Тема 3 «еволюція економічної теорії як чинник виникнення та розвитку теорії маркетингу»

1. До особливостей «острівного» підходу не відносять:

1) пріоритет емпіричних знань над сконструйованими теоретичними схемами;

2) практику як критерій цінності наукової конструкції;

3) прагнення до побудови несуперечливої і повної системи категорій;

4) фрагментарність досліджень, пояснення і передбачення (подій) як основні функції науки.

2. До рушійних сил ринкової економіки А. Сміт зачисляв:

1) дію законів попиту і пропозиції.

2) повну зайнятість.

3) сильну державну владу.

4) цільові державні капіталовкладення.

3. До особливостей «континентального» підходу не відносять:

1) розуміння ситуації (системи конкретних речей, властивостей стосунків) і тільки на підставі цього пояснення і передбачення якихось подій, конструювання (проектування) ще не реальних речей.

2) практику як критерій цінності наукової конструкції;

3) прагнення до побудови несуперечливої і повної системи категорій;

4) тільки на основі сформованої теоретичної системи можливі будь-які емпіричні спостереження.

4. Функції закону вартості у ринковому господарстві - це:

1) регулююча, стимулююча, диференційна;

2) регулююча, стимулююча, контролююча;

3) техніко-економічна, стимулююча, диференційна;

4) техніко-економічна, стимулююча, контролююча.

5. Основна ідея маржиналізму в маркетингу – це:

1) суб’єктивно-психологічний підхід до економічних явищ;

2) раціональність економічної поведінки окремого економічного суб’єкта.

3) дослідження граничних економічних величин як взаємопов’язаних явищ економічної системи в масштабі галузі і господарства;

4) граничний аналіз: причинно-наслідковий чи функціональний.

6. Модель ринку охоплює такі елементи як:

1) попит, пропозиція, ринок;

2) товар, вартість, ціна;

3) попит, пропозиція, ціна;

4) товар, попит, дохід.

7. Яке із наступних визначень вартості належить маржиналістам?

1) вартість визначається кількістю праці, витраченої на виробництво золота і срібла;

2) вартість блага визначається його корисністю;

3) вартість товару визначається витратами його виробництва;

4) вартість блага, або його цінність, визначається його граничною корисністю.

8. Хто з названих економістів став фундатором теорії граничної продуктивності факторів виробництва?

1) Г. Госсен.

2) Дж. Б. Кларк.

3) А. Маршалл.

4) В Парето.

9. Положення, що відбиває зміст так званого оптимуму Парето – це:

1) зростання запасу певного блага зменшує його граничну корисність;

2) цінність блага вимірюється величиною його граничної корисності;

3) оптимальна структура споживання досягається за рівності граничних корисностей усіх благ.

4) розподіл ресурсів визнається оптимальним, якщо поліпшення становища одного господарюючого суб’єкта не досягається за рахунок погір­шення становища іншого.

10. Проблеми, які досліджував англійський економіст-неокласик А.Маршалл (1842-1924):

1) теорія ринкової рівноваги;

2) концепція еластичності попиту;

3) теорія пропозиції і доходів;

4) теорія рівноваги економічної системи.

11. Економіст –фундатор теорії граничної корисності благ – це:

1) Л. Вальрас;

2) Дж. Б. Кларк;

3) А. Маршалл;

4) В. Парето.

12.У якому випадку найбільш повно вказано на проблеми, які досліджував американський економіст-неокласик Дж.Б.Кларк (1847-1936):

1) теорія ринкової рівноваги;

2) концепція еластичності попиту;

3) вчення про статику і динаміку економічної системи;

4) закон граничної продуктивності факторів виробництва.

13.Теорія, що посідає центральне місце в концепціях австрійської школи –це:

1) теорія граничної корисності;

2) теорія трудової вартості;

3) теорія факторів виробництва;

4) теорія грошей.

14. Досконала конкуренція це, яка:

1) має місце на ринку, що складається із безліч продавці і покупців, але угоди вони покладають не за єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін;

2) витікає із тієї причини, що будь-яку потребу можна задовольнити різноманітними способами;

3) існує всередині галузі між товаровиробниками, які створили товари одного виду;

4) характерна для ринків з множиною продавців і покупців якого-небудь подібного товарного продукту.

15. Економічна школа, що не поділяла принципів маржиналізму – це:

1) Австрійська;

2) Кембріджська;

3) Стенфордська;

4) історична.

16.Найважливішим елементом ринкової економіки за Маршаллом є:

1) праця;

2) ціна;

3) капітал;

4) організаторські здібності.

17. Наслідками ринкової ситуації, коли пропозиція перевищує попит є:

1) криза недовиробницва;

2) зростання цін;

3) криза надвиробництва;

4) спекуляція.

18.Асиметрична інформація дає змогу зрозуміти, чому:

1) автомобільні компанії не пропонують гарантії на послуги для нових моделей.

