Cхема діагностики та лікування пневмоцистозу (Pnevmocystosis)
Епідеміологічний анамнез:
-
контакт із хворими з гарячкою і
катаральними проявами; наявність у
даного хворого СНІДу та інших захворювань
і станів, що знижують імунітет; у дітей
старшої вікової групи із СНІДом,
новоутвореннями, гемобластозами; у
дітей на 4-6-му місяці життя (недоношені,
з рахітом, гіпотрофією, ураженням ЦНС)
ні
так. Клінічні ознаки:
-
у дітей: поступовий
початок із погіршення апетиту, затримки
збільшення маси тіла; блідість, ціаноз
носогубного трикутника; легке
покашлювання змінюється кашлюкоподібним
кашлем із пінистим харкотинням; перехід
температури від нормальної на початку
хвороби до субфебрильної із підвищенням
до фебрильної; у легенях при аускультації
непостійні дрібнопухирчасті хрипи;
тахіпное до 50-70 за хвилину; рентгенологічно:
картина ”хмароподібної”
легені
– вогнищеві
тіні
різного розміру і щільності.
У
дорослих, хворих на СНІД:
продромальний період 1-2 тижні; поступовий
початок із субфебрилітету, задишки
при фізичному навантаженні; сухий
кашель, біль у грудях; через 1-2 тижні
з’являється лихоманка, задишка у
спокої, сильний сухий кашель, тахіпное,
тахікардія, ціаноз; аускультативно в
легенях сухі, рідше вологі хрипи;
рентгенологічно: вогнищеві або
інтерстиціальні зміни
Н
так,
пневмоцистоз. Верифікація діагнозу:
ні
ні
- виявлення
пневмоцист при фібро бронхоскопії із
дослідженням рідини бронхоальвеолярного
лаважу й трансбронхіальних біоптатів
- диференціальний
діагноз із інтерстиціальними пневмоніями
іншої етіології
так. Діагноз підтверджено:
-
визначення остаточного діагнозу з
урахуванням основного синдрому,
тяжкості, форми, етіології
так
Лікування:
- госпіталізація
за клінічними та епідеміологічними
показаннями; -
дієта № 15; -
етіотропне: триметоприм, сульфаметоксазол,
пентамідин; -
при пневмоцистозі на фоні СНІДу:
альфа-дифторметилорнітин; -
вітамінотерапія -
імуномодулятори
Одужання: виписування
- зникнення
клінічної симптоматики, у тому числі
суб’єктивних ознак дихальної
недостатності;
-
нормалізація лабораторних показників
і даних рентгенологічного дослідження
Диспансеризація:
-
спостереження дільничного лікаря
протягом місяця, а ВІЛ-інфікованих
-протягом
усього життя із проведенням вторинної
хіміопрофілактики бісептолом
Схема діагностики та лікування поліомієліту (Poliomyelitis)
Епідеміологічний анамнез:
- спілкування з
хворим на діарею,а також із такими, що
мали катаральні явища,периферичні
парези,паралічі;вакцинація поліомієлітною
вакциною; літньо-осіння сезонність
так. Клінічні ознаки: ні
-
абортивна форма:гострий
початок; помірно виражена інтоксикація;
катаральні зміни верхніх дихальних
шляхів; диспепсичний синдром;видужання
протягом 3-7 днів. Менінгеальна
форма: у
початковій фазі нагадує абортивну
форму; з 2-3-ї доби хвороби – ознаки
менінгіту: гіпертензійно-гідроцефальний
синдром, загальномозкова симптоматика,
позитивні менінгеальні симптоми;
видужання через 2-3 тижні. Паралітична
форма: продромальний
період (9-12 днів) – за типом абортивної
форми; препаралітична
стадія - температурна
крива двогорба, помірні катаральні
явища та шлунково-кишкові розлади;
неврологічні симптоми (гіперестезія
шкіри, загальний гіпергідроз, зниження
і асиметрія рефлексів, фібрилярні
посіпування окремих груп м’язів);
позитивні симптоми Амоса, Ласега і
т.п., значний больовий синдром; пригнічений
настрій, сонливість;
паралітична стадія спінальна
форма: поява паралічів збігається з
повторним підвищенням температури;
паралічі за периферичним типом, атонія,
арефлексія, атрофія м’язів – вже через
7-10 днів після виникнення паралічу;
паралічі численні, мозаїчні; більший
ступінь проксимального ураження
кінцівок, парез дихальних м’язів;
больовий синдром зникає, немає порушення
чутливості; вегетативні розлади;
тривалість стадії 7-10 днів. Понтинна
форма: ураження
ядра лицьового нерва – парез (параліч)
мімічних м’язів обличчя за периферичним
типом. Бульбарна
форма: ураження
дихального, судинно-рухового центрів
(порушення ритму дихання, тотальний
ціаноз, порушення серцевої діяльності,
різке зниження артеріального тиску);
порушення ковтання, відчуття смаку,
афонія, дизартрія, парез голосових
зв’язок, надгортанника (ураження ІХ,
Х, ХІ пар черепно-мозкових нервів).
