Осінь і зима в житті рослин.

Осінь поділяють на два періоди. Перший період (від перших заморозків на грунті до кінця листопаду) — золота осінь, коли змінюється забарвлення листків і починається листопад. Листо­пад рятує рослину від висихання, від ламання гілок, через лист­ки виводяться непотрібні дереву речовини. У першій половині жовтня повністю втрачає листя черемуха і в'яз, потім липа, клен, ясен, ліщина, осика; у другій половині —^; горобина, калина, віль­ха, бузина, верба. Дуже важливо знати послідовність дозріван­ня насіння деревних і чагарникових рослин, щоб допомогти молодшим школярам в організації їх збирання.

Для другого періоду (з кінця листопаду до замерзання во­дойми) характерний перехід осені до зими. 23 вересня день до­рівнює ночі, а потім тривалість дня все зменшується. Сонце не гріє так тепло, як улітку. Восени можна спостерігати ,деякі ціка­ві явища, наприклад повторне ц в іт і н н я рослин. Мож­на побачити квітучу білу акацію, калину, горобину, бузину; квіт­ки на яблуні і груші. Зацвітають трав'яні рослини: ромашка, конюшина, волошка, кульбаба та ін. Повторне цвітіння пов'яза­не з настанням теплої осені, коли сплячі бруньки йдуть у ріст і починається новий цикл розвитку. Використовуючи це явище, селекціонери вивели нові сорти різних рослин (полуниць, троян­ди), які цвітуть і плодоносять ціле літо.

Зимовий сезон можна розділити на три періоди. Перший період (безсніжний) —початок зими — настає від моменту оста­точного замерзання водойм до встановлення постійного снігово­го покриву. Другий період (справжня зима) триває до початку танення снігу на сонці. Третій період (передвесняний) триває до появи перших проталин.

Взимку на полях, у лісах і на луках життя рослин завмирає до весни. Проте рослини добре підготувалися до зими: під корою дерев і чагарників є міцний корковий шар, який уберігає їх від випаровування й коливання температури, маленькі бруньки схо­вані під товстими лусочками, опало листя.

За способами перезимівлі можна виділити кілька груп рос­лин: дерева й чагарники, у яких бруньки знаходяться зверху і надійно захищені; чагарники й напівчагарники, в яких бруньки знаходяться на приземних частинах, які захищає сніг; багато­річні трав'яні рослини, в яких бруньки зимують під сніговим покривом; трав'яні рослини, в яких бруньки знаходяться на кореневищах, коренях, бульбах; однорічні рослини, в яких перезимо­вує тільки насіння.

У водних рослин зберігаються або тільки підземні органи (кореневища, цибулини, бульби), або зимуючі бруньки, які від­ окремлюються від рослини і занурюються на дно, а навесні спли­вають.

Вічнозелені рослини перезимовують разом із стеблом, листками й плодами (журавлина, брусниця).

Усі зимуючі бруньки - надземні або підземні - восени пори­нають у глибокий спокій, з якого вивести їх дуже важко. З на­станням справжньої зими осінній спокій змінюється змушеним зимовим. Здатність насіння і бруньок впадати в передзимовий глибокий спокій допомагає їм нормально перенести зимові холоди.

Зимові гілки тільки на перший погляд здаються однаковими. Якщо придивитись уважніше, вони всі різні. У бруслини гілки зеленого кольору, черемухи - блискучо-коричневого, горобини - білувато-сірого, калини -жовтуватого. Багато гілок мають спе­цифічні ознаки: колючки в шипшини й глоду, вузлуваті гілки дуба з дрібними бруньками, кострубаті гілки яблунь з брунька-ми-плодушками на зморщених ніжках. Можна навчитися розріз­няти дерева взимку за силуетами.

Розглянуті сезонні зміни рослинності можуть бути орієнтиром для проведення спостережень у природі. Три­валість періодів у різні роки різна, тому можна лише гадати про те, наскільки одні явища запізнюються, а інші йдуть швидше. Періоди більш трива­лі, зате навесні і влітку природа швидко змінює свій зовнішній вигляд, на зміну одним явищам приходять інші, тому періоди коротші.