- •II цикл:
- •III цикл:
- •Роль конкуренції у ринковій економіці:
- •Діяльність регулюється:
- •Крива Лаффера та визначення межі оподаткування
- •Механізм
- •Класифікація цін у ринковій економіці
- •Способи конкурентної боротьби
- •Методи здійснення нечесної конкуренції
- •[Ред.]Види
- •Функції
- •Закон пропозиції
- •Нецінові фактори впливу на пропозицію
- •Особисті,колективні, групові,суспільні
- •Економічних системах. Економічна система первісної общини
- •Феодалізм
- •Чистий капіталізм
- •Командна економіка
- •Традиційна економіка
- •Змішані системи
- •[Ред.]Закон Оукена
- •Причини виникнення
- •Наслідки
- •Доіндустріальна стадія виробництва — кінець XVII ст.
- •Початок XVIII — середина XIX ст.
- •Кінець XIX — початок XX ст.
- •Кінець 20-х — середина 80-х років XX ст.
- •Кінець 80-х — початок 90-х років XX ст.
- •Сутності грошей. Гроші як загальний вартісний еквівалент
- •[Ред.]Гроші як технічний інструмент обміну товарів.
- •Принцип соціального страхування
- •Принцип соціального забезпечення
- •Принцип допомоги
- •Принцип соціальної солідарності
- •Види соціального забезпечення:
Сутності грошей. Гроші як загальний вартісний еквівалент
В понятті товарного обміну відображається діалектична єдність товару в його вартісному виразі та грошей, розкривається одне з фундаментальних положень економічної теорії про те, що гроші являють собою специфічний засіб реалізації вартості. Вартість є тією реальною базою, що робить гроші і товар економічно тотожними структурами. Товар обмінюється на гроші, далі гроші — на інший товар завдяки тому, що ці ринкові величини мають спільну основу — вартість.
[Ред.]Гроші як технічний інструмент обміну товарів.
Питання, що характеризують логічний взаємозв'язок понять «вартість товару» — «гроші як загальний вартісний еквівалент», визначають загальноекономічну природу грошей. Вказане призначення грошей виявляється у їхній здатності забезпечити відособлення і реалізацію вартості товару як специфічного економічного відношення, що складається між окремими товаровиробниками і суспільством у цілому. В процесі реального обміну за їх допомогою забезпечується реалізація не лише вартості, а й споживчої вартості товару. У зв'язку з цим важливою складовою ознакою грошей як предмета пізнання є їхня здатність обслуговувати технічний бік обміну — рух споживчих вартостей.
Традиційно визначають 5 функцій, виконуваних грошима:
міра вартості; Вартість усіх товарів вимірюється грошима. Ціна – це вартість товару, виражена в грошах. Цю функцію гроші виконують ідеально
засіб обігу; У функції засобу обігу гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів, готівкою або на банківському рахунку
засіб нагромадження та утворення скарбів; пов'язана з випаданням грошей зі сфери обігу. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках.
засіб платежу; Ця функція грошей пов'язана з кредитом і з відстрочкою оплати. Таку функцію гроші виконують при наданні і погашенні грошових позичок, при грошових взаєминах з фінансовими органами (податкові платежі, одержання засобів від фінансових органів), а також при погашенні заборгованості по заробітній платі й ін..
світові гроші. Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі
83.Бюджетні обмеження і криві байдужості. Стан рівноваги споживача. У теорії споживання криві байдужості — криві, що з'єднують всі споживчі набори (комбінації кількості товарів), які перебувають у відношенні байдужості. Інакше кажучи, порівнюючи будь-які два набори, що знаходяться на тій самій кривій байдужості, споживач не надасть перевагу жодному з них. Криві байдужості є наглядним способом представлення відношення переваги у випадку двох товарів.
Якщо відношення переваги представляється функцією корисності , то криві байдужості є лініями рівня цієї функції, тобто, кожна крива байдужості має рівняння для деякої сталої .
Рис.1. Досконало взаємозамінні товари
Рис.2. Досконало взаємодоповнюючі товари
Рис.3. Строго опукле відношення переваги
84.Соціальна політика держави. Система соціального захисту населення. Соціальне забезпечення (соціальний захист) — система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо).
З макроекономічної точки зору соціальне забезпечення — це система управління соціальними ризиками з метою компенсації шкоди, зниження або запобігання їх дії на процес розширеного відтворення населення. Як соціально-економічна категорія соціальне забезпечення є відносинами щодо перерозподілу національного доходу з метою забезпечення встановлених соціальних стандартів життя для кожної людини в умовах дії соціальних ризиків.
Система соціального страхування ґрунтується на таких принципах: