Контрольні питання з іспиту

1. Предмет і завдання психології як науки.

2. Характеристика психічних явищ та їх різновиди.

3. Психоаналіз як напрям зарубіжної психології.

4. Біхевіоризм як напрям зарубіжної психології

5. Когнітивна психологія як напрям зарубіжної психології.

6. Гуманістична психологія як перспективний напрям сучасної психології.

7. Місце психології в системі наук.

8. Основні галузі сучасного психологічного знання.

9. Методи науково-психологічних досліджень.

10. Психіка як властивість нервової системи та мозку.

11. Рефлекторна природа психіки.

12. Нервові процеси та сигнальні системи у функціонуванні психіки.

13. Свідомість людини як вищій рівень розвитку психіки.

14. Поняття про особистість, її сутнісні властивості, фактори формування та розвитку.

15. Структура особистості, роль самосвідомості людини та її спрямованості.

16. Діяльність людини як фундаментальна психологічна категорія.

17. Психологічна структура людської діяльності.

18. Основні види діяльності.

19. Дія в системі людської діяльності. Уміння і навички, передумови їх формування та розвитку.

20. Відчуття та їх фізіологічна основа.

21. Види відчуттів.

22. Властивості відчуттів.

23. Властивості відчуттів.

24. Сприймання, його фізіологічні основи, види.

25. Властивості сприймання.

26. Мислення людини, його фізіологічні основи та механізми. Мислення і мовлення.

27. Види мислення.

28. Операції мислення.

29. Форми мислення.

30. Індивідуальні особливості мислення.

31. Уява як вищий психічний процеси, її фізіологічні основи, функції.

32. Види уяви.

33. Психологічні механізми створення образів уяви.

34. Пам’ять, її фізіологічні основи.

35. Види пам’яті.

36. Процеси пам’яті, умови й засоби її зміцнення та продуктивного використання.

37. Увага, її фізіологічна природа.

38. Види та форми уваги.

39. Основні властивості уваги.

40. Емоції, їх психологічна сутність, види.

41. Характеристика базових емоцій людини.

42. Характеристика емоційних станів людини.

43. Почуття, їх види, роль у духовному розвитку людини.

44. Воля, її психологічна сутність, функції.

45. Характеристика вольової дії, її основні фази та етапи.

46. Вольові якості особистості, їх виховання та розвиток.

47. Темперамент людини та його фізіологічні основи.

48. Характеристика видів темпераменту.

49. Вплив темпераменту на діяльність людини.

50. Характер, його психофізіологічні основи, риси, передумови формування.

51. Акцентуації характеру.

52. Здібності, основні фактори їх формування та розвитку. Види здібностей. Творчі здібності.

53. Поняття віку людини, особливості вікового розвитку як процес соціалізації особистості.

54. Критерії вікової періодизації, її основні фази та етапи.

55. Психологічна характеристика ранніх етапів дитинства.

56. Дошкільний вік та його психологічна характеристика.

57. Молодший шкільний вік, його психологічні особливості.

58. Психологічний портрет підлітка.

59. Юнацький вік, його психологічні особливості.

60. Зрілість людини в її соціально-психологічному контексті.

61. Проблема групи в соціальній психології, їх види і класифікації.

62. Загальна характеристика великих соціальних груп, їх види.

63. Мала група як соціально-психологічне явище.

64. Види та ознаки малих соціальних груп, їх структура.

65. Лідерство і керівництво в малій групі, їх стилі.

66. Сім’я як вид малої групи, її функції, типи

67. Спілкування в структурі суспільних відносин і між особистісних стосунків.

68. Спілкування як комунікація, її основні засоби.

69. Невербальні засоби між особистісного спілкування.

70. Психологічні способи впливу у процесі спілкування.

71. Комунікативні бар’єри та способи їх подолання.

72. Спілкування як сприйняття людьми одне одного. Механізми взаєморозуміння.

73. Спілкування як між особистісна взаємодія. Психологічний вплив, його стратегії і тактики.

74. Особистість у структурі групових відносин.

75. Психологічне значення людської праці, її різновиди.

76. Соціально-психологічна сутність професійної праці, співвідношення професії, спеціальності (фаху). Кваліфікаційні характеристики фахівців.

77. Види професій, їх соціально-психологічна характеристика.

