Максимально припустимі похили шзпс, др, мс і площадок спеціального призначення з штучним покриттям
похили по елементах аеродрому
|
Максимально допустимі похили по класах аеродромів
|
||
А, Б, В
|
Г, Д
|
Е
|
|
ШЗПС Поздовжній похил середньої ділянки » » крайніх ділянок: нисхідний від середини ШЗПС висхідний » » » Поперечний похил односкатного профілю » » двоскатного » РД, МС, перони і площадки спеціального призначення Поздовжній похил РД Поздовжній похил допоміжних РД на окремих ділянках довжиною до 200 м Поздовжній похил МС, перону і площадок спеціального призначення Поперечний похил РД Поперечний похил МС, перону і площадок спеціального призначення Укріплена частина ґрунтових узбіч ДР, розташованих поза межами ЗС, а також МС і перону в будь-якому напрямку
|
0,0125
0,008 0,005 0,015 0,012
0,015 0,020
0,010
0,015 0,010
0,030
|
0,015
0,015 0,010 0,015 0,012
0,025 0,030
0,010
0,020 0,010
0,035
|
0,020
0,015 0,015 0,020 0,015
0,030 0,035
0,020
0,020 0,020
0,035
|
Примітки. I. Довжина крайніх ділянок ШЗПС при призначенні похилів приймається рівною 1/6 довжини ШЗПС для аеродромів А, Б і В та ¼ - для аеродромів Г, Д і Е класів.
2. Довжина ділянок ШЗПС і ДР із максимальними поздовжніми похилами приймається не більш 300 м.
3. Для групових МС за поздовжній приймається похил по довгій стороні площі МС, а для індивідуальних МС — по напрямку подовжньої осі стоячого літака.
4. Максимальні поперечні похили РД і узбіч, розташованих у межах ЗС, повинні відповідати вимогам, пропонованих до похилів для ЗС.
Поперечний похил ШЗПС слід приймати не менше 0,01 для аеродромів, розташованих у II і III дорожньо-кліматичних зонах, і не менше 0,008 для аеродромів у IV і V зонах. Для інших елементів аеродрому мінімальні поперечні ухили поверхні штучних покрить повинні бути не менше 0,005.
Поздовжній похил поверхні покриття повинний змінюватися так, щоб алгебраїчна різниця похилів суміжних ділянок не перевершувала допустимої величини [ і]:
і = а/Rmin
де [ і] — максимально допустима алгебраїчна різниця похилів суміжних ділянок (сума зустрічних чи різниця побіжних похилів);
Rміn - мінімально допустимий радіус кривизни, м;
а - мінімально допустима довжина суміжних
ділянок, на яких перевіряється алгебраїчна
різниця похилів; приймається величиною
кроку проектування (a = 40
50
м).
Мінімально допустимі радіуси кривизни поверхні покриття слід приймати рівними:
1) 30000 м для ШЗПС аеродрому класу А; 20000 класів Б і В; 10000 класів Г и Д; 6000 класу Е;
2) 6000 м для магістральних і з’єднувальних РД і групових МС ( у поздовжньому напрямку, тобто в напрямку по більшій стороні площі МС);
3) 3000 м для перонів, індивідуальних МС і площадок спеціального призначення зі штучним покриттям у всіх напрямках;
4) 2000 м для ґрунтових узбіч.
Для ґрунтових площ аеродрому максимальні ухили приймаються не більш зазначених у табл. 3.2.
Мінімальні поздовжні і поперечні ухили ґрунтових площ аеродрому приймаються з умови забезпечення поверхневого стоку. При розташуванні аеродрому в II і III дорожньо-кліматичних зонах мінімальний ухил приймається рівним 0,005 для середніх ґрунтових умов (легкі суглинки, супіски), 0,006 для пилуватих суглинків і 0,007 для глин.
Похили в межах 0,003¸0,005 дозволяється допускати при наявності добре фільтруючих ґрунтів (піски, піщано-гравелисті ґрунти і деякі інші), при розташуванні аеродрому в посушливих районах, на ділянках із дренажно-осушувальною системою, на вододільних ділянках шириною по 100—150 м у кожну сторону від осі вододілу.
Мінімально припустимі радіуси кривизни поверхні ґрунтових площ аеродрому приймаються не більш радіусів, зазначених у табл. 3.3.
Таблиця 3.2