Cхема діагностики та лікування епідемічного висипного тифу

(Typhus exanthematicus epidemicus)

Епідеміологічний анамнез:

- контакт із людиною, хворою на висипний тиф або хворобу Брілла; наявність педикульозу; сезонність: зимово-весняний період; хвороба залежить від поширення педикульозу і погіршення санітарно-гігієнічного стану населення

ні

так. Клінічні ознаки:

- початковий період (іноді продромальні явища): головний біль, розбитість, безсоння, загальна слабість, гострий початок з підвищенням температури тіла, яка досягає через 1-3 доби 39-40 ⁰С; гіперемія обличчя, ін’єкція судин склер (кролячі очі); петехії на перехідній складці кон’юнктиви (плями Зороховича-Кіарі), слизовій оболонці м’якого піднебіння (енантема Розенберга); шкіра гаряча, суха, часто спостерігається білий дермографізм; язик тремтить при висуванні (симптом Говорова-Годельє); дихання часте, спостерігаються явища бронхіту або пневмонії.

- Період розпалу: на 3-4- й день хвороби може спостерігатися короткочасне зниження температури, гарячковий період триває 10-12 днів; живіт здутий з 3-4-го дня хвороби збільшується селезінка і печінка (4-6-й день); діурез зменшений; у тяжких випадках: потьмарення свідомості, марення зі слуховими та зоровими галюцинаціями (статус тифозний); особливості екзантеми: виникає одномоментно на 4-5-й день, густа, не підсипає, має розеольозно-петехіальний характер, локалізується переважно на бічних поверхнях тулуба і згинальних поверхнях кінцівок, захоплює долоні і підошви; на обличчі не з’являється, зникає із зниженням температури; розеоли зберігаються до 6 днів, петехії – до 12 днів, залишаючи після себе незначну пігментацію і слабке лущення; при тяжкому перебігові з’являються менінгеальні симптоми, енцефалітичні і бульбарні явища.

Висипно-тифозний міокардит: пульс частий, слабкого наповнення і напруження, артеріальний тиск низький, границі серця зміщені, тони глухі, систолічний шум на верхівці.

- Період видужання: з 9-10-го дня температура тіла знижується, поступово зникають явища інтоксикації, настає одужання

Н

`

так, епідемічний висипний тиф. Верифікація діагнозу: ні

- серологічна діагностика з 5-7-го дня хвороби: РА рикетсій Провачека (1:160), крапельний спосіб Мосінга (1:40), РНГА (1:1000), РЗК (1:160), повторюють у динаміці через 5-7 діб; РНІФ; ІФА; ПЛР; аналіз крові - нейтрофільний лейкоцитоз, анеозинофілія, лімфопенія, прискорення ШОЕ

- диференціальний діагноз із грипом, бронхопневмонією, менінгококовим менінгітом, геморагічними гарячками, черевним тифом, трихінельозом, кором, Ку-гарячкою

так

Лікування:

- обов’язкова госпіталізація, постільний режим до нормалізації температури;

- етіотропна терапія: антибіотикотерапія (тетрациклін, доксициклін, азитроміцин, цефалоспорини);

- дезінтоксикація, вітамінотерапія;

- антикоагулянти для попередження тромбоемболічних ускладнень

Одужання: виписування

- виписують із стаціонару за умови повного клінічного одужання, але не раніше 12-го дня нормальної температури

Диспансеризація:

- за клінічними показаннями ців

Схема діагностики та лікування поворотного епідемічного тифу

(Typhus recurrens epidemicus)

Епідеміологічний анамнез

- спілкування з хворими;

- наявність платяної, головної або лобкової воші

ні

так. Клінічні ознаки:

- гострий початок хвороби з трясучим ознобом, головний біль, біль у попереку і литкових м’язах; - підвищення температури тіла вище 40 ⁰С; чергування гарячкового періоду з періодом апірексії; екзантема (розеоли, петехії); гіперемія обличчя, ін’єкція судин склер, жовтушність шкіри та склер; виражена тахікардія; ураження органів дихання (бронхіт, пневмонія)

н ннннннн ні

так, поворотний тиф. Верифікація діагнозу:

- клінічний аналіз крові (нейтрофільний лейкоцитоз, анеозинофілія, тромбоцитопенія, гіпохромна анемія);

- знаходження борелій у мазках крові та товстій краплі (забір на висоті гарячки);

- методи Буррі, “висячої краплі”;

- дослідження мазків-відбитків із органів;

- ІФА, ПЛР

ні

так. Діагноз підтверджено:

так так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення остаточного розгорнутого діагнозу (форми хвороби, тяжкості та ускладнень)

- диференціальний діагноз із тифом, малярією, грипом, лептоспірозом, сепсисом, кліщовим поворотним тифом, пневмонією

Лікування:

- антибактеріальна терапія (доксициклін, тетрациклін, левоміцетин, еритроміцин, ампіцилін, цефалоспорини);

- дезінтоксикаційна терапія;

- десенсибілізувальна терапія;

- симптоматична терапія

Одужання: виписування

- не раніше 21-го дня нормальної температури

Диспансеризація:

- за клінічними показаннями протягом 6-12 місяців

Схема діагностики і лікування еризипелоїду (Erysipeloidum)

Епідеміологічний анамнез:

- працівники м’ясокомбінату, свиноферм, підприємств харчової мережі, домогосподарки;

- контакт із хворими тваринами домашніми та дикими (свині, вівці, корови, птахи, ракоподібні, гризуни), їх забій та розроблення туш

ні

- запалення шкіри та суглобів рук, частіше на тильній поверхні пальців рук або долоні; свербіж, печія, відчуття напруження шкіри, пульсуючий біль в ураженій ділянці; еритематозна бляшка, оточена яскраво-червоним валиком

так. Клінічні ознаки:

так

так, еризипелоїд. Верифікація діагнозу:

ні

- дослідження набрякової рідини або біоптату шкіри для виявлення бактерій Erуsipelothrix rhusiopathiae (при шкірній формі);

- дослідження крові – при генералізованій;

- дослідження слизу – при ангінозній;

- біологічна проба на білих мишах;

- ІФА

так

так. Діагноз підтверджено: ні

- формулювання клінічного діагнозу із визначенням форми, поширення та локалізації процесу, тяжкості, ускладнень

- диференціальна діагностика із панарицієм, бешихою, бореліозом (хворобою Лайма), вузловатою еритемою, шкірною формою сибірки, алергічним дерматитом та ін.

Лікування:

- антибіотики;

- у тяжких випадках дезінтоксикаційна терапія, протиалергічні засоби, глюкокортикоїди;

- місцево: УФО, лазеротерапія, при артритах – гіпсовий лонгет

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики

Диспансеризація:

- підлягають хворі з рецидивною формою еризипелоїду;

- при рецидивах протягом 2 років вводять біцилін-5 – щомісяця або 1 раз у квартал