Cхема діагностики та лікування ехінококозу (Echinococcosis)

Епідеміологічний анамнез:

- особливості професійної діяльності (пастухи, працівники тваринницьких ферм, боєнь);

- контакт із травоїдними (олені, лосі);

- контакт із домашніми тваринами (собаки, вівці, кози)

ні

так. Клінічні ознаки:

- період ранніх проявів – загальнотоксичні та алергічні реакції: слабкість, зниження працездатності, періодичний головний біль;

- алергічні реакції: кропив’янка, свербіж;

- період органних ознак: при локалізації в печінці – жовтяниця, біль у правому підребер’ї;при ехінококозі легень – біль у грудній клітці під час дихання, кашель з домішками крові у мокротинні;

- стійкий перебіг, що не піддається лікуванню антибіотиками;

- при ехінококозі головного мозку – картина пухлини мозку

Н

так так, ехінококоз. Верифікація діагнозу:

- клінічний аналіз крові: лейкоцитоз, анемія, ↑ШОЕ, еозинофілія;

- у разі розриву ехінококової кісти виявлення сколексів у харкотинні, фекаліях, сечі при забарвленні за Цілем-Нільсоном;

- рентгенографія, УЗД, КТ, ЯМР, бронхографія, холецистографія, ангіографія, реакція імуноелектрофореза в модифікації;

- реакція Канцоні; ІФА

ні

ні ні

так. Діагноз підтверджено:

- визначення остаточного розгорнутого діагнозу, клінічної форми, тяжкості перебігу, ускладнень

- диференціальний діагноз із новоутворенням, полікістозом, гемангіомою, туберкульозом

ні

Лікування:

- хірургічне (видалення кісти);

- альбендазол за наявності протипоказань до хірургічного лікування

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики

Диспансеризація:

- за клінічними показаннями

Схема діагностики та лікування ешерихіозу (Escherichiosis)

Епідеміологічний анамнез:

- контакт з хворою людиною або бактеріоносіями;

- контакт з тваринами і птахами;

- підвищується ризик захворіти дітям, які знаходяться на ранньому штучному вигодовуванні

ні

так. Клінічні ознаки:

- дизентерієподібний ешерихіоз:

- початок гострий, з підвищення температури тіла, виражений синдром інтоксикації;

- колітний синдром.

Холероподібний ешерихіоз:

- температура тіла не підвищується;

- гастроентеритний синдром;

- виражені ознаки дегідратації;

За типом харчової токсикоінфекції:

- раптове підвищення температури, інтоксикація;

- гастроентеритний синдром

н ннннннн ні

так, ешерихіоз. Верифікація діагнозу:

ні

- бактеріологічне дослідження промивних вод шлунка, блювоти, випорожнень;

- серологічна діагностика (РА з аутоштамом, РНГА з антигеном Е. соli)

так. Діагноз підтверджено:

так

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення форми, ступеня тяжкості, ускладнень

- диференціальний діагноз із шигельозом, вірусними діареями, кишковими гельмінтозами, холерою, сальмонельозом

Лікування:

- ентеросорбенти;

- антибактеріальна терапія у тяжких випадках;

- еубіотики;

- ферментні препарати;

- патогенетична терапія (дезінтоксикація, регідратація);

- симптоматична терапія

Одужання: виписування

- зникнення клінічних симптомів;

- декретована група – після дворазового негативного бактеріологічного дослідження калу

Диспансеризація:

- декретовані особи після виписування із стаціонару перебувають під наглядом лікаря КІЗу протягом 1 міс. з обов’язковим дворазовим бактеріологічним дослідженням калу

Схема діагностики та лікування єрсиніозу (Yersiniosis)

Е

- вживання інфікованих продуктів харчування (молочні продукти, овочі, м'ясо, вода);

- використання води з відкритих водоймищ; наявність епізоотій серед гризунів

підеміологічний анамнез:

так. Клінічні ознаки: ні

_{- гострий початок, гарячка, інтоксикація, біль у животі, діарея, екзантема, міальгії, артралгії, поліаденіт. Гастроінтестинальна форма: гастроентеритний варіант: гострий початок, підвищення температури тіла до фебрильних цифр, тонзиліт, висипка на 3-5-ту добу (макуло-папульозна, схильна до злиття, на фоні блідої шкіри), біль у животі, діарея; гастроентероколітний варіант: гострий початок, гарячка, головний біль, слабість, інтенсивний переймоподібний біль у животі, нудота, повторне блювання; через 8-12 годин від початку хвороби діарея, випорожнення буро-зеленого кольору, смердючі, спочатку рідкі, у великій кількості, надалі в незначній кількості з кров’ю, слизом до 10 разів на добу, тенезми, несправжні позиви до дефекації. Абдомінальна форма: гарячка 39-40} ⁰_{С, але загальний токсикоз виражений помірно, провідний симптом – біль у животі, нудота, блювання, діарея, позитивні симптоми подразнення очеревини, апендицит, термінальний ілеїт, мезаденіт. Генералізована форма: виражена інтоксикація, диспепсичні явища, збільшення лімфатичних вузлів, печінки, селезінки, екзантема, вегетативні розлади, хвилеподібний перебіг; змішаний варіант: локальні симптоми та прояви генералізованого перебігу; септичний, септикопіємічний варіанти: гострий початок з гектичної гарячки, озноб, інтенсивне потовиділення, диспепсичні явища, висипка геморагічна, гепатоспленомегалія, поліартрит, кардит, пневмонія, пієлонефрит, менінгоенцефаліт, одужання довготривале. Вторинно-вогнищева форма: гепатит, нодозна еритема}

