Cхема діагностікі та лікування сепсису (Sepsis)
Епідеміологічний анамнез:
-
схільність до сепсису зумовлюють
імуносупресивні захворювання (цукровий
діабет, цироз печінки, опікова хвороба,
злоякісні пухлини, хвороби крові тощо);
часто сепсис є нозокоміальною
інфекцією,
особливо в хірургічних,
акушерсько-гінекологічних стаціонарах,
відділеннях реанімації та інтенсивної
терапії, онкогематології, центрах
трансплантації органів)
ні
так. Клінічні ознаки:
-
cептицемія
у 70-80 % хворих починається гостро:
підвищення
температури тіла, озноб, рясне
потовиділення, головний біль, слабість;
тахікардія, АТ знижений, тони серця
ослаблені; гепатоспленомегалія;
задишка, згодом може розвинутися
дихальний дистрес-синдром;
септикопіємія-утворення вторинних
септичних вогнищ: пневмонія, плеврит,
абсцес печінки, піддіафрагмальний
абсцес; ДВЗ-синдром: геморагічні
елементи на шкірі та слизових оболонках;
хроніосепсис: стійкий субфебрилітет,
помірні ознаки інтоксикації, збільшення
селезінки
Н
так так, сепсис. Верифікація діагнозу: ні
-
бактеріологічне дослідження крові
(кров з вени беруть до призначення
антибіотиків, двічі на день на висоті
підйому температури тіла, протягом 3
днів поспіль у кількості 10- 15 мл), сечі,
спинномозкової рідини, виділення із
ран і гнояків; посів на цукровий і
жовчний бульйони; мікроскопічне
дослідження мазків з цього ж матеріалу,
зафарбованих за Грамом; розгорнута
імунограма (визначення усіх
імунокомпетентних клітин, цитокінів,
інтерферонів); коагулограми;
інструментальні методи дослідження
(УЗД, Р-графія ОЧП)
так. Діагноз підтверджено: ні
- визначення
остаточного діагнозу із зазначенням
вхідних воріт, клінічної форми та
варіанта, стадії, тяжкості, ускладнень
- диференціальний
діагноз із малярією, лептоспірозом,
висипним і черевним тифом, бруцельозом,
септичними формами туляремії,
псевдотуберкульозом, акатаральною
формою грипу, міліарним туберкульозом,
ВІЛ-інфекцією, остеомієлітом
Лікування:
- негайна
госпіталізація, ліжковий режим до
зниження температури;
- антибіотики
(цефалоспорини, аміноглікозиди,
фторхінолони, макроліди);
- імунотерапія;
- дезінтоксикаційна
терапія;
- симптоматична
терапія
Одужання: виписування
- зникнення
клінічних симптомів; -
нормалізація лабораторних даних
Диспансеризація:
- за клінічними
показаннями
Схема діагностики та лікування сибірки (Anthrax)
Епідеміологічний анамнез:
-
работа на підприємствах з перероблення
м’яса, шкіри, вовни; -
перебування хворого у місцевостях,
небезпечних щодо сибірки; -
вживання виробів з м’яса та інших
продуктів, контамінованих збудником; -
догляд за хворими тваринами
ні
так. Клінічні ознаки:
- гострий початок
із загальної інтоксикації;
- еволюція елементів
на відкритих ділянках шкіри: макула,
папула, везикула, виразка;
- наявність
сибіркового карбункула (при шкірній
формі): зональність (набряк навколо та
дочірні везикули на багряно-синюшному
валику з чорним безболісним, щільним
струпом), анестезія, гній відсутній,
Стефанського симптом (драглисте
дрижання набряку).
За наявності
септичної форми:
- значна інтоксикація
з гектичною гарячкою, головним болем,
тахікардією, гіпотонією;
- гепатолієнальний
синдром, геморагічна висипка, анемія.
При легеневій
формі: наявність змін у легенях.
При кишковій
формі: наявність змін з боку
шлунково-кишкового тракту
так
ні
так, сибірка. Верифікація діагнозу:
- мікроскопічне
та бактеріологічне дослідження вмісту
карбункула;
- шкірна алергічна
проба з антраксином;
- біологічна проба;
- ІФА, ПЛР;
- люмінесцентно-серологічне
дослідження;
- реакція
термопреципітації Асколі
так. Діагноз підтверджено: ні
- остаточний
діагноз із визначенням форми, тяжкості
перебігу
-
диференціальний діагноз із фурункульозом,
карбункулом, абсцесом, флегмоною,
шкірною формою чуми, бешихою,
еризипелоїдом, туляремією, сепсисом,
чумою, пневмоніями, кишковими інфекціями,
оперізувальним герпесом, вузлуватою
еритемою, алергічними дерматитами
Лікування:
- специфічне –
гаммаглобулін; -
етіотропне (цефалоспорини, макроліти,
фторхінолони); -
дезінтоксикація; -
кортикостероїди у тяжких випадках; -
вітаміни; -
симптоматична терапія
Одужання: виписування
- зникнення
клінічної симптоматики, відпадання
струпів; у випадку генералізованої
форми – два негативні результати
дослідження харкотиння, крові,
випорожнень, сечі на збудника сибірки
- за клінічними
показаннями
Схема діагностики та лікування сказу (гідрофобії) (Rabies)
Епідеміологічний анамнез:
-
укус або ослинення шкіри бродячими
(собаки, коти) або дикими (вовки, лисиці,
барсуки, миші, їжаки та ін.) тваринами
так. Клінічні ознаки: ні
- безсоння, запальні
зміни в ділянці рубця (припухає,
червоніє, стає болючим, свербить); -
парестезії; -
гіперсалівація, дисфагія, збудження; -
гідрофобія, акузофобія, фотофобія; -
паралічі
так
ні
так, сказ. Верифікація діагнозу:
- знаходження у
нервових клітинах головного мозку
тварини тілець Бабеша-Негрі; -
дослідження відбитків рогівки за
допомогою методу імунофлюоресценції; -
біологічна проба на новонароджених
мишах
так. Діагноз підтверджено: ні
- визначення
остаточного діагнозу із зазначенням
стадії хвороби
- диференціальний
діагноз із отруєнням атропіном,
стрихніном, правцем, істерією, ботулізмом,
енцефалітом, поліомієлітом, алкогольним
делірієм та ін.
Лікування:
- окрема палата;
індивідуальний пост; симптоматична
терапія: седативні, знеболювальні,
парентеральне харчування
Профілактика:
- антирабічний
імуноглобулін та антирабічна вакцина
при підозрі на контакт із хворою на
сказ твариною