2) фірми та працівники укладають контракти, що передбачають стимули і премії.

3) власники акцій корпорацій не мають спостерігати за поведінкою менеджерів цих корпорацій.

4) зневажаються звички та здібності власників підприємства.

19. Які математичні методи використовують для побудови процесу прийняття рішень в реальних умовах:

1) лінійного програмування.

2) динамічного програмування.

3) психоаналіз.

4) синтез.

20. Сучасні економічні теорії, що враховують обмеження реальних знань та обчислювальних можливостей людини – це:

1) теорія ігор.

2) поведінкова економічна теорія.

3) теорія раціональних очікувань.

4) монетариська теорія.

21. Теорія маркетингу виокремилася із загальної економічної теорії:

1) на початку ХХ сторіччя;

2) у середині ХХ сторіччя;

3) у кінці ХХ сторіччя;

4) у кінці ХIX сторіччя.

22. «Контінентальний»» тип мислення для з’ясування еволюції економічної теорії – основи виникнення та розвитку теорії маркетингу властивий:

1) Європі;

2) Англії, США;

3) Австралії;

4) Росії.

23. Сучасна економічна теорія, що враховує обмеження реальних знань та обчислювальних можливостей людини це:

1) теорія ігор;

2) поведінкова економічна теорія;

3) теорія емоційних очікувань;

4) монетариська теорія.

24. Прямі методи регулювання попиту і пропозиції містять:

1) планомірне формування структури і пропорцій виробництва, розміщення державних замовлень на важливіші для суспільства види продукції;

2) ціни, фінансово-економічні підйоми, податки;

3) планомірне формування структури і пропорцій виробництва, податки;

4) розміщення державних замовлень на важливіші для суспільства види продукції, ціни.

25. Непрямі методи регулювання попиту і пропозиції містять:

1) ціни, фінансово-економічні підйоми, податки;

2) планомірне формування структури і пропорцій виробництва, податки;

3) планомірне формування структури і пропорцій виробництва, розміщення державних замовлень на важливіші для суспільства види продукції;

4) розміщення державних замовлень на важливіші для суспільства віди продукції.

26. Сутність методології маржиналізму:

1) споживач – потреба – корисність – попит – пропозиція (виробництво);

2) виробництво – розподіл – обмін – споживання;

3) виробництво – попит – пропозиція;

4) пропозиція – споживач – корисність – попит.

27. Сутність теорії трудової вартості:

1) виробництво – розподіл – обмін – споживання;

2) споживач – потреба – корисність – попит – пропозиція;

3) виробництво – попит – пропозиція;

4) пропозиція – попит – корисність – потреба.

28. «Показне (демонстративне) споживання» означає:

1) покупку товарів з метою справити враження на навколишнє оточення;

2) покупку товарів для задоволення своїх фізіологічних нестатків;

3) покупку товарів для задоволення своїх соціальних нестатків;

4) покупку товарів для задоволення своїх особистих нестатків.

29. З погляду політекономії, ринок — це:

1) система організаційно-економічних відносин, що опосередковують обмін і виникають у зв'язку з товарним і грошовим обігом;

2) місце взаємодії продавців і покупців для визначення ціни та необхідної кількості товару;

3) сукупність економічних відносин, які базуються на взаємоузгодженні між суб’єктами торгівлі з приводу переходу прав власності на товари;

4) місце купівлі-продажу товарів і послуг, складання торгівельних угод.

30. Дж. Б. Кларк зробив суттєвий внесок у розвиток теорії маржиналізму, створивши:

1) теорію граничної продуктивності;

2) теорію витрат;

3) теорію чинників виробництва;

4) теорію спадної продуктивності.

31. Які типи мислення розрізняє політекономія:

1) континентальний, острівний, метакультурний;

2) острівний, неокласичний;

3) неокласичний, класичний, континентальний;

4) класичний, суб’єктивний, метакультурний.

32. Хто із вчених економістів об’єднав різні маржиналістські концепції своїх попередників з основними положеннями економічної теорії того часу, створивши теорію граничної продуктивності:

1) К. Менгер;

2) Дж. Б. Кларк;

3) Є. Бем-Баверк;

4) Л. Роджер.

33. Моноактивні, поліактивні та реактивні культури Р. Льюіс виділяє за критерієм:

1) соціальної активності нації;

2) організації часу та його використання;

3) інтравертності — екстравертності;

4) адаптації товарів.

34. Культури, в яких прийнято планувати своє життя, складати розклади, організовувати діяльність у певній послідовності, займатися тільки однією справою, в даний момент є:

1) моноактивними;

2) поліактивними;

3) реактивними;

4) споживча поведінка.

35. Культури, в яких діяльність організовується не за суворим і незмінним планом, а залежно від мінливого контексту, як реакція на ці зміни, є:

1) реактивами;

2) моноактивами;

3) поліактивами;

4) референтна група.

ТЕМА 4