Сезонні зміни в рослинності та їх причини

Залежно від сезонів року дерева, чагарники, трав'яні росли­ни змінюють свій зовнішній вигляд, а також хід процесів у роз­витку й рості. Особливо яскраво виражені ці зміни навесні й восени.

21 березня день дорівнює ночі. В середніх широтах північної півкулі сонце піднімається з кожним днем все вище і гріє теплі­ше. Небо стає яскраво-синім, купчасті хмари - білими. З'являються перші проталини, починають дзюркотіти струмки. На деревах ще немає листя, не з'являлися трави й квітучі рослини, та дихання весни вже відчувається. Починають цвісти й плити деякі дерева. У вільхи добре видно бурувато-чер­воні сережки. Взимку вони були щільними, а тепер ростуть дуже швидко, лусочки в них відгинаються, і звідти висипається золо­тисто-жовта хмарка пилку. Услід за вільхою розсипає пилок лі­щина, приблизно через п'ять днів після ліщини зацвітає червона верба. Верба - перший з ранньовесняних медоносів. У кінці квітня пилять осика і верба-бредина. Завдяки наявності - в цей час невеликої кількості комах, відсутності листя на деревах і чагарниках пилок вільно переноситься вітром з однієї рослини на іншу.

Разом з пиленням відбувається в рослин інший важливий процес — починається рух соків. Вода розчиняє поживні речовини, що відклалися в стеблі, і несе їх до бруньок, які почина­ють набухати й готуватися до того, щоб стати листочками й квітками. Рух соків особливо виявлений у берези й клена, триває він майже місяць; за цей час рослини перекачують десятки літрів води. Початок руху соків – ознака настання весни.

Дні стають довшими, підвищується температура повітря, все більше прогрівається грунт. Сніг швидко тане; з’являються перші квіти. Коли настає весна, то рослина починає швидко рости, пускати корені, використовувати тепло й вологу для, роз­витку. Багато рослин, які пристосувались до цього, називаються ранньоквітучими. На лускуватих стебельцях з'являються золоті кошики квіток підбілу, які нагадують малень­кі сонетка. З настанням тепла з кореневища підбілу з'являються літні листки, нижня поверхня яких світла, м'яка й тепла, а верх­ня - гладка, холодна (звідси й інша назва — мати-й-мачуха). Ці Листки протягом літа накопичують органічні речовини, щоб потім перенести їх у кореневище і дати можливість квітковим пагонам так рано з'являтися навесні. Підбіл можна зустріти скрізь: на схилах, берегах річок, канавах і просто на дорозі.

У лісі з'являється красива весняна квітка - голубий пролі­сок (її часто називають підсніжником). Через 8-10 днів розкри­ваються дивні квітки у медунки. Спочатку вони в неї червоні або пурпурові, потім стають фіолетовими, потім синіми або білувати­ми. А тому що квітки розпускаються на одній рослині в різний час, то на ній одночасно вони бувають різного забарвлення. Ра­зом з медункою між чагарниками можна побачити червоно-ліло­вий ряст. На фоні торішнього листя виділяються жовті квітки зірочок і білі - зірочника.

У місцях, де багато вологи, можна зустріти й інших представ­ників ранньоквітучих рослин: калюжницю, у якої великі округлі листки блискучого зеленого кольору і яскрава квітка з золоти­стим віночком, жовтеця-пщінку, який на відміну від калюжниці має не 5-6 пелюсток, а 8 (і в чашечці, і у віночку), та ін.

У ранньоквітучих рослин розвиток відбувається за рахунок поживних речовин, відкладених у кореневищах, бульбах і цибу­линах ще з осені. Яскраве забарвлення під час цвітіння приваб­лює до ранньоквітучих рослин нечисленних комах для опилення. Однак часто ці рослини розмножуються вегетативним способом: від материнської рослини відокремлюється уже сформована нова рослина. Виходить, обидва способи розмноження у ранньоквіту­чих рослин взаємно доповнюють один одного забезпечуючи ви­сокий процент виживання і пристосованості.

