Нд.: “Тільки деякі гриби - отруйні”; “Тільки деякі тіла легші води”.
У визначених часткових судженнях часто застосовуються кванторні слова: більшість, меншість, немало, не всі, багато, майже всі, декілька, існують і такі…, які та інші.
Одиничне судження – судження, суб’єктом якого є одиничне поняття. Н-д.: “Еверест – найвища вершина світу”, “Ужгород – обласний центр”.
Формула одиничних суджень: “Дане S є (не є) Р”, “Це S є (не є) Р”.
5.4. Види простих суджень за об’єднаною класифікацією
Якщо за основу поділу брати і кількість і якість, то всі категоричні судження можна поділити на чотири види: загальностверджувальні, загальнозаперечні, частковостверджувальні та частковозаперечні.
А – Загальностверджувальне судження – судження, в якому констатується наявність певної ознаки у кожного предмета, який представлено в суб’єкті судження. Загальностверджувальне судження – загальне за обсягом суб’єкта і стверджувальне за якістю зв’язки. Структура цього судження: “Всі S є Р”. Символом загальностверджувальних суджень виступає літера А – перша голосна літера дієслова «affirmo – стверджую». Н-д.: “ Усі викладачі ВНЗ мають вищу освіту”, “Всі діти потребують любові”.
І - Частковостверджувальне судження – судження, в якому констатується наявність певної ознаки в частини предметів, які представлено в його суб’єкті. Частковостверджувальне судження – часткове за обсягом (кількістю) і стверджувальне за якістю зв’язки. Формула цього судження: “Деякі S є Р”. Символом частковостверджувальних суджень є літера І – друга голосна літера дієслова «affirmo – стверджую». Н-д.: “ Більшість викладачів вузу мають вчений ступінь”, “Деякі метали тонуть у воді”.
Е – Загальнозаперечне судження – судження, в якому констатується відсутність ознаки у кожного предмета, який представлено в суб’єкті цього судження. Загальнозаперечне судження – загальне за обсягом і заперечне за якістю зв’язки: “Жодне S не є Р”.
Символом загальнозаперечних суджень є літера Е, перша голосна літера дієслова «nego – заперечую». Нд.: “Жодне явище не існує ізольовано від інших явищ”, “Жоден дельфін не є рибою”.
О – Частковозаперечне судження – судження, в якому констатується відсутність ознаки у певної частини предметів, які представлено в його суб’єкті. Частковозаперечне судження – часткове за обсягом суб’єкта і заперечне за якістю зв’язки. Формула: “Деякі S не є Р”. Символом частковозаперечних суджень є літера О – друга голосна літера дієслова «nego – заперечую». Нд.: “Деякі люди не є довгожителями”, “Деякі студенти не є спортсменами”.
Давайте перевіримо наскільки добре ви зрозуміли це питання, виконавши разом декілька завдань.
Визначте вид судження за об’єднаною класифікацією:
Більшість студентів присутні на лекції.(І - частковостверджувальне)
Всі громадяни України повинні дотримуватися законів своєї держави.(А - загальностверджувальне)
Жоден із установлених фактів не був спростований.(Е - загальнозаперечне)
Деякі студенти нашої групи не є відмінниками.