Змішана
форма: бульбопонтинна,
бульбоспінальна, понтоспінальна;
відновна стадія: поява
активних рухів у паралізованих м’язах;
відновлення функції м’язів поступове
(місяці); відновлення функції мімічних
м’язів - з10-14-ї доби захворювання у
більшості випадків закінчується
видужанням; резидуальна
стадія: атрофія
м’язів; деформація суглобів, сухожиль,
зв’язок, контрактури, відставання
кінцівки в рості
ні
так
так так, поліомієліт. Верифікація діагнозу: ні
- вірусологічне
дослідження крові, спинномозкової
рідини, фекалій, змивів із носоглотки
(культивування вірусу на клітинах із
нирок мавп, ембріона та амніона людини);
серологічна діагностика (РН, РГГА, РЗК
- збільшення титру антитіл у парних
сироватках у 4 рази); ІФА, ПЛР
так. Діагноз підтвердтжено: ні
- визначення
остаточного діагнозу із зазначенням
клінічної форми, варіанта, ступеня
тяжкості, перебігу, ускладнень
-
диференціальний діагноз у препаралітичному
періоді з грипом та ін. ГРВІ, гострим
апендицитом; у паралітичному періоді
з первинним полірадикулоневритом, з
парезами і ДЦП паралічами ін. етіології,
з поліомієлітоподібною формою кліщового
енцефаліту, паралітичною формою
ентеровірусної хвороби, дифтерійним
полірадикулоневритом; менінгеальну
форму з гнійними, серозними
менінгітами;бульбарну форму з ботулізмом,
енцефалітом з бульбарними розладами
Лікування:
-
обов’язкова
госпіталізація; постільний режим;
етіотропна терапія (препарати
інтерферону); патогенетична терапія:
детоксикація; діуретики, вітаміни,
знеболювальні, протизапальні,
антигістамінні; кортикостероїди; при
порушенні серцево-судинноої діяльності
та дихання - реанімаційні заходи; у
стадії відновлення-фізіотерапія та
ЛФК; з 14-20-го дня - прозерин, нейромідин,
дібазол 20-30 днів, алое та ін. біогенні
стимулятори; анаболічні стероїди
(неробол, ретаболіл); у резидуальній
стадії-ортопедичне або хірургічне
втручання, протезування; санаторно-курортне
лікування (не раніше ніж через 6
місяців):Євпаторія, Одеса, Анапа, Саки
- грязьові, сірчані, морські ванни
Одужання: виписування
- після зникнення
гострих явищ (не раніше 40-го дня від
початку хвороби), для дітей, які
відвідують дитячі колективи-додаткова
ізоляція в домашніх умовах протягом
12 днів
Диспансеризація:
- у невропатолога:
перший огляд через місяць після виписки,
протягом 1-го року - кожні 3 міс.; на 2-му
році - 1 раз на 6 міс. Зняття з обліку
через 2 роки при нормалізації стану
Схема діагностики та лікування правця (Tetanus)
Епідеміологічний анамнез:
- наявність травм,
хірургічних втручань, опіків, кримінальних
абортів тощо
так. Клінічні ознаки: ні
- посмикування
м’язів довкола рани; -
наявність тризму, сардонічної посмішки,
дисфагії, ригідності м’язів шиї;
опістотонус, тонічні судоми; гіпертермія
ні
так ні
так, правець. Верифікація діагнозу:
- бактеріологічне
дослідження виділень із рани; біологічна
проба на білих мишах; -
ІФА, ПЛР
так. Діагноз підтверджено: ні
-
визначення
клінічної
форми, тяжкості перебігу, ускладнень
-
диференціальний діагноз із
менінгоенцефалітами, сказом, істерією,
отруєнням стрихніном, паратонзилярними
та заглотковими абсцесами, запаленням
суглобів нижньої щелепи та ін.
Лікування:
- хірургічна
обробка рани; -
протиправцева сироватка; -
протиправцевий людський імуноглобулін; -
правцевий анатоксин; -
дезінтоксикація; -
протисудомна терапія; -
антибіотикотерапія; -
симптоматична терапія
Одужання: виписування
- зникнення
клінічної симптоматики
Диспансеризація:
- за клінічними
показаннями
- екстрена імунізація
(анатоксин або анатоксин та протиправцева
сироватка; протиправцевий донорський
імуноглобулін)