2 Послідовні ацп

П ослідовні АЦП є простими у будові, але відносно повільними, тому що вихідний цифровий сигнал формується за декілька циклів. Схема найпростішого послідовного АЦП зображена нижче.

Робота схеми починається із сигналу Start який обнулює лічильник. При цьому цифровий код Хвих=0, що зумовлює Uвих=0. На вхід компаратора надходить аналогова величина і якщо Uвх>Uвих, то на компараторі К формується “1” яка дозволяє проходити імпульсам із генератора Г через логічний елемент “ І ” (&), при цьому значення лічильника Ст збільшується. Цей процес триває доти поки Uвх<Uвих. На компараторі К з’явиться “0” і збільшення лічильника Ст припинеться, тобто зафіксується цифрове значення. Інтенсивність подання сигналу Start відображає частоту дискретизації.

3 Паралельні ацп

Паралельні АЦП мають високу швидкодію, бо оцифровування здійснюється в один момент на багатьох компараторах.

Для роботи паралельного АЦП потрібно мати джерело опорної напруги яке утримує стабільне значення напруги на одному рівні. Ця опорна напруга розбивається на дискретні сталі значеннякаліброваними опорами R1, R2, … ,Rn. Вона подається на лінійку компараторів які в цей момент формують нулі або одиниці. Значення з компараторів подаються на позиційний лічильник, що формує вихідний двійковий код.

Лекція 15

Тема: “Клавіатура”

1 Будова клавіатури

2 Передача сигналів та система кодування

3 Тестування та несправності клавіатури

1 Будова клавіатури

Клавіатура (з функціональної точки зору) складається мікроконтролера клавіатури (МкКл) та системи координування клавіш (верхньої та нижньої пластин і ізоляційної пластини між ними). Верхні і нижні ізоляційні пластини з’єднані зі МкКл відповідно горизонтальними контактами (ГК) і вертикальними контактами (ВК).

Клавіатура настільного ПК має з’єднання із системним блоком через послідовний інтерфейс. У системному блоці на материнській платі інтегований контролер клавіатури який відповідає за прийом (відправлення) сигналів від (до) клавіатури.

2 Передача сигналів та система кодування

Клавіатура функціонує за таким принципом. МкКл із високою частотою послідовно подає на ГК імпульси струму. При натисканні клавіші імпульс передається на відповідну лінію ВК і МкКл визначає яка клавіша натиснута.

У залежності від часу натискання клавіші МкКл розрізняє такі три часові області:

• диринчання контактів;

• натиснення клавіші;

• автоповторення символа.

Процес подання імпульсів на систему координування клавіш через ГК та зчитування сигналів на ВК називається скануванням. Код який фіксується у результаті називається скан-кодом. МкКл має можливість розрізняти момент натискання та момент відпускання клавіші. Завдяки цій можливості МкКл має можливість опрацьовувати комбінації натиснутих клавіш (Shift+, Ctrl+, та інші).

На виході МкКл формує паралельний код перетворюється в послідовний через кабель або безпровідний інтерфейс до системного блока. У системному блоці сигнали приймаються контролером клавіатури (ККл) на системній платі і перворюється у паралельний формат. При надходженні сигналу ККл повідомляє про це контролеру переривань (КПр). КПр здійснює визначення пріоритета сигналу, що надійшов, і надсилає запит до центрального процесора ЦП. ЦП призупиняє виконання поточної програми і здійснює обслуговування переривання. У залежності від програми яка виконувалась сприйметься зчитаний код з клавіатури і буде виконана відповідна до коду дія.

ЦП взаємодіє із клавіатурою через команду переривання BIOS – INT 16h. Номер функції для цього переривання заноситься у регістр АН, а параметр – у регістр AL.

Клавіатура серед пристроїв введення-виведення має адресу (порт) із номером 60h. Із клавіатурою можна взаємодіяти не тільки зчитуючи значення з неї, а ще й здійснювати керування нею.