78. Поняття професіоналізації особистості, її основні етапи.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Семінарське заняття – вид аудиторної навчально-практичної роботи, що передбачає організацію викладачем обговорення або дискусії щодо попереднього лекційного визначення теми, до якої студенти готуються заздалегідь відповідно до розглянутих на лекціях питань. Система семінарських занять покликана сприяти творчій співпраці викладача зі студентом. Головними цілями та завданнями семінарських занять визначено: поглиблення теоретичних знань, отриманих на лекціях; ознайомлення слухачів з особливостями самостійної роботи з літературою, навчання відбирати головне, найбільш потрібне; озброєння їх способами психологічного самоаналізу та самооцінки; вироблення умінь планувати й регулювати свою самостійну діяльність, розв'язувати поставлені завдання найраціональнішими способами; формування вмінь складення конспекту, тез, реферативного повідомлення, аналітичного огляду, анотації, рецензії, доповіді тощо.

У процесі підготовки та проведення семінарів викладачу необхідно створювати умови що сприяють формуванню у студентів умінь аналізувати навчальний матеріал, формулювати та відстоювати власну позицію, розвивати науково-теоретичні форми мислення та пошуково-творчу активність, вдосконалювати навички самостійної роботи з навчальною літературою та першоджерелами з дисципліни, опанування методикою їх опрацювання для якісної підготовки доповідей та написання рефератів тощо.

Дискусії дають змогу виявити індивідуальні особливості розуміння питання, що обговорюється, навчитись у творчій полеміці виявляти істинні знання, встановлювати особисту і суспільну позицію з обговорюваної проблеми. У процесі дискусії студенти збагачують зміст уже відомого матеріалу, впорядковують і закріплюють його.

Форми проведення семінарів і дискусій можуть бути різними: розгляд запитань за планом та аналіз відповідей; розгорнуті бесіди; дискусії за виглядом “круглого столу”; обговорення письмових рефератів студентів та їх оцінювання; вирішення практико-дослідних, проблемних питань та розв’язання конкретних психологічних та соціально-психологічних ситуацій. Для підвищення інтересу й ефективності роботи можна рекомендувати використання інноваційних форм і методів проведення занять (або їх фрагментів) – тренінгів, ігор, навчально-творчих проектів та ін. Виступи-повідомлення, підготовлені студентами на основі різних інформаційних джерел, дозволять виробити цілісні й індивідуалізовані погляди на поставлені проблемні запитання.

Основою для підготовки студентів до семінарських занять є навчально-тематичний план, що конкретно спрямовує їх пошуки. При підготовці до семінарського заняття студент повинен всебічно розглянути питання, що були предметом лекції та винесені на обговорення й практичне опрацювання, а саме: ознайомитись з планом семінарського заняття та переліком навчальної літератури, наведеним наприкінці плану; опрацювати наявний попередньо складений конспект лекції; з метою кращого засвоєння матеріалу скласти перелік питань, що, на думку студентів, недостатньо висвітлені в наукових працях чи на попередній лекції для їх чіткого засвоєння; підібрати статті з проблемних питань за темою семінару. Кожне з питань теми семінарського заняття передбачає докладну відповідь студента. Позитивним моментом підготовки до семінарських занять є написання студентами рефератів, наукових статей, виконання навчально-дослідних завдань.

Під час семінарського заняття викладач оцінює усні та/або письмові відповіді студентів, підготовлені доповіді, реферати, участь у дискусіях і ділових іграх, враховує рівень їх умінь обґрунтовувати й доводити свої думки, захищати власну позицію. З метою раціонального використання семінарського часу на занятті рекомендується обговорення не більше двох-трьох рефератів. Решта часу доцільно залишати для усних опитувань студентів.

