- •2. Складові пристрої комп'ютерних систем.
- •1.Основні пристрої комп’ютера.
- •Клавіатури
- •Монітори
- •Характеристики моніторів:
- •2. Допоміжні пристрої комп'ютера
- •Маніпулятор “миш”
- •Принтери
- •Характеристики принтерів:
- •Сканери
- •Характеристики сканерів:
- •Перелік використаних джерел
- •Лекція 4 Тема: “Системний блок”
- •1. Основні поняття та визначення апаратної частини системного блока.
- •Загальна схема функціонування системного блока івм-сумісного комп’ютера.
- •Загальна шина
- •3. Будова системного блока
- •Лекція 5
- •1 . Класифікація видів пам’яті.
- •2. Види оперативної пам’ті та їх характеристики.
- •3. Накопичувачі і носії інформації.
- •Лекція 7 Тема: “Адресний простір”
- •1. Фізичні основи представлення інформації у комп’ютерах.
- •2. Розподіл адресного простору.
- •3. Принципи формування адреси та види адресацій.
- •Тема: “Функціонування процесора”
- •1. Виконання програмного кода
- •2. Режими роботи процесора.
- •3. Методи покращення архітектури
- •Лекція 9 Тема: “Архітектура процесора”
- •1. Структурна схема процесора.
- •Регістри процесора.
- •3 Команди процесора (структура команди і таблиця основних команд)
- •Лекція 10 Тема: “Процесори”
- •1 Класифікація процесорів
- •2. Характеристики процесорів
- •3. Багатопроцесорні архітектури
- •2 Архітектури системних плат: шинно-мостова та хабова
- •Лекція 12
- •1 Історичний розвиток інтерфейсів для плат розширення
- •2 Особливості будови та функціонування шин іsa, eisa, рсі, agp, pci-Express
- •3 Тенденції використання шин для плат розширення у майбутньому
- •Лекція 13 Тема: “Послідовні та паралельні інтерфейси зовнішніх пристроїв”
- •1. Відмінності між послідовними і паралельними інтерфейсами.
- •2. Послідовні інтерфейси
- •3. Паралельні інтерфейси
- •Лекція 14 Тема: «Робота пк з аналоговими сигналами»
- •1 Поняття про ацп
- •2 Послідовні ацп
- •1 Поняття про ацп
- •2 Послідовні ацп
- •3 Паралельні ацп
- •Лекція 15
- •2 Передача сигналів та система кодування
- •3 Тестування та несправності клавіатури
- •Тема: ”Відеосистема”
- •1 Типи дисплеїв
- •2 Принципи формування зображення
- •3 Режими роботи дисплеїв
- •Лекція 17
- •1 Фізичні принципи запису інформації
- •2 Фізичне та логічне форматування
- •3 Інтерфейси для дискових носіїв інформації
- •Лекція 18 Тема: “Пристрої виведення інформації (принтери)”
- •1 Поняття про принтери і плотери
- •3 Фізичні принципи формування зображень принтерами
- •1 Поняття про принтери і плотери
- •2 Класифікація принтерів
- •3 Фізичні принципи формування зображень принтерами
- •Лекція 19
- •1. Принцип роботи блоків живлення
- •2. Вимоги до живлення кс, негативні фактори, які впливають на живлення кс, та способи їх усунення.
- •3. Блоки безперебійного живлення: on-line, off-line.
Лекція 9 Тема: “Архітектура процесора”
Структурна схема процесора.
Регістри процесора.
Команди процесора (структура команди і таблиця основних команд)
1. Структурна схема процесора.
При включенні живлення чи перезавантаженні генератор тактує систему керування та синхронізації, яка здійснює тактування системної шини. При цьому із пам’яті зчитується програмний код, подається на дешифратор команд, який дешифрує команду і подає на систему керування та синхронізації. Після цього система керування та синхронізації подає на системну шину команду на виконання.
П ри обробці даних, значення подаються тільки на акумулятор А при однооперандних командах і в акумулятор А і В при двох операндних командах.
АЛП здійснює обробку, видає результати на системну шину і встановлює прапорці ознак у регістрі ознак. Після виконання команди йде автоматичне зчитування з комірки пам’яті на яку вказує лічильник команд.
Регістри в різних процесорах є функціонально-орієнтовані, тобто кожному регістру найкраще виходять, характерні тільки для нього, операції. Сукупність регістрів процесора утворюють регістрову пам’ять, яка є найшвидшою у системі пам’яті та має найменший об’єм.
Регістри процесора.
Регістри загального призначення найбільш використовуються при обробці даних, їх пересиланні і збереженні.
Сегментні регістри призначенні для формування сегментної складової при адресації.
Регістри керування і стану служать для вказування адрес команд для їх вибору і фіксування ознак результатів.
Р ОП (регістри оперативного призначення) – найчастіше викорисовуються процесором для обробки даних; мають розмір 16 біт (у позначенні регістра – друга буква Х) можливість поділу на дві однобайтні частини:
молодша L (Low);
старша H (High).
