Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2012 Жива природа.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
287.74 Кб
Скачать

Жива природа. Біосфера Загальне поняття про біосферу Сучасні уявлення про біосферу

Поняття про біосферу з'явилося в науці ще в XIX ст.

Академік В. І. Вернадський (1863—1945) під біосферою розумів область земної кулі, зайняту живою речовиною (сукупність живих організмів). Межі біосфери визначаються умовами, в яких можливе життя. Вона включає в себе нижню частину атмосфери (тропосферу), де живуть спори й дрібнесенькі мікроорганізми, які зустрічаються на висоті по­над 10 км, усю водну оболонку (гідросферу) - життя в ній про­никає до самого дна (близько 11 км) - і верхню тверду частину поверхні Землі (літосферу) - на глибині до 3 км знайдено мікроорганізми в нафтоносних верствах гірських порід.

З виникненням життя на Землі між органічним світом і не­живою природою встановилися тісні взаємозалежності. Організ­ми, добуваючи їжу з неживої природи, у свою чергу, активно впливали на всі оболонки Землі.

Із загальної кількості живої речовини в біосфері значна частка належить сухопутним організмам, причому всі тварини становлять лише 1-3% маси всіх рослин. На суші кількість живої речовини зменшується від екватора до полюсів. У воло­гих тропіках маса рослин на 1 га становить 500 т, а в тундрі - всього 12-25 т.

Вирішальну роль в утворенні біосфери відіграла поява рослин на Землі. Виділення кисню в процесі життєдіяльності рослин сприяло посиленню обміну між живою й неживою приро­дою що зумовило бурхливий розвиток різних форм життя. Рос­лини за мільярди років свого існування очистили атмосферу від вуглекислого газу і протягом останніх 50 млн. років підтри­мують постійний газовий склад (21% кисню і 78% азоту).

Зеленим рослинам людство зобов'язане накопиченням у над­рах Землі різних ресурсів: кам’яного вугілля, торфу, горючих газів і сланців. Нарешті, рослини сприяли утворенню на поверх­ні суші нової речовини - ґрунту.

Організми вбирають з навколишнього середовища хімічні елементи і будують із них свої тіла. У загальній великій кіль­кості елементів є близько 20, які обов'язково входять до складу живої речовини, - вуглець, водень, кисень, азот, фосфор, залізо та ін. На частку кисню припадає 65-70%- маси живої речо­вини, а на частку кисню разом з вуглецем, воднем і азотом -98%.

Таким чином, біосфера формувалася й перетворювалась під впливом живих організмів.

Безперервна взаємодія живої й неживої природи здійснює­ться завдяки нескінченному кругообігу речовин у природі. З розвитком живої речовини на Землі постійно розширюється її вплив на неорганічну природу. У біосфері весь час здійснюється кругообіг речовин. З неживої природи хімічні елементи переходять у живі організми, з одного живого організму в інший, потім знову повертаються в неживу природу.

Розрізняють два типи кругообігу: геологічний - кругообіг речовин між океаном і сушею - і біоло­гічний - циркуляція речовин між ґрунтом, рослинами і тваринами.

Біологічний кругообіг можна поділити на кілька циклів: перший - взаємодія елементів гранту і мікроорганізмів; дру­гий - засвоєння рослинами речовин, утворених у першому циклі; третій - засвоєння тваринами органічних речовин, утворених рослинами й мікроорганізмами; четвертий - відмирання рослин і загибель тварин, продукти розпаду знову надходять до біоло­гічного кругообігу.

Щоб біосфера продовжувала існувати, щоб хімічні й біоло­гічні процеси в ній не припинялися, необхідна постійна участь у кругообігу біологічно важливих елементів (кисню, водню, вуглецю, азоту та ін.). Покажемо це на кількох прикладах.

Для утворення органічних речовин рослинами, для їх жит­тєдіяльності необхідний вуглекислий газ. Якби він не надхо­див, рослини загинули б.

Джерелом азоту для утворення органічних речовин є азото­вмісні речовини гранту й води (нітрати). Рослини засвоюють азотовмісні речовини з ґрунт, які потім надходять у тваринні -організми. Коли тварини й рослини помирають, то гнильні бак­терії руйнують продукти розпаду до аміаку. Аміак бактерії пе­ретворюють на азотовмісні речовини, і цикл завершується. Буль­бочкові бактерії бобових можуть засвоювати азот безпосередньо з повітря і віддавати його рослинам.

У великий кругообіг речовин включені не тільки неорга­нічні речовини, а й живі істоти. Розрізняють три групи живих істот. Перша група (в основному це. зелені рослини) з неорга­нічних речовин створює органічні. Друга група живиться за рахунок органічних речовин, створених організмами першої групи. У цій групі можна виділити рослиноїдних тварин, які живляться рослинами, і м’ясоїдних тварин, які живляться рос­линоїдними. Третя група включає організми (бактерії, гриби), які розкладають органічні речовини. Вони прекрасно живуть у різних умовах і задовольняються будь-якою їжею, їх не ля­кають ні високі, ні низькі температури, ні високий тиск, ні соло­ність - була б вода і їжа. Бактеріям належить величезна роль у біологічному круговороті речовин.

Життя рослин і тварин визначається умовами їх існування. Наприклад, у суворому й холодному кліматі, де ґрунт промер­зає на велику глибину, не можуть рости дерева. Показником нерозривного зв’язку живих організмів із середовищем існування є здатність їх пристосуватися до тих чи інших умов існування. Рослини й тварини в місцях свого існування перебувають у тісному взаємозв’язку. Спільне існування рослин або тварин на певній ділянці і при певних умовах називають угрупованням. Рослинне угруповання на­зивають фітоценозом, тваринне - зооценозом. До рослинних угруповань відносять ліси, луки, поля. Межі зооце­нозу, як правило, збігаються з фітоценозом. Тому говорять про тварин лісу, лук, поля, ставка, озера. Усі рослини й тва­рини, які населяють середовище існування з більш-менш однорідними умовами існування, являють собою біоценоз. Біогеоценоз - це свого роду угруповання рослин і тварин, які перебувають у постійній взаємодії і безпосередньому контакті з ґрунтом або водним середовищем. Біогеоценоз може займати ділянку від кількох квад­ратних метрів до багатьох квадратних кілометрів. Прикладом біогеоценозу є невелике озеро або ставок.

Величезну роль у зміні й формуванні нових біогеоценозів відіграє людина. Людина зорала багато сотень мільйонів гекта­рів ґрунту - на них знищено природний рослинний покрив і створено новий - з культурних рослин; створено багато тисяч великих і дрібних водойм, які змінили клімат, рослинність і тваринний світ розміщених поруч територій; внаслідок гірничих розробок перевернуто багато мільярдів кубометрів ґрунту й гірських порід; на величезних територіях зведено ліси - основні постачальники кисню й регулятори водного режиму суші.

Використовуючи природні ресурси, людина спричиняє й не­гативні наслідки: забруднення повітря і водойм, надмірне зни­щення лісів, непомірний вилов риби, розорювання територій з ґрунтами, які легко піддаються ерозії. Усе це викликає три­вогу й ставить питання про необхідність охорони природи.

Охорона природи стала для населення земної кулі одним з першорядних завдань. Основний сенс її полягає в тому, щоб раціонально використовувати природу, сприяючи збереженню й примноженню її багатств.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]