- •2. Складові пристрої комп'ютерних систем.
- •1.Основні пристрої комп’ютера.
- •Клавіатури
- •Монітори
- •Характеристики моніторів:
- •2. Допоміжні пристрої комп'ютера
- •Маніпулятор “миш”
- •Принтери
- •Характеристики принтерів:
- •Сканери
- •Характеристики сканерів:
- •Перелік використаних джерел
- •Лекція 4 Тема: “Системний блок”
- •1. Основні поняття та визначення апаратної частини системного блока.
- •Загальна схема функціонування системного блока івм-сумісного комп’ютера.
- •Загальна шина
- •3. Будова системного блока
- •Лекція 5
- •1 . Класифікація видів пам’яті.
- •2. Види оперативної пам’ті та їх характеристики.
- •3. Накопичувачі і носії інформації.
- •Лекція 7 Тема: “Адресний простір”
- •1. Фізичні основи представлення інформації у комп’ютерах.
- •2. Розподіл адресного простору.
- •3. Принципи формування адреси та види адресацій.
- •Тема: “Функціонування процесора”
- •1. Виконання програмного кода
- •2. Режими роботи процесора.
- •3. Методи покращення архітектури
- •Лекція 9 Тема: “Архітектура процесора”
- •1. Структурна схема процесора.
- •Регістри процесора.
- •3 Команди процесора (структура команди і таблиця основних команд)
- •Лекція 10 Тема: “Процесори”
- •1 Класифікація процесорів
- •2. Характеристики процесорів
- •3. Багатопроцесорні архітектури
- •2 Архітектури системних плат: шинно-мостова та хабова
- •Лекція 12
- •1 Історичний розвиток інтерфейсів для плат розширення
- •2 Особливості будови та функціонування шин іsa, eisa, рсі, agp, pci-Express
- •3 Тенденції використання шин для плат розширення у майбутньому
- •Лекція 13 Тема: “Послідовні та паралельні інтерфейси зовнішніх пристроїв”
- •1. Відмінності між послідовними і паралельними інтерфейсами.
- •2. Послідовні інтерфейси
- •3. Паралельні інтерфейси
- •Лекція 14 Тема: «Робота пк з аналоговими сигналами»
- •1 Поняття про ацп
- •2 Послідовні ацп
- •1 Поняття про ацп
- •2 Послідовні ацп
- •3 Паралельні ацп
- •Лекція 15
- •2 Передача сигналів та система кодування
- •3 Тестування та несправності клавіатури
- •Тема: ”Відеосистема”
- •1 Типи дисплеїв
- •2 Принципи формування зображення
- •3 Режими роботи дисплеїв
- •Лекція 17
- •1 Фізичні принципи запису інформації
- •2 Фізичне та логічне форматування
- •3 Інтерфейси для дискових носіїв інформації
- •Лекція 18 Тема: “Пристрої виведення інформації (принтери)”
- •1 Поняття про принтери і плотери
- •3 Фізичні принципи формування зображень принтерами
- •1 Поняття про принтери і плотери
- •2 Класифікація принтерів
- •3 Фізичні принципи формування зображень принтерами
- •Лекція 19
- •1. Принцип роботи блоків живлення
- •2. Вимоги до живлення кс, негативні фактори, які впливають на живлення кс, та способи їх усунення.
- •3. Блоки безперебійного живлення: on-line, off-line.
Лекція 12
Тема: ”Інтерфейси системних плат для плат розширення”
1 Історичний розвиток інтерфейсів для плат розширення
2 Особливості будови та функціонування шин ІSA, EISA, РСІ, AGP, PCI-Express
3 Тенденції використання шин для плат розширення у майбутньому
1 Історичний розвиток інтерфейсів для плат розширення
Шини розширення (Expansion Bus) призначені для підключення різних адаптерів зовнішніх пристроїв. Інтерфейси шин расширення ПК беруть свій історичний початок із 8-бітної шини ISA. Її відкритість забезпечила появу широкого спектра плат розширень, що дозволили використовувати ПК у різних сферах. З появою АТ-286 шина була розширена за разрядністю і можливостями. Шина EISA була покликана зробити обмін ще більш продуктивним і надійнішим. Вона містила прогресивні ідеї автоматизації конфігурування (прототип РnР), дозволяючи встановлювати і ISA-адаптери. Шина МСА, запропонована IBM, не була підтримана виробниками ПК, тому що її специфікація була закритою. З появою процесора 486 народилася высокошвидкісна локальна шина VLB. Однак вона була доповненням до слота шини ISA/EISA і використовувалася в основному лише для графічних карт і дискових контролерів. Принципова прив'язка до шини процесора 486 не забезпечила їй довголіття. Сучасна швидкісна шина PCI є стандартною для комп'ютерів із процесорами х86 усіх поколінь після четвертого, вона використовується в Power PC і інших платформах. Розвитком шини PCI, націленим на подальше прискорення обміну, з'явився порт AGP, предназначений для підключення графічних адаптерів. Для блокнотних комп'ютерів, що спочатку мали закриту архітектуру, потреба в підключенні периферії привела до появи стандартизованої шини PCMCIA, згодом перейменованої в PC Card.
