§4. Визначення потрібної довжини льотної смуги для посадки літака в розрахункових умовах.

При посадці літака розрахункові умови (температура повітря, висота розташування аеродрому над рівнем моря і середній ухил ШЗПС) враховуються за допомогою двох поправочних коефіцієнтів:

(1.15)

де - поправочний коефіцієнт, що враховує одночасно вплив розрахункової температури повітря і висоти розташування аеродрому;

- поправочний коефіцієнт на середній ухил ШЗПС.

Вважається, що при посадці літака під ухил вплив його на потрібну довжину ШЗПС така ж, як і при зльоті у разі розгону літака на ухил. Тому чисельне значення коефіцієнта к_і визначається по формулі (1.13).

З урахуванням вище показаного формула для визначення коефіцієнта має вигляд:

(1.16)

- відносна густина повітря:

(1.17)

Всі позначення див. у формулі (1.14).

Розрахунковий тиск повітря визначається залежно від висоти розташування аеродрому над рівнем морити за шкалою стандартної атмосфери, тобто

(1.18)

В практичних розрахунках значення р визначається по графіку або за даними таблиць

Значення тиску повітря на різних висотах розташування аеродрому над рівнем моря,р

Н, м	p, мм рт. ст.	Н, м	p, мм рт. ст.	Н, м	p, мм рт. ст.	Н, м	p, мм рт. ст.
-100	769	500	716	1100	666	1700	619
0	760	600	707	1200	658	1800	611
100	751	700	699	1300	650	1900	604
200	742	800	691	1400	642	2000	596
300	733	900	682	1500	634	2500	560
400	725	1000	674	1600	626	3000	526

Розрахункова довжина ШЗПС встановлюється внаслідок зіставлення їх потрібних довжин, обчислених для розрахункових умов (місцевих) окремо для зльоту і посадки літака з урахуванням ухваленої категорії метеомінімума. Як розрахункова величина приймається найбільша.

ГЗПС (грунтові ЗПС) приймаються довжиною на 10% більше довжини ШЗПС. На аеродромах з ГЗПС загальна довжина льотної смуги може бути зменшеною на довжину однією КСБ за рахунок перенесення старту з ГЗПС на кінцеву ділянку КСБ.

Приклад.

А. Визначення довжини ШЗПС при зльоті в стандартних умовах.

а). Продовжений зліт.

1.Згідно схеми (рис.2.3.а)

2. Визначаємо необхідні швидкості літака

де G – злітна маса літака, кг; S – характерна площа літака, м²; G/S – питоме навантаження на крило; C_y – коефіцієнт підйомної сили.

3. Визначаємо

- в залежності від типу літака;

4. Визначаємо

де j_серп – середнє прискорення літака на даній ділянці:

k_розб – коефіцієнт, що враховує зміну тяги двигунів в залежності від швидкості; - відносна тяга двигунів на 1 кг злітної маси (тягоозброєність літака); f₁ – приведений коефіцієнт тертя

5. Визначаємо

- відносний середній повітряний опір при розгоні.

6. Визначаємо

- загальний відносний опір руху літака при злеті

7. Таким чином:

б). Перерваний зліт

1. Згідно схеми (рис. 2.3.б)

2. Згідно розрахунку п. 3(а)

3. Згідно розрахунку п. 4(а)

4. Визначаємо

j_гальм – середнє від’ємне прискорення при гальмуванні

- обернена аеродромна якість (0,09 - 0,1); - коефіцієнт зчеплення при гальмуванні (0,12 – 0,16)