У лісі можна побачити і квітучий чагарник - вовчі ягоди. Буз­кові квітки ростуть прямо на стеблі. Квітки і ягоди його отруйні, а під корою розвивається луб'яний шар -лико.

Нарешті, тріскаються, бруньки на деревах і чагарниках і з'яв­ляються перші листочки. Черемуха зеленіє одна з перших, за нею - тополя, вільха, в'яз. Береза й дуб цвітуть трохи раніше, ніж на них розпускається листя.

Хвойні дерева цвітуть пізньою весною. Пилку утворюється так багато, що він вкриває все навколо жовтим нальотом («сір­чані дощі»).

У кінці весни всі рослини стають зеленими, квітучими. Особ­ливу радість людям у травні приносять конвалії, які ростуть дружньою родиною, тому що з одного кореневища може вирости дуже багато рослин. Конвалія цвіте не довго. Духмяні квіти у вигляді маленьких білих дзвіночків змінюються спочатку зеленими, а потім червоними ягодами.

Починає колоситися жито, в осики дозріває насіння-летючки, відцвітає бузок, обсипаються пелюстки в яблуні – закінчилася весна, почалося літо.

Звичайно весну поділяють на три періоди: рання весна – поява проталин, зникнення снігу на полях; середня весна(квітуча) – триває до зацвітання черемухи; пізня весна – до відцвітання яблунь.

Літо поділяється на три періоди: перший період (початок літа), коли на луках з'являються квітучі трави — лучна волош­ка, червона гвоздика, брат-і-сестра, дзвоники й ромашки. У цей час зацвітають малина, брусниця, журавлина. Розсіюються пло­ди в'яза й тополі, ^водоймах зацвітають жовті глечики. У садах цвіте жасмин. У народному календарі червень називають різно- цвіттям. Кожного дня цвітуть все нові й нові рослини, одні кращі за інших. Починають дозрівати суниці. З'являються літні гриби. На початку липня розпал косовиці.

Другий період починається з зацвітання липи і триває зви­чайно до середини серпня. Цей період називають також верши­ною літа, жаркою порою. Чому так пізно зацвітає липа? Виявляє­ться, липа розпускає квітки на пагонах цього року, тому, поки молодий пагін відросте і в ньому відкладуться плодові бруньки, настане найтепліший період літа. Запах квіток липи долітає здалека, тому бджоли, не знаючи відпочинку, збирають солод­кий, запашний нектар. Липовий мед смачний і корисний.

Для цього періоду характерне також велике цвітіння трав'я­них рослин на луках. Цвітуть злаки луків, на полях зацвітає картопля. Водойми вкриває різна рослинність, багато рослин цвіте—комиш, рогіз, сусак, стрілиця, частини, біла красуня — латаття. Дозрівають плоди малини й чорниці. Жовта акація розкидає насіння.

Недарма липень називають ягідним місяцем. Дозрівають ягоди черемухи, малини, смородини, достигають у саду аґрус і вишня. На полях закінчується збирання озимих.

Третій період літа (кінець літа) триває від середини серпня до середини вересня, до перших заморозків. У серпні дозрівають плоди й насіння. На луках можна побачити квітучі дзвоники, свербіжницю, перестріч, коров'як, м'яту та інші рослини. Почиле рум'яніти журавлина. На початку серпня жовтіє листя в липи, а в кінці місяця починається листопад у берези. У лісі дозрівають горіхи. Літо поступово переходить в осінь. Серпень — місяць грибів. Гриб — це плодове тіло, основна його частина схована в землі — це нитки грибниці. Грибниця зростається з коренями дерев і одержує від них поживні речовини, однак у свою чергу грибниця забезпечує дерева поживними речовинами і допомагає їх кореням краще й швидше засвоювати воду й поживні речовини з грунту. Гриби можна збирати з весни до пізньої осені, але основна пора припадає на останній період літа і початок осені.