- •Навчально- методичний посібник
- •Вступ--------------------------------------------------------------------------------4
- •Тема 1. Сучасні методи та засоби генерування ідей
- •Тема 2. Інноваційний процес як об’єкт управління
- •Тема 3. Класифікація інновацій та інноваційних процесів
- •Завдання для самоперевірки Терміни і визначення
- •Закодуйте інновації за класифікаційною системою р. Фатхутдінова
- •Тема 4. Портфель проектів і його оцінка
- •Де rа і rб — середня рентабельність портфелів а і б.
- •У нашому прикладі коефіцієнт переваги по рентабельності
- •Тема 5. Визначення організаційно-технічного рівня виробництва
- •Тема 6. Фінансово-промислова група як нова організаційна
- •Контроль функціонування діяльності технологічного ланцюжка
- •Контроль взаємодії підприємств
- •ВАтцЕср вАл Еср
- •Де пв є результируючою функцією; чПтл - фактор 1;
- •Виявлення “вузького місця” в ланцюгу
- •Херсонський державний аграрний університет
- •Редакційно-видавничий центр «Колос»
Завдання для самоперевірки Терміни і визначення
Терміни
Ієрархія
Таксономія
Науково-обгрунтована класифікація
Таксон
Інновація
Новація
Винахід
Операція
Відкриття
Кодування
Форма інновацій
Вид інновацій
Визначення
Сукупність окремих інновацій, зведених в єдину групу за певними ознаками, що дозволяють відрізнити цю групу від інших груп.
Група інновацій, об’єднаних єдиним способом існування або єдиною сутністю будь-якого нововведення.
Нововведення.
Новинка, якої не було раніше.
Нові прилади, механізми, інструменти і інші пристосування, зроблені людиною.
Процес отримання раніше невідомих даних або спостереження раніше невідомого явища природи.
Розташування частин або елементів цілого в порядку від вищого до низщого.
Теорія класифікації і систематизації складноорганізованих областей діяльності, що мають ієрархічну будову.
Розподіл об’єктів або явищ на принципах таксономії.
Група дискретних об’єктів, пов’язаних тією чи іншою ступіню доступності і ознак.
Дія.
Система шифрування інновацій за певними ознаками класифікаційної системи.
Тести
До інновацій за інноваційним потенціалом можна віднести:
а) точкові;
б) комбінаторні;
в) соціальні.
За “місцем на підприємстві” інновації бувають:
а) рефлекторно усвідомлені;
б) матеріалізовані;
в) інновації системної структури.
3. В залежності від технологічних параметрів інновації бувають:
а) радикальні;
б) процесні;
в) міжорганізаційні.
4. За “принципом відношення до свого попередника” інновації бувають:
а) що відкривають;
б) комбінаторні;
в) стратегічні.
5. За особливостями інноваційного процесу інновації бувають:
а) в результаті винаходу;
б) міжорганізаційні;
в) пов’язані.
6. За соціально-психологічними умовами запровадження інновації бувають:
а) тверді
б) м’які
в) запроваджені без тривалого обмірковування.
7. За особливостями механізму свого здійснення інновації бувають:
а) одиничні;
б) що заміщують;
в)поворотні.
8. За “оригінальністю харатеру змін” інновації бувають:
а) незв’язані;
б) зв’язані;
в) що наслідують.
9. За “джерелом ініціативи” інновації бувають:
а) в результаті винаходу;
б) міжорганізаційні;
в) нематеріалізовані.
10. За “ступіню складності” інновації бувають:
а) технічні
б) технологічні
в) пов’язані.
Вірне/невірне дане визначення
Будь-який об’єкт являє собою матеріалізовану інформацію.
Нововведення завжди стимулює з’явлення нових ідей.
Інновація- це новинка, якої не було раніше.
Інноваційний продукт- це винахід.
Винахід- це спостереження раніше невідомого явища природи.
Відкриття завжди переслідує отримання будь-якої вигоди.
Функція інновації-розподільча.
Інновація в формі процесу предсталяє собою результат інновації, спрямований на здійснення певної дії.
Кризова інновація – це інновація, спрямована на прискорення виробничо-торгового процесу.
Інновація в формі продукту- це інновація, результатом якої є створення будь-якої речі.
Впровадження реактивних інновацій носить випереджуючий характер з метою одержання вирішальних конкурентних переваг на перспективу.
До інноваційних процесів відносять технологію, організацію виробництва і управлінські процеси.
Стратегічні інновації забезпечують виживання фірми як реакцію на нові переутворення, здійснювані конкурентами, щоб бути в змозі вести боротьбу на ринку.
Інновації “на вході в підприємство”- це цільові якісні або кількісні зміни в виборі і використанні матеріалів, сировини, обладнання, інформації, робітників і інших ресурсів.
Інновації на “виході з підприємства” – це цільові зміни виробничих, обслуговуючих і допоміжних зв’язків з якості, кількості, організації і способа забезпечення.
До виробничих інновацій відносять – створення і освоєння нової продукції, технології, матеріалів, модернізацію обладнання, реконструкцію виробничих споруд і їх оснащення, реалізацію заходів з охорони навколишнього середовища.
До технологічних інновацій відноситься розширення виробничих потужностей, диверсифікація виробничої діяльності, зміна структури виробництва і співвідношення окремих виробничих потужностей.
Інновації в області управління – це поліпшення організаційної структури, стиля і методів прийняття рішень, використання нових засобів обробки інформації і документації, раціоналізації канцелярської роботи.
За масштабом інновації бувають трансконтинентальні, транснаціональні, регіональні, середні, дрібні.
Класифікаційна система А.І. Пригожина пропонує типологію нововведень за цільовою, зовнішньою та структурною ознакою.
Ринкові інновації- це відкриття нових сфер використання продукту, а також таких, що дозволяють реалізовати послугу на нових ринках.
Інновації «сьомого порядку» за класифікацією Валенти – вища, докорінна зміна у функціональних властивостях виробничої системи чи її частини, що змінює її основний функціональний принцип.
Класифікаційна система С.Д. Ільєнкової грунтується на структурній характеристиці і цільових змінах.
Соціальні інновації – це поліпшення умов і характеру праці, надаваємих послуг, психологічного клімату і характеру взаємовідносин на підприємстві або між його окремими організаційними підрозділами.
З точки зору класифікаційної ознаки «темпи здійснення інновацій» вирізняють такі класифікаційні угруповування інновацій : «бум», «рівномірні», «слабкі», «масові».
В випадку «інновацій третього порядку» (адаптаційні зміни) – мова йде про цільову зміну, що зберігає й оновлює існуючі функції виробничої системи чи її частини.
До інновації в формі операції можна віднести: технологію виробництва продукції, обслуговування населення, форми торговлі, фінансові операції, договір банківського рахунку, мерджер, операцію по захопленню ринку.
В випадку “інновації другого порядку” (за класифікацією Валенти) маються на увазі прості організаційні пересування з метою забезпечення кращої організації виробничої системи чи її частини.