Cхема діагностики та лікування респіраторно-синцитіальної інфекції
(Morbus respiratorio-syncytialis)
Е
-
контакт із хворою людиною з катаральними
явищами та лихоманкою або здоровими
вірусоносіями за 3-6 днів до захворювання;
найбільша захворюваність у зимово-весняний
період, частіше хворіють діти
так. Клінічні ознаки: ні
- початок хвороби
гострий або поступовий: температура
тіла субфебрильна, рідко висока протягом
5-7 днів; помірна інтоксикація; ушкодження
дихальних шляхів: бронхіоліт, бронхіт
з астматичним компонентом, пневмонія
з дихальною недостатністю, риніт з
серозними виділеннями, ринофарингіт;
сухий, тривалий, нападоподібний кашель;
емфізематозні зміни в легенях; незначна
гіперемія, набухання, зернистість
слизової оболонки м’якого піднебіння,
задньої стінки глотки
Н
так так, респіраторно-синцитіальна інфекція. Верифікація діагнозу: ні
-
вірусологічне дослідження змивів із
носоглотки, виділень зі слизової
оболонки носа, харкотиння шляхом
інфікування культури клітин (НELA,
Hep-2), первинних культур клітин нирок
людського ембріона; серологічна
діагностика: РЗК, РН, РГГА – збільшення
титру антитіл у 4 та більше разів у
парних сироватках крові; експрес-діагностика:
метод імунофлуооресценції (яскраве
зелене світіння утвореного специфічного
комплексу антиген -антитіло); виявлення
РНК-вірусів за допомогою полімеразної
ланцюгової реакції; ІФА (виявлення
антитіл класу ІgM);
рентгенограма-посилення
легеневого
малюнка, дрібні кільцеподібні або
лінійні тіні за рахунок ущільнення
стінок бронхів і емфіземо-ателектатичних
ділянок (зміни нетривалі, зникають
протягом 7-10 днів); у крові помірний
лейкоцитоз із незначним зрушенням
лейкоцитарної формули вліво, ШОЕ не
змінена
`
ні
так. Діагноз підтверджено:
-
формулювання остаточного діагнозу із
визначенням тяжкості, поширення
процесу, ускладнень
- диференціальний
діагноз із іншими ГРВІ (грип, парагрип,
аденовірусна інфекція), алергічним
(вазомоторним) ринітом, бактерійним
гайморитом, фронтитом, етмоїдитом,
бронхітом
Лікування:
- госпіталізація
хворих із тяжким і ускладненим перебігом
інфекції та за епідеміологічними
показаннями; етіотропна терапія
(інтерферон у перші дні захворювання
– 2-3 краплі в ніс 4-5 разів на день);
патогенетична терапія: зняття спазму
дихальних м’язів (ефедрин, еуфілін,
димедрол), дезінтоксикація; промивання
носа гіпертонічним розчином морської
солі, санорин, галазолін -1-2 дні; гірчичні
ванни для ніг; полоскання зіва відваром
календули, ромашки, евкаліпта,
відхаркувальні засоби; вітамінотерапія;
імуномодулятори – амізон, аміксин
Одужання: виписування
-зникнення клінічної
симптоматики
Диспансеризація:
- диспансерне
спостереження за реконвалесцентами
ускладнених форм