3 Режими роботи дисплеїв

Монітори ПК можуть працювати у двох основних режимах: текстовому (символьному) або графічному.

Текстовий режим відображає тільки визначену кількість символів які розміщуються у рядках. Керування здійснюється із командного рядка. Команди вводяться безпосередньо із клавіатури. Переважно використвується системними програмістами та іншими досвідченими працівниками.

Керування відеосистемою у текстовому режимі можна здійнювати на низькому рівні за допомогою команд асемблера. Тут використовується команда переривання для монітора INT 10h. Номер функції задається у регістрі АН, а параметри заносяться у регістр АL.

Текстовий режим є досить ощадливий до ресурсів комп'ютера, оскільки інформація яка виводиться на екран у одиницю часу є невелика за розмірами.

Графічний режим використовується у багатозадачних операційних системах. Керування у цьому режимі часто здійснюють за допомогою графічних об’єктів які переважно вибирають маніпулятором “миш”. Цей режим є легким для сприйняття початківцям, але вимагає значних апаратних ресурсів (потужного процесора, більших об’ємів оперативної пам’яті, відеокарти та ін.).

Керування відеосистемою у графічному режимі здійснюють через зручний діалоговий інтерфейс. Тут параметри, переважно, вибираються із розробленого меню.

Лекція 17

Тема: “Дискові носії інформації”

1 Фізичні принципи запису інформації

2 Фізичне та логічне форматування

3 Інтерфейси для дискових носіїв інформації

1 Фізичні принципи запису інформації

Накопичувач жорсткого диска - це один або декілька металевих дисків, що розміщені на одній осі і поміщені в металевий корпус. Поверхні дисків покриті тонким шаром магнітного матеріалу (магніточутливим шаром), причому кожна з поверхонь має свою головку читання/запису, закріплену на загальному приводі. Для запису даних на диск і читання даних з диска використовуються магнітні головки.

Управління діями по читанню/запису здійснює спеціальний контроллер дисководів жорстких дисків (розміщується на системній платі).

Завдяки вдосконаленій конструкції, жорсткий диск обертається з високою швидкістю, і утворює аеродинамічну силу завдяки якій головки утримуються над поверхнею дисків і не доторкаються до них. На відміну від дискетних дисководів жорсткий диск обертається весь час, поки включений комп'ютер.

Зазор між головкою і поверхнею диска менше, а швидкість переміщення головок вище, ніж у дискети. Це дозволяє зберігати інформацію на жорсткому диску в більш щільному форматі, тим самим багато разів збільшуючи її об'єм. Швидкість переміщення головок також набагато вище, що, у свою чергу, скорочує час доступу до блоків інформації на диску.

Поверхню кожного диска обробляє своя магнітна головка, таким чином дані можуть записуватися на кожну поверхню. Головки змонтовані так, що переміщаються всі разом, тому їх положення по відношенню до загального центру обертання дисків називають циліндром.

На деяких дисках одна поверхня резервується для сервоінформації і не містить призначених для користувача даних. Сервоінформація - це інформація позиціонування, що дозволяє електроніці дисковода помістити головку більш точно.

Всі жорсткі диски зберігають дані в секторах на доріжках. Проте нумерація секторів і доріжок може мінятися. Доріжки звичайно нумеруються так, щоб мінімізувати переміщення головки. Для користувача система нумерації доріжок неістотна, за винятком уявлення про те, що доріжки нумеруються послідовно.