Cхема діагностики та лікування паратифів а та в (Paratyphus a et b)

Епідеміологічний анамнез:

- протягом попередніх 10 днів було: вживання води із відкритих водойм, колодязної, технічної; вживання некип’яченого молока, немитих фруктів та овочів; контакт з особами, що мали гарячкові стани

так, паратиф А. Клінічні ознаки: ні

- гострий початок з катаральних явищ; гіперемія обличчя; ін’єкція судин склер, герпес на губах; гарячка ремітивного типу, висока, довготривала; інтоксикаційний синдром виражений помірно;

- тифоїдний стан відсутній; характерний язик (потовщений, з відбитками зубів, сухий, вкритий сіро-бурим нальотом);

- розельозний висип: з’являється на 4-7-й день, інколи в перші дні хвороби, густий, поліморфний (розельозний, кореподібний, петехіальний); гепатоспленомегалія; метеоризм; запори

ні

так ні, паратиф В. Клінічні ознаки:

- гострий початок з явищ гастроентериту; гарячка ремітивна, нетривала;

- виражений озноб, пітливість; інтоксикаційний синдром – у початковий період (3-5 днів); тифозний статус відсутній; характерний вигляд язика (потовщений, сухий, з відбитками зубів, вкритий сіро-бурим нальотом); розельозний висип, яскраво-рожевий (тулуб, кінцівки, обличчя), з’являється на 4-7-й день, інколи в перші дні хвороби, поліморфний, часто густий, розмір елементів більший, ніж при паратифі А; гепатоспленомегалія

ё

` так, паратиф А. Верифікація діагнозу: так, паратиф В

- бактеріологічне дослідження (гемо-, копро-, урино-, білі-, розеоло-, мієлокультури); серологічні дослідження: РНГА з О-, Н-, Vi-антигенами (діагностичний титр з О-і Н Аg-1:20, з Vi Ag-1:40); РНГА методом парних сироваток (збільшення титру антитіл у 4 і більше разів); РА Відаля; ІФА

Ні ні

так. Діагноз підтверджено: ні

- формулювання діагнозу з зазначенням форми, ступеня тяжкості, ускладнень

- диференціальний діагноз із ГРВІ, пневмонією, малярією, лептоспірозом, черевним тифом, висипним тифом, інфекційним мононуклеозом, сепсисом

Лікування:

- обов’язкова госпіталізація; режим-постільний (до 10-го дня нормальної температури); дієта № 4, 4б; антибактеріальна терапія до 10-го дня нормальної температури (левоміцетин, ампіцилін, бактрим, рифампіцин, фторхінолони); патогенетична терапія: детоксикація (розчини полііонні, Рінгера, глюкози, реополіглюкін);

- підвищеня резистентності організму (імуномодулятори, вітаміни); лікування ускладнень

Одужання: виписування

- клінічне одужання: негативні результати триразового бактеріологічного дослідження калу і сечі та одноразового-жовчі на 21-й день нормальної температури; при позитивному бактеріологічному аналізі – лікування в стаціонарі

Диспансеризація:

- недекретовані особи: протягом 3 місяців у КІЗі (термометрія, бактеріологічне дослідження калу, сечі, жовчі); на обліку в СЕС – 2 роки. Декретовані особи: протягом 2 років у КІЗі (термометрія, бактеріологічне дослідження калу, сечі, жовчі); облік у СЕС – протягом всього життя

Схема діагностики та лікування паротитної хвороби (Morbus parotitis)

Епідеміологічний анамнез:

ні

так. Клінічні ознаки:

ні

так так, паротитна хвороба. Верифікація діагнозу: ні

так. Діагноз підтверджено: ні

Лікування:

Одужання: виписування

Диспансеризація:

Схема діагностики та лікування пастерельозу (Pasterellosis)

Епідеміологічний анамнез:

- наявність укусів та подряпин, завданих кішками чи собаками;

- захворювання матері пастерельозом під час вагітності (трансплацентарна передача)

так. Клінічні ознаки: ні

- шкірна форма: місцеві прояви: запалення, потім поява пустули, струпу, абсцесу або флегмони, артриту, остеомієліту; загальні прояви: підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, незначно виражені явища інтоксикації. Легенева форма: ознаки хронічного бронхіту, інтерстиціальної пневмонії; схильність до тривалого перебігу. Септична форма: неправильна ремітивна (септична) гарячка; ознаки ендокардиту, гнійного менінгіту, гнійного артриту, абсцесу мозку, легень, емпієми плеври

так, пастерельоз. Верифікація діагнозу: ні

- дослідження виділень із шкірних виразок, крові, гною, абсцесів, спинномозкової рідини; бактеріоскопія мазків

так

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення остаточного діагнозу з урахуванням синдрому, тяжкості, форми

- диференціальний діагноз із бешихою, шкірною формою сибірки, сепсисом іншої етіології, герпетичною інфекцією, пневмоніями іншої етіології

Лікування:

- госпіталізація при тяжкому перебігу;

- постільний режим;

- етіотропне: доксициклін, цифалоспорини, макроліди;

