Тема 1. Туристична діяльність і туристичні господарчі організації

1.1. Туристична діяльність

Поняття "туристична діяльність''' досить широко вживається в туризмології і, зокрема, в соціології туризму. В той же час нерідко поняття "туристична діяльність" використовується як синонімічне поняттю "туристична поведінка", тобто подекуди автори не вбачають суттєвої різниці між цими, дійсно близькими за змістом поняттями.

Слід зазначити, що, з одного боку, ці поняття дійсно є спорідненими. Більше того, навіть деякі класики соціології віддавали перевагу термінові "діяльність" перед терміном "поведінка". Але, з другого боку, відсутність чіткої диференціації у визначенні понять "туристична діяльність" і "туристична поведінка" вносить деяку плутанину в дослідження з соціології туризму. Отже, дослідження сутності поняття "туристична діяльність" є нагальним нау¬ковим завданням соціологічного дослідження, що вимагає звернення до сутнісних ознак родового соціологічного поняття - "соціальна діяльність".

Поняття "соціальна діяльність" в соціології зазвичай розуміється як сукупність соціально значимих дій, здійснюваних суб'єктом (суспільство, клас, група, особистість) у різних сферах та на різних рівнях соціальної організації суспільства, яка переслідує визначену соціальну мету, та інтереси, що використовуються для досягнення цієї мети та задоволення інтересів різними способами - економічними, соціаль¬ними, політичними та ідеологічними. Соціальна діяльність має місце тоді, коли особистість, група, клас або суспільство в цілому ставить перед собою мету і активно бере участь у її реалізації.

Поняття "діяльність" (як і "поведінка") пов'язано з поняттям "соціальна активність". За свідченням енциклопедичних видань, у соціології поняття "соціальна активність" розуміють як фундаментальну категорію, якою послуговуються для розроблення і висвітлення багатьох проблем соціальної діяльності та поведінки людей, соціальних груп, інститутів, суспільства.

Як бачимо, соціальна активність є об'єднуючим поняттям як для дослідження діяльності, так і для дослідження поведінки людини. Отже, не дивно, що така спільна методологічна база для дослідження обох форм соціальної активності - діяльності і поведінки - слугує базою для ототожнення деякими дослідниками цих форм.

За своєю соціологічною сутністю соціальна активність (від лат. activus - діяльний) - характеристика способу життєдіяльності соціального суб'єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, інститутів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні актуальних соціальних завдань, постійну взаємодію з іншими соціальними суб'єктами. Через соціальну активність реалізуються діяльніші потенції суб'єкта, його культура, уміння, знання, потреби, інтереси, прагнення, здатність охоплювати своєю діяльністю світ.

Поодиноке відвідування людиною туристичної агенції для придбання або замовлення туристичної путівки ще не є туристичною діяльністю. Це лише окрема дія. Туристичною діяльністю можливо визнати тільки послідовний ланцюжок дій з організації туристичних подорожей, що відбуваються регулярно (щоденно). Отже, рівнозначні туристичній діяльності поняття - це робота в туристичній організації, заняття організацією туризму.

Порівнюючи сутнісні характеристики діяльності і поведінки, можна зрозуміти і пояснити співвідношення видових понять "туристична діяльність" і "туристична поведінка". Діяльність - це усвідомлена мета і сплановані дії. Вона здійснюється заради якоїсь винагороди, що виконує функцію зовнішнього стимулу, наприклад заробітку, гонорару, підвищення по роботі. Поведінка не містить мети як головного, визначального елементу. Найчастіше вона не ставить жодної мети. Але в поведінці є наміри і очікування, є потреба та мотиви. На відміну від стимулів мотиви належить не до зовнішніх, а до внутрішніх мотивацій.

Якщо аналогічно порівняти туристичну діяльність з туристичною поведінкою, слід зазначити, що за певної схожості у наявності потреб і мотивації як рушійних механізмів обох, у вияві соціальної активності, вони, однак, мають значні відмінності.

Так, туристична діяльність - це соціальна активність людей, які працюють в туристичній сфері, мають певний соціальний статус відповідно до посади, яку займають, і соціальну роль, що охоплює сукупність посадових обов 'язків і службових функцій. Мета вибору і здійснення індивідом туристичної діяльності обумовлена цілями туристичної організації, умовами праці, зокрема системою стимулювання та перспективами розвитку організації, на які орієнтується суб'єкт туристичної діяльності, плануючи перспективи своєї трудової кар'єри.

Однак для окремого туриста мета подорожування не є головним, визначальним елементом здійснення і забезпечення власної життєдіяльності. Ці функції для нього лежать за межами туризму і реалізуються у професійній сфері, в якій працюють і здійснюють професійну діяльність люди, які тимчасово набули соціального статусу туриста. Отже, вони не можуть бути віднесені до суб'єктів туристичної діяльності, а мають розглядатись як суб'єкти туристичної поведінки. Туристична поведінка - сукупність рухів, актів, вчинків і дій, що здійснюються людиною в статусі туриста і спрямовані на задоволення її потреб, що виникають і обумовлені участю в туристичній подорожі.

Таким чином, поняття "туристична діяльність "відображає професійну, трудову діяльність працівників сфери туризму, тому при дослідженні туристичної діяльності необхідно враховувати наявність в ній сутнісних ознак трудової діяльності. Під трудовою діяльністю соціологи звичайно розуміють зумовлену різноманітними технічними, технологічними, організаційними засобами і незалежну від суб'єктивних устремлінь індивідів і груп форму їх доцільної професійної активності. Як бачимо, трудова діяльність відбиває відносно жорстко фіксований у часі та просторі ряд доцільних операцій і функцій, що здійснюються людьми, об'єднаними в трудові організації.