Закодуйте інновації за класифікаційною системою р. Фатхутдінова

1. радикальні інновації, запроваджені на стадії НДДКР, що є новими в країні, створені в сфері науки, створені для продажу, дифузні, в формі винаходу, такі що забезпечують комерційний ефект, запроваджені в керованій підсистемі.

2. ординарні інновації, на стадії ОТПВ, що є новими для фірми, запроваджені в промисловості, для внутрішнього використання, що є разовими, в формі раціоналізаторської пропозиції, забезпечують економічний ефект, запроваджені в керованій підсистемі.

3. ординарні інновації, запроваджені на стадії виробництва, є новими для фірми, запроваджені в промисловості, що використовуються в середині підприємства, є повторними, в формі ноу-хау, забезпечують економічний ефект, запроваджуються в керованій підсистемі.

4. радикальні інновації, запроваджені в сфері НДДКР, що є новими в світовому масштабі, створені в сфері науки, в основному для продажу, повторні, в формі патенту, такі що забезпечують науково-технічний ефект, запроваджуються в підсистемі наукового супроводження.

5. ординарні інновації, запроваджені на стадії стратегічного маркетингу, що є новими для фірми, запроваджені в сільському господарстві, є інноваціями внутрішнього застосування, разові, в формі винаходу, забезпечують економічний ефект, запроваджені на рівні керуючої підсистеми.

Знайдіть і підкресліть помилки при кодуванні за системою Р.Фатхутдінова

1. 313411111

2. 214412113

3. 464132313

4. 115441554

5. 254523644

Практичне завдання

Провести типологію нововведень за вищеназваними класифікаціями (визначає викладач) на конкретних прикладах.

Провести розкодування інновацій (визначає викладач) на конкретних прикладах.

Тема 4. Портфель проектів і його оцінка

Поняття про портфель проектів. Оцінка ефективності портфелів.

Керуючи програмою НДДКР, менеджер повинний пам'ятати, що має справу з управлінням динамічним проектом. Система планування і управління повинна бути досить гнучкою, щоб допускати необхідні модифікації. Ефективність НДДКР виявляється на ринку. Вона залежить від того, наскільки при постановці мети врахована ринкова потреба.

Основні характеристики сегмента ринку представлені чотирма взаємозалежними змінними: розмір ринку, припустима ціна, вимоги до технічної ефективності і час.

Більшість наукових продуктів може пропонуватися у формах, що розрізняються за ефективністю, ціною і часом першої появи на ринку. Важливо визначити, який рівень технічної ефективності зажадає конкретний ринковий сегмент із найбільшою імовірністю. Науково-технічні працівники можуть прагнути до дуже високого рівня параметрів нового виробу, що, безумовно, веде до технічних ідей, але не завжди відповідає реальним вимогам споживачів. Крім того, через це може відбутися завищення витрат на НДДКР і виробництво, а також збільшиться час розробки. Все це приводить до зниження потенційної прибутковості продукту.

У сучасних умовах розробка проекту повинна бути сфокусована на конкретних ринкових потребах. Вибір проекту зв'язаний з активним пошуком альтернативних рішень.

П ортфель НДДКР може складатися з різноманітних проектів: великих і малих; близьких до завершення і таких, що тільки починаються. Однак кожен проект вимагає виділення дефіцитних ресурсів у залежності від його особливостей (складності, трудомісткості і т.ін.).

Портфель повинний мати визначені контури, бути стабільним, щоб робоча програма могла здійснюватися рівномірно.

Кількість проектів, що знаходяться в портфелі в конкретний період часу, залежить від розмірів проектів, що вимірюються загальним обсягом ресурсів, необхідних для розробки, і витратами на реалізацію одного проекту.

Якщо, наприклад, на проведення НДДКР виділено 4000 грн., а витрати на реалізацію одного проекту складають 2000 грн., то в портфелі можуть бути два проекти. Таким чином, число проектів у портфелі (n) визначається таким співвідношенням:

Бюджет НДДКР за період

Середні витрати на один проект

Керівнику необхідно вирішити, якою кількістю проектів він може одночасно керувати, якщо: сконцентрує зусилля на декількох проектах; розподілить наявні ресурси на більше число проектів.

Портфель, що складається в основному з великих проектів, більш ризикований у порівнянні з портфелем, де ресурси розподілені між невеликими проектами. На думку фахівців, тільки 10% усіх проектів є цілком успішними. Це означає, що існує тільки 10%-а імовірність ефективного завершення кожного проекту з портфеля. З ростом кількості проектів підвищується імовірність того, що хоча б один з них виявиться успішним.

Переваги невеликих проектів у тім, що вони легше адаптуються один до одного у відношенні відповідності наявним ресурсам. Великий проект вимагає великого обсягу дефіцитних ресурсів.

Однак невеликі проекти ( що вимагають відносно невеликих витрат на НДДКР) звичайно реалізуються в нових продуктах, що мають скромний потенціал за обсягом продажів (і потенціал прибутку). Портфель невеликих проектів може привести до рівномірного потоку нововведень, велика частина з яких володіє обмеженим ринковим потенціалом, що небажано з позицій номенклатури продукції, яка формується відділами маркетингу. Розглядаючи той чи інший проект на предмет включення в портфель, необхідно враховувати можливу якість управління і наслідки перерозподілу витрат на проекти.

Для приклада оцінимо два портфелі, що складаються з двох проектів (табл.1.). Обидва портфелі невеликі.

Таблиця 1. Оцінка ефективності портфелів

Проект	Портфель А
	1	2		3
	Витрати грн.(ВА)	Прибуток грн. (ПА)		Рентабельність гр.2 : гр. 1
1	22000	41800		1.9
2	18000	32400		1.8
Загальна оцінка портфеля	40000	74200		1.86
Проект	Портфель Б
	4	5	6
	Витрати грн (ВБ)	Прибуток гнр. (П Б)	Рентабельність гр.5: гр.6
1	34000	59500	1.75
2	30000	57000	1.9
Загальна оцінка портфеля	64000	116500	1.82

Рентабельність портфеля (прибутковість) визначається як відношення прибутку до витрат.

Перший проект, що входить в портфель А, рентабельніше проекту, що входить в портфель Б, на 8,6% (1,9/1,75 = 1,086), але другий проект більш рентабельний у портфелі Б (1,8/1,9 = 0,947), тобто рентабельність другого проекту в портфелі А нижче на 9,5%.

Загальна оцінка портфелів здійснюється по показниках середньої рентабельності. Позначимо рентабельність портфелів А і Б відповідно R А і R Б.

Рентабельність окремих проектів, як видно з табл. 1, визначається так:

R А= ПА/ВА; RБ = ПБ/ВБ

Рентабельність портфелів у цілому:

RА =  ПА ;

 ВА

___

RБ =  ПБ (1),

 ВБ