Критерії оцінювання роботи студентів на семінарському занятті: загалом за участь в одному семінарському занятті студент може отримати максимум 5 балів: 1 бал за присутність на занятті, 1 бал – за слушні доповнення до виступів інших студентів, 3 бали за виступ. Останній оцінюється за наступними критеріями: “3 бали” — якщо студент повно і всебічно висвітлив тему виступу, вільно оперує термінологією, демонструє глибокі знання використаної при підготовці літератури, має власну думку щодо питання за темою заняття і може її довести, логічно та послідовно викладає матеріал і в змозі вільно та професійно вести дискусію; “2” – за умов, зазначених вище, але при наявності певних недоліків при висвітленні матеріалу – допускається неточність розуміння й формулювання понять, застосування “побутових” суджень, не підкріплених науковими положеннями, нормативними чи іншими доказами, спостерігається фрагментарність висловлювань; “1” – якщо студент висвітлює питання теми в надто загальних рисах, не взмозі розкрити їх сутність, допускає суттєві помилки, логічні хиби у викладенні матеріалу; 0 – якщо студент не може відповісти на питання або відповідає неправильно, не розуміє його суті, а отже, не може зробити висновки.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота з психології призначена поглибити й закріпити набуті теоретичні знання та практичні уміння, які студенти отримують на лекціях та семінарських заняттях. Бажано, щоб самостійна робота студентів набувала характеру пошуково-аналітичної та наукової діяльності, що найбільш повно реалізує її розливальний потенціал. Виконання студентами запропонованих завдань для самостійної роботи передбачає бюджет часу, зазначений у навчально-тематичному плані. Запитання, які виникають у студентів у процесі самостійної роботи та потребують кваліфікованого розв’язання, стимулюють як логічне, так і образне мислення, сприяють формуванню практичних життєвих та професійних психологічних умінь та навичок. Доцільними при вивченні дисципліни “Психологія ” є такі форми проведення самостійної роботи, як складання анотацій до наукових літературних джерел за заданою проблематикою, підготовка рефератів, складання понятійних глосаріїв, виконання домашніх науково-дослідницьких завдань, підготовка до навчально-творчих дискусій тощо.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ або ДОПОВІДІ

Підготовка реферату або доповіді може бути виконана як критична рецензія на ту чи іншу роботу чи аналітичний огляд досліджень за певною темою. Зазначений вид навчальної роботи базується на аналізі літератури за обраною проблемою. Типова структура реферату (доповіді) передбачає наступні складові: а) обгрунтування актуальності теми роботи; б) формувалювання цілей та завдань роботи; в) критичний аналіз існуючих розробок, дотичних до теми реферату; г) виклад основного тексту за розділами та підрозділами; д) загальні висновки, які можна зробити на основі здійсненого аналізу та виконання поставлених завдань. Аналітичний огляд за певною проблемою може бути побудований у вигляді викладу історії вивчення проблеми (що нового внесено тими чи іншими дослідниками) або у вигляді аналізу сучасного стану проблеми. Ці дві форми огляду є одночасно й етапами роботи з літературними джерелами.

Орієнтовні вимоги до оформлення реферату: титульний лист (включає повну назву учбового закладу, кафедри, назви дисципліни, теми реферату, прізвища та ініціалів автора й наукового керівника); план (у ньому послідовно відображаються назви пунктів реферату, указуються сторінки, з яких починається кожен пункт); вступ (формулюється суть досліджуваної проблеми, обгрунтовується вибір теми, визначається її значущість і актуальність, указується мета і завдання реферату, дається характеристика використовуваної літератури); основна частина (кожен її розділ, доказово розкладаючи окрему проблему або одну з її сторін, логічно є продовженням попереднього, в основній частині можуть бути представлені таблиці, графіки, схеми); висновки (підводяться підсумки або дається узагальнений висновок по темі реферату, пропонуються рекомендації; список використаних джерел.

Тематика реферативних робот подається до кожної теми навчальної дисципліни. Студентам пропонується підготувати реферат та скласти на його основі змістовну доповідь, яку буде заслухано на семінарському занятті. Поряд з цим метою доповіді є і засвоєння іншими студентами основних аспектів розглянутої теми та формулювання запитань, які можуть постати під час дискусії.

Обсяг реферату має становити 10-15 сторінок тексту комп’ютерного набору формату А4.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ

МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота проводиться по закінченню вивчення кожного з модулів (їх два) – завершенні лекційного курсу та семінарських занять відповідно та навчально-тематичного плану. Вона складається з 20 тестових завдань, правильне виконання кожного з яких оцінюється у 1 бал. У варіантах тестів передбачаються тестові завдання трьох основних видів: обирання правильної відповіді із запропонованих варіантів; 2) знаходження відповідності між різними класифікаціями, поняттями, логічними зв’язками; 3) погодження або непогодження із запропонованим твердженням, положенням тощо; 4) заповнення місця з пропущеним терміном або висловом.

За рішенням викладача контрольна модульна робота може мати і форму запитань, на яких студент дає розгорнуті вербалізовані письмові відповіді, а при необхідності їх захищає. Кожне з чотирьох запитань з різних тем модулю оцінюється за п’ятибальною шкалою та відображає рівень теоретичного опанування матеріалом, а також здатність його практичного використання у життєдіяльності.