2 Особливості будови та функціонування шин іsa, eisa, рсі, agp, pci-Express
I SA Bus (Industry Standard Architecture) - шина розширення, що застосовувалася з перших моделей PC і яка стала промисловим стандартом. У комп'ютері XT використовувалася шина з розрядністю даних 8 біт і адреси - 20 біт. У комп'ютерах AT її розширили до 16 біт даних і 24 біт адреси. У такому виді вона існує і понині. Конструктивно шина виконана у виді двох щілинних роз’ємів із кроком виводів 2,54 мм (0,1 дюйми) Підмножина ISA-8 використовує тільки 62-контактний слот (ряди А, В), у ISA-16 застосовується додатковий 36-контактний слот (ряди С, D).
Рис. 12.1 Слот ISA
З появою 32-бітних процесорів робилися спроби розширення розрядності шини, але всі 32-бітні шини ISA не є стандартизованими, крім EISA.
EISA Bus (Extended ISA) - стандартизоване розширення ISA до 32 біт. Конструктивне виконання забезпечує сумісність з нею ISA-адаптерів (мал. 4.4). Вузькі додаткові контакти розширення (ряди Е, F, G, Н) розташовані між ламелями (контактними площадками) Роз’єм ISA і нижче ламелів А, В, С, D таким чином, що адаптер ISA, що не має додаткових ключових прорізів у крайовому розніманні, не дістає до них. Установка карт EISA у слоти ISA неприпустима, оскільки її ланцюга потраплять на контакти ISA, у результаті чого системна плата виявиться непрацездатною (на щастя, "без диму").
Р ис. 12.2 Роз’єм шини EISA
PCI (Peripheral Component Interconnect) local bus - шина з'єднання периферійних компонентів. Будучи локальною, ця шина займає особливе місце в сучасній архітектурі PC, будучи мостом (mezzanine bus) між системною шиною процесора і шиною введення/виведення ISA/EISA чи МСА. Шина PCI розроблялася в розрахунку на Pentium-системи, але добре сполучається і з процесорами 486. Є чітко стандартизованою високопродуктивною і надійною шиною розширення. В даний час діє специфікація PCI 2.1. При частоті шини 33 МГц швидкість теоретично досягає 132/264 Мбайт/із для 32/64 біт; при частоті синхронізації 66 МГц - у два рази вище (версія 2.1 допускає частоту до 66 МГц при згоді всіх пристроїв на шині).
Фірма Intel на базі шини PCI 2.1 розробила новий стандарт підключення графічних адаптерів - AGP (Accelerated Graphic Port - прискорений графічний порт). Цей порт являє собою 32-розрядну шину з тактовою частотою 66 Мгц, по складу сигналів (табл. 4.8) шину, що нагадує, PCI. Чіпсет системної плати зв'язує AGP з пам'яттю і системною шиною процесора, не перетинаючи з "вузьким місцем" - шиною PCI. "прискореність" порту забезпечується наступними факторами:
конвеєризацією звертань до пам'яті;
здвоєною передачею даних;
демультиплексуванням шин адреси і даних.
Докладніше зупинимося на відмінностях нової послідовної шини PCI Express від PCI:
Шина послідовна, а не паралельна.
Основні переваги — зниження вартості, мініатюризація, краще масштабування, більш вигідні електричні і частотні параметри (немає необхідності синхронізувати всі сигнальні лінії);
Специфікація розділена на цілий стек протоколів, кожен рівень якого може бути удосконалений, спрощений чи замінений не позначаючись на інших. Наприклад — може бути використаний інший носій чи сигналу може бути скасована маршрутизація у випадку виділеного каналу тільки для одного пристрою. Можуть бути додані додаткові контрольні можливості. Розвиток такої шини буде відбуватися набагато менш болісно — збільшення пропускної здатності не зажадає змінювати контрольний протокол і навпаки. Швидко і зручно розробляти адаптовані варіанти спеціального призначення;
У першій специфікації закладені можливості гарячої заміни карт;
У першій специфікації закладені можливості створення віртуальних каналів, гарантування пропускної смуги і часу відгуку, збору статистики QoS (Quality of Service — Якість Обслуговування);
У першій специфікації закладені можливості контролю цілісності переданих даних (CRC);
У першій специфікації закладені можливості керування живленням.