Cхема діагностики та лікування черевного тифу (Typhus abdominalis)

Е

- протягом попередніх 3 тижнів було: вживання води із відкритих водойм, колодязної, технічної; вживання некип’яченого молока, немитих фруктів і овочів; контакт з особами, що мали гарячкові стани

підеміологічний анамнез:

ні

так. Клінічні ознаки:

- 1-й тиждень (поступовий початок): східцеподібне підвищення температури тіла; блідість обличчя; млявість, адинамія; черевнотифозний язик (язик потовщений, сухий, вкритий сіро-бурим нальотом, на краях відбитки зубів); виразковий тонзиліт Дюге; ознаки ваготонії: відносна брадикардія з дикротією пульсу; дифузний бронхіт, симптом Філіповича (жовтий колір долонь і підошов); симптом Котляренка 1 (феномен пальпаторної крепітації – у правій здухвинній ділянці); симптом Падалки (перкуторне притуплення в ілеоцекальній ділянці); ”перехресний” симптом Штернберга (болючість при пальпації по ходу кореня брижі – з правої здухвинної ділянки в ліве підребер’я).

2-й тиждень (період розпалу): гарячка (температурні криві типу Вундерліха, Боткіна або Кільдюшевського); status typhosus – затьмарення свідомості, ”тихе” маячення; висипка розеольозна, з’являється на 7-10-й день хвороби; локалізується переважно на животі і бокових поверхнях тулуба; розеол мало 5-15; мономорфна; roseola elevata; підсипає; зберігається довше від гарячки; зникає, не залишаючи пігментації; фулігінозний язик; симптом Котляренко 2 (біля ліжка хворого запах аміаку); збільшення селезінки та печінки; метеоризм; схильність до запорів.

3-й тиждень (період ускладнень): кишкова кровотеча, перфорація кишок з розвитком перитоніту

Н

так так, черевний тиф. Верифікація діагнозу: ні

- бактеріологічні дослідження (гемокультура, копро-, урино-, білі-, мієлокультура, харкотиння, гній, цереброспінальна рідина);

- серологічні дослідження: (діагностичний титр з О- і Н-Аg - 1:200; з Vi-Ag - 1:40) РА Відаля, РНГА обов’язкво метод парних сироваток (збільшення титру антитіл у 4 і більше разів);

- ІФА

`

так. Діагноз підтверджено: ні

- формулювання діагнозу із зазначенням форми, ступеня тяжкості, ускладнень

- диференціальна діагностика із грипом, висипним тифом, паратифами, бруцельозом, міліарним туберкульозом, сепсисом, пневмонією, лептоспірозом, інфекційним мононуклеозом, малярією

Лікування:

- обов’язкова госпіталізація; режим – постільний (до 10-го дня нормальної температури тіла); дієта номер 4, 4б; антибактеріальна терапія до 10 дня нормальної температури (левоміцетин, фторхінолони, ампіцилін, бактрим, рифампіцин); патогенетична терапія: дезінтоксикаційна (внутрішньовенно розчин Рінгера, 5 % розчин глюкози, реополіглюкін, полііонні розчини); підвищення резистентності організму (імуномодулятори, вітаміни); лікування ускладнень

Одужання: виписування

- клінічне одужання, на 21-й день нормальної температури; негативні результати триразового бактеріологічного дослідження калу і сечі та одноразового – жовчі; при позитивному бактеріологічному аналізі – лікування в стаціонарі; бактеріоносіїв виписують з дозволу епідеміолога

Диспансеризація:

- недекретовані особи: протягом 3 місяців у КІЗі (термометрія, під кінець - бактеріологічне дослідження калу, сечі, жовчі); на обліку в СЕС – 2 роки. Декретовані особи: протягом 2 років у КІЗі (термометрія, бактеріологічне дослідження калу, сечі, жовчі); облік в СЕС – протягом всього життя

Схема діагностики та лікування чинги (Chyngae)

Епідеміологічний анамнез:

- промисли морських тварин (тюленів, нерпи, морського зайця);

- обробка туш морських тварин;

- промисли в північних морях

ні

так. Клінічні ознаки:

- початок гострий з появи болю на місці ураження, який посилюється і стає пульсуючим.

Моноартрит пальців рук: болі в ділянці суглобів, набряк, що може поширюватися на прилеглі тканини, шкіра в ділянці набряку напружена, інфільтрована з гіперемією, з порушенням чутливості, через 3-4 тижні при пасивних рухах-хруст з крепітацією;

- синдром інтоксикації: помірно виражений головний біль, розбитість, зниження апетиту, порушення сну, температура тіла нормальна.

При артикулярній формі спостерігаються виражені зміни суглобів.

При параартикулярній формі деструкція суглобів відсутня, через 2-4 місяці відбувається повне видужання

н ннннннн ні

ні

так

так, чинга. Верифікація діагнозу: ні

- виділення диплокока із ураженої тканини;

- рентгенологічне дослідження суглобів (деструктивні зміни кісток епіфізів фаланг у вигляді вогнищевого остеопорозу);

- відсутність змін у периферичній крові

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення клінічної форми, перебігу, наявність ускладнень

- диференціальний діагноз із ревматоїдним поліартритом, ревматизмом, подагрою

Лікування:

- обробка ушкоджених пальців;

- введення протидиплококової сироватки: внутрішньом’язово по 4-5 мл двічі з інтервалом 2-5 днів;

- хірургічне: артротомія-глибокі розрізи пальців при деструктивних змінах;

- при ускладненнях-антибіотики пеніцилінового та тетрациклінового ряду;

- лікувальна фізкультура

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики

Диспансеризація:

- за наявності ускладнень;

- при хронічному, затяжному перебігу

Схема діагностики та лікування чуми (Pestis)

Епідеміологічний анамнез:

- перебування в природних осередках чуми;

- контакт з гризунами;

- контакт з хворими на пневмонію, гарячку нез’ясованого ґенезу з лімфоаденопатією

ні

так. Клінічні ознаки:

- гострий початок хвороби; виражена інтоксикація;

- “крейдяний” язик; хворі неспокійні, надмірно рухливі;

- риси обличчя загострені, facies pestica;

- лімфовузли збільшені, болючі, малорухомі, з багрово-синюшним забарвленням шкіри над ними;

- при легеневій формі: ознаки геморагічної пневмонії та різко вираженої дихальної недостатності;

- при септичній формі: геморагічний синдром, гектична температура, явища інтоксикації, гепатоспленомегалія

н ннннннн ні

ні

ні

так, чума. Верифікація діагнозу:

- бактеріоскопія крові, пунктату з бубону, гною з виразки, харкотиння;

- виділення культури збудника;

- біологічна проба;

- серологічні методи (РН, РНГА, РГПА, РІФ, ІФА);

- ПЛР

так

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення остаточного розгорнутого діагнозу з урахуванням форми, тяжкості, перебігу, ускладнень

- диференціальний діагноз із туляремією, крупозною пневмонією, сибіркою, малярією, лімфогранулематозом, сепсисом, тифо-паратифозними захворюваннями

Лікування:

- негайна госпіталізація в спеціальний стаціонар ОНІ; антибіотики-стрептоміцин, цефалоспорини, тетрацикліни; дезінтоксикація, сечогінні, вітаміни, кортикостероїди; симптоматична терапія

- створення НПЕК, інформація у ВООЗ, заходи щодо локалізації осередка та карантинні

Одужання: виписування

- повне клінічне одужання, через 4-6 тижнів після нормалізації темпераури тіла і отримання негативних результатів бактеріологічного дослідження мазків з носоглотки, харкотиння, крові

Диспансеризація:

- реконвалесценти знаходяться на диспансерному спостереженні 3 місяці з обов’язковим бактеріологічним дослідженням мазків із слизової оболонки зіву і харкотиння

Схема діагностики та лікування шигельозу (дизентерії) (Dysenteria)

Епідеміологічний анамнез:

- зв’язок захворювання з харчовими продуктами, водою;

- недотримання правил особистої гігієни;

- вживання немитих овочів та фруктів;

- контакт з хворими на діарею

ні

так. Клінічні ознаки:

- симптоми гастроентериту, гастроентероколіту, коліту; підвищення температури; тенезми, несправжні позиви до дефекації, "ректальний плювок"; спазмована, болюча (при пальпації) сигмоподібна кишка; наявність катарального, катарально-ерозивного, катарально-виразкового проктосигмоїдиту

н ні

так, шигельоз. Верифікація діагнозу: ні

- бактеріологічне дослідження калу, блювоти, промивних вод, харчових продуктів; РНГА з дизентерійним діагностикумом; копроцитограма; ректороманоскопія

так

так. Діагноз підтверджено: ні

- сформулювати діагноз із зазначенням клінічної форми, варіанта, ступеня тяжкості, перебігу

- диференціальний діагноз із сальмонельозом, ешерихіозом, балантидіазом, амебіазом, харчовими токсикоінфекціями, тромбозом мезентеріальних судин, шистосомозом, НВК

Лікування:

- режим палатний, дієта № 4;

- дезінтоксикаційна терапія (ентеросорбенти);

- регідратаційна терапія (глюкозо-сольові розчини);

- антибактеріальні препарати (нітрофурани, фторхінолони);

- замісна ферментотерапія;

- пробіотики, еубіотики

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики;

- нормалізація випорожнення;

- негативне бактеріологічне дослідження калу (декретована група двічі)

Диспансеризація:

- протягом 3 місяців – гостра, 6 місяців – хронічна (огляд, бактеріологічне дослідження калу)

Схема діагностики та лікування ящуру (Aphthae epizooticae)

Епідеміологічний анамнез:

- вживання сирого молока та молочних продуктів, рідше м’яса, що не пройшло належної термічної обробки;

- працівники тваринницьких ферм, м’ясокомбінатів, ветеринари;

- контакт із хворими тваринами (велика рогата худоба, рідше свині, вівці, кози), предметами догляду за ними

ні

так. Клінічні ознаки:

- гострий початок з ознобу, гарячки, головного болю, болю в м’язах;

- на 2-3-й день – болючість при жуванні, слинотеча, відчуття паління в роті, почервоніння очей;

- папульозно-везикульозно-афтозне ураження слизових оболонок навколо рота та анального отвору, шкіри кістей і ступнів

ні

так, ящур. Верифікація діагнозу:

- виділення вірусу з крові, слини, афтозних елементів, фекалій хворих на культурах клітин нирок свиней, телят, сірійського хом’яка;

- серологічні позитивні реакції (РНГА, РЗК, РН, ІФА);

- біологічна проба;

- ПЛР

так

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення остаточного розгорнутого діагнозу (типу, форми хвороби, тяжкості та ускладнень)

- диференціальний діагноз із афтозним стоматитом, герпетичною інфекцією, вітряною віспою та ін.

Лікування:

- зрошення слизових оболонок 3 % розчином пероксиду водню, 1 % розчином перманганату калію, настоями ромашки або шалфею, 0,25 % розчином новокаїну; промивання очей 2 % розчином борної кислоти, закапування 30 % розчином сульфацилу натрію, закладання гіоксизонової мазі; при ускладненнях – серцево-судинні, антигістамінні засоби, дезінтоксикація, знеболювання

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики

Диспансеризація:

- за клінічними показаннями

119