Cхема діагностики та лікування нокардіозу (Nocardiosis)

Епідеміологічний анамнез:

- зараження відбувається повітряно-пиловим шляхом, іноді – через ушкоджену шкіру;

- робота із сільськогосподарськими тваринами, землею

ні

так. Клінічні ознаки:

- первиний нокардіоз:

легенева форма: поступовий початок із загальної слабості, головного болю, нічного потовиділення, періодичного підвищення температури до 37, 5-37,7⁰С, згодом приєднується кашель, спочатку сухий, потім із гнійним харкотинням та прожилками крові;

- незважаючи на лікування, стан хворого погіршується: температура сягає 39-40⁰С, озноб змінюється жаром, а згодом – рясними потами, настає анемізація, астенізація;

- характерне розповсюдження процесу на плевру, середостіння, перикард, грудну стінку з формуванням гнійних нориць.

Генералізована форма: гематогенна дисемінація з первинного вогнища на тлі імунодефіциту; вторинні вогнища відсіву в інших органах (гнійний менінгоенцефаліт, панкреатит, увеїт), швидке наростання загальномозкової симптоматики (нестерпний головний біль, нудота, гіперкінези).

Міцетома – хронічне ушкодження шкіри, підшкірної клітковини, кісток, частіше на стопах у вигляді інфільтратів, виразок, нориць.

Вторинний нокардіоз: перебігає на тлі основного захворювання в дуже тяжкій формі з ураженням легень та генералізацією процесу

Н

т ак, нокардіоз. Верифікація діагнозу: ні

- мікроскопічний метод (знаходження нокардій у харкотинні, лікворі, виділеннях нориць, абсцесів);

- посів матеріалу на середовище Сабуро, МПА

- диференціальний діагноз із туберкульозом та раком легенів, актиномікозом, гістоплазмозом, кокцидіоїдозом; шкірні форми – з лейшманіозом, сибіркою

ні

так

Лікування:

- базисна терапія: бактрим, сульфадимезин – за схемою протягом 2-3 місяців;

- підтримувальна терапія: діафенілсульфон – за схемою;

- препарати резерву: фаназил, фторхінолони, макроліди;

- при гнійних ускладненнях (емпієма, абсцес та ін.) хірургічне лікування

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики;

- нормалізація лабораторних показників

Диспансеризація:

- за клінічними показаннями

Схема діагностики та лікування Омської геморагічної гарячки (Febris haemorrhagica sibirica)

Епідеміологічний анамнез:

- укуси кліщів, бліх;

- перебування в ендемічних осередках (Далекий Схід, Сибір, центральні області Росії, південні області України, Полісся, Карпати);

- весняно-літня сезонність

так. Клінічні ознаки: ні

- гострий початок хвороби з ознобу, підвищення температури до 39-40 ⁰С, загальної слабості, інтенсивного головного болю, болю у м’язах;

- температура знижується на 7-10 добу до норми;

- з 12-го дня з’являється геморагічний висип;

- шкіра обличчя, шиї гіперемійована, склери ін’єковані;

- носові кровотечі, кровотеча з ясен, легень, кишок, матки;

- гіпотонія, глухість тонів серця;

- дрібновогнищева пневмонія, бронхіт; ураження нирок;

- ознаки менінгіту, менінгоенцефаліту;

- лейкопенія, ШОЕ помірно прискорена, тромбоцитопенія

ні ні

так

так, Омська геморагічна гарячка. Верифікація діагнозу:

- вірусологічне дослідження (культивування вірусу на культурах тканин);

- серологічне дослідження: РЗК (збільшення титру), РН; РДПА, РПГА, ІФА, ЕLISA;

- ПЛР (визначення РНК)

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення остаточного діагнозу із зазначенням форми, тяжкості, ускладнень

- диференціальний діагноз із іншими геморагічними гарячками, сепсисом, пневмонією, лептоспірозом, капіляротоксикозом, грипом, серозними менінгітами

ні

Лікування:

- всі хворі підлягають обов’язковій госпіталізації;

- дієта №13;

- застосуваня гіперімунного імуноглобуліну;

- за наявності ДВЗ-синдрому: гепарин, інгібітори протеаз, нативна свіжозаморожена плазма, курантил, гемостатики;

- відновлення ОЦК, боротьба з ацидозом;

- кортикостероїди (тяжкий перебіг);

- гемодіаліз при недостатності нирок;

- антибіотики при нашаруванні бактеріальної інфекції

:

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики;

- нормалізація лабораторних показників

Диспансеризація:

- при легкій формі протягом 4 місяців, при середньотяжкій та тяжкій – до повного клінічного одужання. Частота обстеження 2-3 рази на рік (аналізи крові, сечі), один раз на півроку проба за Зимницьким)

Схема діагностики та лікування опісторхозу (Opisthorchosis)

Епідеміологічний анамнез:

- проживання чи перебування в регіонах, неблагоприємних з опісторхозу;

- звичка вживати в їжу малопросолену та недосмажену рибу

так. Клінічні ознаки: ні

- гострий: «немотивована» еозинофілія, субфебрилітет, біль у м’язах та суглобах, блювання, пронос, збільшення і болючість печінки, алергічні висипання на шкірі;

- хронічний: ниючий біль у правому підребер’ї та епігастрії, головний біль, диспепсичні розлади, порушення сну, підвищена дратівливість; при ускладненні вторинною бактеріальною інфекцією ознаки гепатиту, холециститу, холангіту в поєднанні з еозинофілією

так

так, опісторхоз. Верифікація діагнозу: ні

• клінічний аналіз крові (еозинофілія >10 %);

• дослідження кислотності шлункового соку (зниження або ахілія);

• відсутність помітного ефекту від антибактеріальної та противиразкової терапії;

• виявлення яєць опісторхісів у дуоденальному вмісті та фекаліях;

• виявлення антитіл до опісторхісів (ІФА)

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення остаточного діагнозу із зазначенням форми, тяжкості, ускладнень

- диференціальний діагноз із вірусним гепатитом, гострим холециститом, панкреатитом, ХТІ, хронічним гастродуоденітом, панкреатитом, аскаридозом, анкілостомідозом

Лікування:

- критерії госпіталізації: гострий опісторхоз, з ускладненнями

- етіотропна терапія (антигельмінтні препарати: більтрицид (празиквантель) – 40-75 мг/кг в 3 прийоми, з інтервалом 4 години;

- десенсибілізувальна та протизапальна терапія;

- дезінтоксикаційна терапія

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики;

Диспансеризація:

- протягом одного року;

- контроль ефективності лікування через 4-6 місяців (дослідження дуоденального вмісту та фекалій на наявність яєць опісторхісів)

Схема діагностики та лікування орнітозу (Ornithosis)

Епідеміологічний анамнез:

- контакт із птахами, пір’ям, фекаліями птахів;

- робота в лабораторії із заразним матеріалом

ні

так. Клінічні ознаки:

- гострий початок: із ознобом підвищується температура, головний біль, біль у горлі, кашель, артралгії, нудота, сильне потовиділення; наявність типового зовнішнього вигляду хворого: одутлість обличчя з ціанозом губ; ознаки пневмонії (інтерстиціальної, вогнищевої, лобарної); ураження нервової системи (серозний менінгіт)

так, орнітоз. Верифікація діагнозу:

ні

- виділення збудника із крові, харкотиння на курячих ембріонах, культурах клітин; РЗК або РГГА, ІФА;

- внутрішньошкірна алергічна проба Терських;

- ПЛР (визначення ДНК Chlamidia psittaci)

так

- диференціальний діагноз із пневмоніями, Ку-гарячкою, висипним тифом, черевним тифом, грипом, туберкульозом легень, лептоспірозом, мікоплазмозом та ін.

так. Діагноз підтверджено:

- визначення остаточного діагнозу із зазначенням форми, перебігу, тяжкості, ускладнень

Лікування:

- антибіотики тетрациклінової групи (доксициклін), макроліди (азитроміцин);

- дезінтоксикаційна терапія;

- десенсибілізувальна, за необхідності глюкокортикоїди;

- симптоматична терапія: діуретики, бронхолітики, вітаміни;

- при затяжному і хронічному перебігу проводять вакцинотерапію

- зникнення клінічної симптоматики;

- нормалізація лабораторних показників

Одужання: виписування

Диспансеризація:

- протягом 6 місяців