- патогенетичне: дезінтоксикація (внутрішньовенне введення

фізіологічного розчину, розчину глюкози, ентеросорбція);

- симптоматичне (нестероїдні протизапальні препарати);

- вітамінотерапія

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики;

- негативні результати бактеріологічних досліджень

Диспансеризація:

- спостереження лікаря КІЗу або дільничного лікаря під керівництвом інфекціоніста протягом 2 місяців

Схема діагностики та лікування північноазіатського кліщового рикетсіозу

(Ixоdo-riсketsiosis asiatica)

Епідеміологічний анамнез:

- перебування хворих в ендемічних осередках: Казахстан, Туркменія, Вірменія, Монголія, Сибір;

- укуси кліщів; весняно-літня сезонність

так. Клінічні ознаки: ні

- гострий початок;

- помірно виражена гарячка постійного типу;

- інтоксикаційний синдром;

- одутле і гіперемійоване обличчя;

- первинний афект: червоний щільний інфільтрат із некрозом у центрі (темно-коричнева кірочка), обідок гіперемії, підвищується над шкірою, неболючий, залишає лущення або пігментацію шкіри, супроводжується реґіонарним болючим лімфаденітом;

- розеоло-папульозний висип: з’являється на 3-5-й день хвороби, спочатку висипає на кінцівках, потім на тулубі, обличчі, шиї, сідницях; поліморфний (розеоли, папули, макули), елементи висипу не зливаються між собою;

- можливі підсипання, тривають весь період гарячки;

- симптоми ураження нервової системи: головний біль, безсоння, загальмованість;

- тифозний статус відсутній;

- ураження серцево-судинної системи: брадикардія, схильність до гіпотонії

ні

ні

так

так, північноазіатський кліщовий рикетсіоз. Верифікація діагнозу:

- РЗК з рикетсіозним антигеном (діагностичний титр 1:40-1:80);

- РНГА (діагностичний титр 1:200-1:3200);

- реакція непрямої флуоресценції;

- ІФА, ПЛР

ні

ні

т ак.:

ні

- диференціальний діагноз із кліщовим енцефалітом, геморагічною гарячкою з нирковим синдромом, черевним і висипним тифами, сифілісом, грипом, ГРВІ, гарячкою цуцугамуші

так. Діагноз підтверджено:

- формулювання остаточного діагнозу із зазначенням тяжкості, ускладнень

Лікування:

- госпіталізація за клінічними показаннями;

- режим постільний до 5-го дня нормальної температури;

- етіотропна терапія: антибіотики тетрациклінового ряду, цефалоспорини;

- патогенетична терапія;

- дезінтоксикаційна терапія;

- симптоматична терапія

Одужання: виписування

- на 7-15-й день нормальної температури;

- зникнення клінічної симптоматики; нормалізація лабораторних показників

Диспансеризація:

- за клінічними показаннями (ускладнені форми)

Схема діагностики та лікування пневмохламідіозу (Pneumochlamidiosis)

Епідеміологічний анамнез:

- cпілкування з хворими на подібну хворобу;

- можливі епідемічні спалахи пневмоній

ні

так. Клінічні ознаки:

- гострий початок захворювання, гарячка в межах 37,5-39 ⁰С; ознаки загальної інтоксикації (головний біль у лобно-тім’яній ділянці, міалгії, слабість); ураження верхніх дихальних шляхів (катаральні явища), збільшення шийних лімфатичних вузлів;

- розвиток змін у легенях протягом 6-12 днів, пневмонія, кашель (сухий або з від- ходженням в’язкого харкотиння слизового характеру, рідше слизово-гнійного); біль у грудній клітці, пов’язаний із актом дихання, задишка, сухі та вологі хрипи; при хронічному перебігу формується бронхіальна астма; ураження серцево-судинної системи (ендокардит і т.д.)

- рентгенологічне дослідження: розширення, потовщення коренів легень, гіперплазія лімфатичних вузлів, двобічне ураження легень; серологічні методи: мікроімунофлуоресценція, РЗК; ІФА, ПЛР; виділення хламідій із матеріалу, взятого із слизової оболонки носоглотки; в крові: прискорення ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз

так так, пневмохламідіоз. Верифікація діагнозу: ні

так. Діагноз підтверджено: ні

- визначення клінічної форми, перебігу, наявності ускладнень

- диференціальна діагностика із грипом, ГРВІ, Ку-гарячкою, ентеровірусною інфекцією, туберкульозом легень, легеневою формою туляремії, атиповими пневмоніями

Лікування:

- госпіталізація за клінічними та епідеміологічними показаннями;

- етіотропне: антибіотики тетрациклінового ряду, макроліди;

- патогенетична терапія: гіпосенсибілізувальні препарати (діазолін, піпольфен, супрастін), бронходилятатори (еуфілін), оксигенотерапія;

- вітаміни групи В;

- фізіотерапевтичне лікування;

- ЛФК

Одужання: виписування

- зникнення клінічної симптоматики;

- нормалізація лабораторних показників

Диспансеризація:

- за наявності ускладнень;

- при затяжному перебігу, хронізації процесу