- •Тема 1. Соціологія туризму як наукова дисципліна, її виникнення та розвиток.
- •1.1. Визначення соціології туризму
- •1.2. Об'єкт і предмет дослідження соціології туризму
- •1.3. Функції соціології туризму
- •1.4. Поняття та категорії соціології туризму
- •1.5. Соціологічні ідеї туризму в сумісних соціально-гуманітарних науках
- •1.6. Становлення соціології туризму: основні теоретичні підходи
- •1.7. Інституалізація соціології туризму
- •Тема 2. Туризм як соціокультурний феномен та його інституціональні характеристики.
- •2.1. Соціокультурні явища і феномени: сутнісні ознаки.
- •2.2. Соціокультурні характеристики туризму.
- •2.3 Соціальний інститут туризму: родові ознаки
- •2.4. Туризм як господарчий і культурний соціальний інститут
- •Тема 3. Людина у сфері туризму, особливості її поведінки
- •3.1. Людина як жива біопсихосоціальна система
- •3.2. Турист: визначення і соціально-демографічні характеристики
- •3.3. Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі
- •3.4. Поведінка людини: соціологічний дискурс
- •3.5. Туристична поведінка з позицій плюралістичного підходу
- •3.6. Системно-структурний підхід до розуміння туристичної поведінки
- •3.7. Модель туристичної поведінки
- •Тема 1. Туристична діяльність і туристичні господарчі організації
- •1.1. Туристична діяльність
- •1.2. Структура та функції туристичної діяльності
- •1.3. Класифікація туристичної діяльності
- •1.5. Характеристика туристичної господарчої організації
- •1.6. Механізми побудови туристичної господарчої організації
- •1.7. Типологія туристичних господарчих організацій
- •1.8. Лідерство і менеджмент у туристичних господарчих організаціях
- •Тема 2. Туристична група та її соціологічна характеристика
- •2.1. Соціально-групові характеристики туристичних груп
- •2.2. Соціальні статуси і ролі в туристичній групі
- •2.3. Лідерство і керівництво в туристичній групі
- •2.4. Конфлікти в туристичній групі
- •Тема 3. Методологія, напрями і технології соціологічних досліджень у сфері туризму.
- •3.1. Методологія і напрями соціологічних досліджень у сфері туризму
- •3.2. Методика і техніка соціологічних досліджень у сфері туризму
- •3.3. Соціологічний аналіз та використання його результатів у сфері туризму
1.5. Характеристика туристичної господарчої організації
Належність туристичних організацій до класу господарчих поширює на них всі сутнісні ознаки, специфічні характеристики господарчих організацій.
Соціологічні дослідження діяльності господарчих організацій Дозволили виявити ці специфічні характеристики, а саме: тенденцію до монополізму; прагнення до замкнутості; побудова позиційної ієрархії; підпорядкування індивідів колективним інтересам; перетворення винагород у привілеї; стратифікація індивідів і групі. Розглянемо коротко кожну з них.
1. Потяг до монополізму ресурсів та відвоювання відповідної економічної ніші реалізується шляхом контролю виробництва чи реалізації переважної більшості товарів і послуг певного виду, як вважають економісти, виходячи з передумов однорідного ринку.
На думку соціологів, які враховують, що реальний ринок даного про¬дукту розділений бар'єрами (в тому числі й неекономічними) на відносно відособлені ринки, така ситуація значно спрощує шлях організації до монополізму. Для цього туристичній організації достатньо жорстко закріпити за собою набір дефіцитних ресурсів виробництва туристичних товарів та певних ринкових ніш з надання туристичних послуг.
2. Побудова ієрархії притаманна будь-якій господарчій організації, але самі ієрархії за характером не однакові. Розподіл місць і вертикальна мобільність здійснюються на трьох підставах: спадковість; призначення зверху; висування знизу. Самі ж місця в ієрархії можуть набувати формальних рангів і неформальних позицій.
Туристичним організаціям притаманні всі три підстави розподлу посад та вертикальної мобільності. Хоча реальний авторитет, а нерідко і владні можливості багато в чому залежать від компетентності та лідерських можливостей працівників.
3. Потяг до замкнутості проявляється у забезпеченні відносної закритості для сторонніх агентів ринку капіталу чи праці, ексклюзивності членства, які служать найбільш надійним інструментом захисту ресурсів господарчої організації. Утрудненість входу означає неможливість вступу в організацію тільки за бажанням, без спеціальних зусиль для завоювання місця. Утрудненість виходу виражається в неможливості вільно залишити організацію без серйозних економічних чи статусних втрат.
4. Прагнення до підпорядкування індивіда колективним інтересам. Господарчі організації (хоча й неоднаковою мірою) тяжіють до якомога повнішого підпорядкування членів своїм загальним цілям. Причому субординація людини чи групи починається часом ще до вступу в організацію. Доводиться "заслуговувати" членство за допомогою протекції, через учнівство (ходіння в кандидатах і стажистах), відпрацьовування за половину оплати, демонстрацію відданості, дисциплінованості, професійній придатності. І лише після цього людину допускають у ряди організації.
5. Перетворення винагород у привілеї. Підкоряючи своїх членів, організації за це забезпечують останнім доступ до визначеного набору винагород, що набувають рис привілеїв. Під привілеями мають на увазі не тільки атрибути вшцоївлади(броньовані машини, "кремлівські пайки"). Привілеїв ширшому сенсі - це специфічний спосіб розподілу винагород за сам факт членства в організації, безвідносно до початкового і поточного економічного чи трудового внеску.
6. Стратифікація індивідів і груп. Практично всяка господарча організація проводить ранжирування своїх членів. Усередині її можна знайти як мінімум три соціальні прошарки:
• керівники, які мають владу і всі доступні для організації привілеї. Представники цієї соціальної верстви займають статусні позиції відповідно до дії побудови ієрархії організацій;
• повноправні виконавці (основна маса працівників), які не мають формальної влади, але мають доступ до якогось обмеженого кола привілеїв. Соціальні позиції у цій соціальній групі заповнюються представниками, що відповідають трьом необхідним умовам;
• депривілейовані виконавці, які не володіють ні владою, ні привілеями.
Зазначимо, що у туристичних організаціях така стратифікація має дещо прихований характер, щоб не втрачати імідж демократичної комунікації в очах клієнтів. Разом з тим узагальнена характеристика туристичної господарчої організації тяжіє до потрійної замкненості - відносно ресурсів, членів та благ, що виробляються. Ступінь і характер замкненості господарчої організації щодо співвідношення видів ресурсів зумовлюється не тільки метою організації, а й умовами її досягнення.