ні

так

так, кишковий єрсиніоз. Верифікація діагнозу: ні

- бактеріологічне дослідження (крові, калу, сечі, харкотиння, змивів із носоглотки, блювоти) за методикою Петерсена-Коха, матеріал витримують 7-28 діб при температурі 3-4⁰ С у стандартному фосфатно-буферному розчині (рН 7,6) або в 1% пептонній воді з 0,5% розчином глюкози, фенолом червоним (рН 7,4-7,6), кожні 3-5 діб роблять пересіви на середовища Ендо, Левіна з подальшим інкубуванням у термостаті при температурі 20-25⁰ С; серологічні дослідження крові: РА, РНГА (діагностичний титр 1:280 і більше); ІФА; біологічний метод (білі миши, гвінейські свинки); внутрішньошкірна проба з аутолізованою 4-тижневою культурою збудника (0,1 мл), результат враховують через 24 години

ні

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення клінічного розгорнутого діагнозу (форма, варіант, ступінь тяжкості)

- диференціальний діагноз із грипом, псевдотуберкульозом, скарлатиною, вірусними гепатитами, черевним тифом, сальмонельозом, шигельозом, ревматизмом, поліартритом, сепсисом, хірургічними захворюваннями черевної порожнини

так Лікування:

- госпіталізація в інфекційне відділення, при легкому перебігу – лікування вдома; дієта № 4; антибактеріальні препарати (левоміцетин, тетрациклін, фторхінолони, бактрим, фуразолідон); патогенетична терапія; гормональна терапія при генералізованій формі; симптоматична терапія при артралгіях, осалгіях

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики, нормалізація лабораторних показників, два негативних результати бактеріологічного дослідження калу

Диспансеризація:

- протягом 3 міс. у КІЗі, з проведенням через 1 і 3 міс. клінічного обстеження, біохімічного аналізу крові, бактеріологічного дослідження калу

Схема діагностики та лікування жовтої гарячки (Febris flava)

Епідеміологічний анамнез:

- укуси комарів Aedes aegypti – міський тип; A. sympsoni, Haemagogus speragzini – джунглевий тип; - перебування в ендемічних і епідемічних осередках ( країни Південної і Центральної Америки, Африки)

ні

так. Клінічні ознаки:

- початковий гарячковий період (стадія гіперемії): гострий початок, до кінця першої доби температура підвищується до 39-40⁰С. Гіперемія обличчя, склер, кон’юнктиви, пульс 100-130 за хвилину, нудота, багаторазове блювання слизом, жовчю; слизова оболонка рота гіперемійована, язик сухий, ціаноз, жовтяниця, марення, психомоторне збудження; ознака Відаля (поступова зміна кольору блювотиння протягом періоду хвороби від жовтого до чорного); ознака Феррарі (запах із рота, що нагадує запах м’ясної крамниці); період короткочасної ремісії: на 4-5-ту добу покращується стан, температура знижується до субфебрильної, припиняється блювання; реактивний період (стадія венозного стазу): повторне підвищення температури, гепатомегалія, жовтяниця, стан погіршується – тромбогеморагічний синдром (криваве блювання, кровотеча з носа, кишок, матки, петехії, екхімози на шкірі), пульс рідкий, ознака Фаже (підвищення температури зі зменшенням частоти пульсу до 40-50 за хвилину), анурія, олігурія, протеїнурія, циліндрурія – ураження нирок, марення, ІТШ

ні

так

так, жовта гарячка. Верифікація діагнозу:

- вірусологічні дослідження (культивування вірусу на культурах тканини);

- серологічне дослідження методом парних сироваток (РГНГА, РЗК, РНІФ, РН);

- ІФА, ПЛР

ні

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення остаточного діагнозу із зазначенням форми, тяжкості перебігу, періоду хвороби, ускладнень

- диференціальний діагноз із вірусним гепатитом, лептоспірозом, малярією, іншими геморагічними гарячками, сепсисом

Лікування:

- усі хворі підлягають обов’язковій госпіталізації;

- дієта № 5;

- парентеральне введення інтерферону (реаферону, лаферону), імуноглобуліну;

- за наявності ДВЗ-синдрому: гепарин, інгібітори протеаз, нативна плазма, курантил, гемостатики;

- гормональна терапія (тяжкий перебіг);

- відновлення ОЦК, боротьба з ацидозом;

- гемодіаліз при недостатності нирок і печінки

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики;

- нормалізація лабораторних показників

Диспансеризація:

- при легкій формі протягом 4 місяців, при середньотяжкій до повного клінічного одужання: частота обстеження 2-3 рази на рік

Схема діагностики та лікування інфекційного мононуклеозу (Mononucleosis infectiosa)

Епідеміологічний анамнез:

ні

так. Клінічні ознаки:

н ннннннн ні

ні

так, інфекційний мононуклеоз. Верифікація діагнозу:

так так. Діагноз підтверджено: ні

Лікування:

Одужання: виписування

Диспансеризація: