Cхема діагностики та лікування герпесу простого (Herpes simplex)

Епідеміологічний анамнез:

- контакт з хворою людиною та вірусоносіями; можливий шлях зараження контактний, статевий, вертикальний; переважно зимово-весняний період

ні

так. Клінічні ознаки:

- типова форма герпесу шкіри: відчуття печії, поколювання, свербіж, почервоніння; поява згрупованих напівсферичних пухирців розміром 1,5-2 мм на фоні еритеми і набряку, вміст яких може мутніти, ставати геморагічним; вскриття пухирців, поява ерозій – дно їх м’яке, вологе, гладеньке:. Можливе інфікування і утворення в подальшому виразок; вміст везикул зсихається, утворюються кірки; відторгнення кірок і на їх місці залишається поступово зникаюча еритема з бурим відтінком.

Первинний герпес у 80-90 % перебігає в безсимптомній формі. Інкубаційний період 2-12 діб. Клінічно виражена форма спостерігається в дітей у віці 6 місяців - 5 років і проявляється у вигляді афтозного стоматиту, супроводжується ураженням слизової оболонки ротової порожнини, тяжким загально інтоксикаційним синдромом. Часто зустрічаються форми, що перебігають за типом ГРЗ. Рецидивний герпес перебігає частіше всього з ураженням шкіри. Локалізація різноманітна. Ураження можуть бути фіксованими і мігруючими. Висипу звичайно передує набряк, гіперемія, свербіж і печія. Типова висипка – група дрібних пухирців на генералізованому і набряковому фоні. Вміст пухирців спочатку прозорий, потім мутніє. Пухирці вскриваються, утворюються ерозії, які вкриваються кіркою. Кірочки відпадають, не залишаючи рубців. Весь процес триває 5-7 діб. Може спостерігатися помірна лихоманка, озноб, незначна інтоксикація. У осіб з імунодефіцитом герпес може набувати поширений характер. Офтальмогерпес – це дерматит повік, блефарит, блефарокон’юктивіт, кон’юнктивіт; герпетичний кератит (везикульозний, крапковий, зірчастий; виразка рогівки, кератоувеіт та ін.); герпетичний увеіт (ірит, іридоцикліт, хоріоретиніт, герпетичний неврит); постгерпетична кератопатія (епітеліальна, бульозна). Офтальмогерпес нерідко ускладнюється супутньою інфекцією та метаболічним ураженням тканин очей, підвищенням внутрішнього тиску та вторинною глаукомою, порушенням прозорості кришталика та розвитком катаракти. Ураження слизової оболонки: гарячка, печія в місці ураження, на слизовій щік, піднебіння, язика, ясен з’являються пухирці із прозорим вмістом, які через 2-3 дні перетворюються в ерозії. Може перебігати як афтозний стоматит. Герпетичні енцефаліт і менінгоенцефаліт починаються гостро з підвищення температури до 39-40 °С, блювання, сильного болю голови, судом. З перших днів виникають менінгеальні симптоми, патологічні рефлекси, затьмарюється свідомість. Згодом приєднуються парези і паралічі. У лікворі знахо­дять лімфоцитарний плеоцитоз з підвищенням вмісту білка

Н

`

так, герпес. Верифікація діагнозу: ні

- РІФ, вірусологічне виділення вірусу на культурах тканин (вміст везикул, слина, зскрібки з рогівки, кров, ліквор), серологічна діагностика (РЗК, РН); ІФА; ПЛР

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення остаточного діагнозу з урахуванням форми, тяжкості, локалізації

- диференціальний діагноз із вітряною віспою, бешихою, сибіркою, ентеровірусною герпангіною, екземою, ураження очей і центральної нервової системи іншої етіології

- постільний режим; місцево: діамантовий зелений, оксолінова, теброфенова та реаферонова мазі; слизові оболонки змочують розчином реаферону, лаферону, лейкоцитарного інтерферону, новокаїну; при офтальмогерпесі в кон’юнктиву закапують розчин інтерферону, ідоксуридину; середньотяжкий та тяжкий перебіг: реаферон, ацикловір; при генералізованій формі: дексаметазон 1,5 мг/кг на добу; імуномодулятори; дезінтоксикаційна терапія, герпетична полівакцина: 0,2 мл внутрішньошкірно 2 рази на тиждень, курс 5-10 ін'єкцій

Лікування:

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики або ж стійка ремісія; нормалізація лабораторних показників показників

Диспансеризація:

- осіб, які перенесли герпетичний менінгіт і енцефаліт, спостерігає невропатолог, офтальмогерпес - окуліст. Хворим, які страждають на часті рецидиви герпесу, курс полівакцини повторюють через кожні 3-6 міс. протягом 3-5 років

Схема діагностики та лікування гіардіазу (лямбліозу) (Lambliosis)

Епідеміологічний анамнез:

- вживання харчових продуктів (овочів, фруктів) та води без належної термічної обробки; погані санітарні умови в сім’ях та дитячих колективах, недотримання правил особистої гігієни

ні

так. Клінічні ознаки:

- початок гострий при масивній інвазії;

- гостра форма: з’являється нестійке випорожнення без слизу та крові, зниження апетиту, нудота; метеоризм, бурчання в животі; відрижка газом із сірководневим запахом.

- Хронічна форма: дискінезія кишок гіпо- або гіпермоторного типу; біль у епігастрії, правому підребер’ї; випорожнення нестійкі (пронос чергується із запором); дискінезія жовчовивідних шляхів; зниження маси тіла, порушення самопочуття частіше у дитячому віці; непереносимість молочного цукру

н ннннннн ні

так, лямбліоз. Верифікація діагнозу:

- паразитоскопія: виявлення вегетативних форм лямблій у дуоденальному вмісті або цист у калі; виявлення лямбліозних антигенів у випорожненнях (РЕМА, РНІФ); ІФА

ні

так так. Діагноз підтверджено: ні

- формулювання діагнозу із зазначенням форми, ступеня тяжкості

- диференціювати з гастроінтестинальною формою сальмонельозу, амебіазом, шигельозом, гострим апендицитом, синдромом мальабсорбції та ін.

Лікування:

- в амбулаторних умовах: протилямбліозні препарати: метронідазол, кліон-Д, трихопол, орнідазол, тинідазол; симптоматична терапія; загальнозміцнювальні препарати; антигістамінні препарати

Одужання: виписування

- зникнення клінічних проявів; відсутність цист лямблій у дуоденальному вмісті і фекаліях (три негативних аналізи з інтервалом 3 дні)

Диспансеризація:

- медичний нагляд та лабораторні дослідження за декретованими 1 раз у квартал;

- носії з декретованої групи перебувають на обліку до повної санації