А – акумулятор (використовується для взаємодії із портами пристроїв вводу-виводу та при командах множення і ділення).
В – базовий (використовується для формування базової складової при адресації).
С – лічильник кількості кроків у циклічних програмах.
D – регістр даних.
SI, DI – індексні регістри джерела (SI) та місця призначення (DI).
SP – покажчик вершини стека (Стек це вид пам’яті яка функціонує за принципом LIFO: останній занесений – перший вибраний; використовується для тимчасового збереження проміжних значень).
BP – покажчик бази стека;
CS – сегментний регістр коду;
SS – сегментний регістр стека;
ds – сегментний регістр даних;
es – регістр розширення сегментних даних;
fs, gs – додаткові сегментні регістри розширення сегмента даних (у новіших процесорах);
IP – лічильник (покажчик) команд;
Flags – регістр прапорців (фіксує ознаки результату обробки даних і вказує процесору режим і напрямок ходу виконання програм).
Найбільш використовуваними є такі прапорці:
cf – прапорець переносу;
pf – прапорець парності;
sf – прапорець знака;
df – прапорець напрямку;
zf – прапорець нуля;
af – прапорець додаткового переносу між тетрадами.
3 Команди процесора (структура команди і таблиця основних команд)
Набір команд процесора утворює мову програмування низького рівня яку називають асемблером. Команда на асемблері обов’язково вкладається із коду операції (КОП) та адресної частини яка може бути у де-яких командах відсутня. Код операції – це буквенне скорочення від андглійського слова яке відображає дію над операндом. Операнд – це число (значення) над яким виконується операція. Адресна частина може вміщувати назви регістрів, адреси комірок пам’яті, номера портів, безпосередні значення (числа). У двооперандних командах складові (параметри) адресної частини розділяються між собою комою.
Таблиця основних команд
Команда |
Пояснення |
Команди пересилання даних |
|
MOV D,S |
Перенесення значення із місця-джерела S у місце призначення D |
XCHG Op1, Op2 |
Заміна місцями операндів Ор1 і Ор2 |
PUSH S |
Занесення значення із місця-джерела S у стек |
POP D |
Вибір значення у місце призначення D із стека |
IN A, NP |
Занесення у акумулятор А значення із порта з номером NP |
OUT NP,A |
Виведення у порт NP значення з акумулятора А |
Арифметичні команди (результат виконання команди зберігається на місці першого операнда який стоїть після КОП) |
|
ADD Op1,Op2 |
Додавання операндів Ор1 і Ор2 |
SUB Op1,Op2 |
Віднімання від операнда Ор1 значення операнда Ор2 |
MUL Mn2 |
Множення вмісту акумулятора процесора на множник Mn2 (результат – у акумуляторі) |
DIV Dl |
Ділення вмісту акумулятора на дільник Dl (результат – у акумуляторі) |
INC Op |
Інкремент (збільшення на 1) операнда Ор |
DEC Op |
Декремент (зменшення на 1) операнда Ор |
Логічні команди |
|
AND Op1,Op2 |
Функція «І» між операндами Ор1 і Ор2 |
OR Op1,Op2 |
Функція «АБО» між операндами Ор1 і Ор2 |
XOR Op1,Op2 |
Функція «Виключне АБО» між операндами Ор1 і Ор2 |
NOT Op |
Інверсія операнда Ор |
Команди зсуву |
|
SHL Op,n |
Логічний зсув вліво операнда Ор на n розрядів |
SHR Op,n |
Логічний зсув вправо операнда Ор на n розрядів |
SAL Op,n |
Арифметичний зсув вліво операнда Ор на n розрядів |
SAR Op,n |
Арифметичний зсув вправо операнда Ор на n розрядів |
ROL Op,n |
Циклічний зсув вліво операнда Ор на n розрядів |
ROR Op,n |
Циклічний зсув вправо операнда Ор на n розрядів |
RCL Op,n |
Циклічний зсув вліво операнда Ор на n розрядів через прапорець переносу |
RCR Op,n |
Циклічний зсув вправо операнда Ор на n розрядів через прапорець переносу |
Команди переходів (передачі управління) |
|
JMP AP |
Безумовний перехід на команду з адресою переходу АР |
CMP Op1,Op2 |
Порівняння операндів Ор1 і Ор2 (встановлює прапорці за результатом віднімання від Ор1 значення Ор2) |
JE AP |
Перехід на адресу АР, якщо Ор1=Ор2 |
JNE AP |
Перехід на адресу АР, якщо Ор1≠Ор2 |
JA AP |
Перехід на адресу АР, якщо Ор1>Ор2 |
JAE AP |
Перехід на адресу АР, якщо Ор1≥Ор2 |
JB AP |
Перехід на адресу АР, якщо Ор1<Ор2 |
JBE AP |
Перехід на адресу АР, якщо Ор1≤Ор2 |
LOOP AP |
Перехід на початок циклу (адресу АР), якщо СХ≠0 (попередньо зменшує регістр СХ на 1) |