МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

Робоча навчальна програма

для студентів університету

КИЇВ – 2010

Укладач: Слівінська А. Ф., кандидат філософських наук, доцент

Шевченко М.О., кандидат філософських наук, старший викладач.

Затверджено на засіданні кафедри міжнародних відносин

Протокол № 1 від 26 серпня 2009 р.

Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету

Протокол № 1 від 27 серпня 2009 р.

Опис дисципліни та її предмета

Релігієзнавство є гуманітарною науковою дисципліною, яка вивчає суспільно-історичну природу релігії; її зв’язки з економічними, політичними, духовними структурами суспільства та її вплив на людину.

Мета вивчення курсу «Релігієзнавство» полягає у тому, щоб надати студентам можливість отримати загальні уявлення про причини та особливості зародження релігії, як та чи інша релігія відповідає на головні життєві питання. Важливо отримати не тільки необхідні історико-географічні характеристики сучасних релігій і не тільки їх змістовний аналіз, але зрозуміти особливості їх догматичних систем, суть тієї чи іншої релігійної віри.

Релігія є наслідком дії закономірностей розвитку людського духу і виразом його потреб. В той же час, релігія впливає на життя людини, визначаючи в кінцевому результаті стратегію її поведінки, перетворюючи природу в собі і поза людиною, формуючи обличчя цивілізації. Вивчення релігієзнавства сприятиме формуванню у студентів самостійних світоглядних позицій, науково-історичного мислення, здатності орієнтуватися в соціальному житті.

Система оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «релігієзнавство»

Навчальна дисципліна «Релігієзнавство» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю:

• усна відповідь на семінарському занятті;

• написання рефератів;

• письмові відповіді на завдання для самостійної роботи;

• конспектування лекцій та матеріалів, відведених на самостійну роботу;

• підготовка наукової доповіді.

Модульний контроль: результати вивчення кожного модуля підсумовуються за підсумками усіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи.

Підсумковий контроль знань - залік - проводиться у формі усної відповіді на запитання.

Підсумкова оцінка: за результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як сума оцінок з двох модулів (стартовий рейтинг) та залік за наступною шкалою.

Шкала оцінювання:

Підсумкова оцінка в балах (максимальна їх кількість – 100) розраховується за накопичувальною системою.

В межах кожного модулю бали розподіляються таким чином:

	Змістовий модуль 1 ( ЗМ1)	Змістовий модуль 2 ( ЗМ2 )	Залік (КІ)	Разом (підсумкова оцінка - ПО)
Максимальна оцінка в балах	39,5	40,5	20	100

Максимальна кількість балів за два модулі – 80 балів.

Розрахунок підсумкової оцінки:

ПО= ЗМ₁+ ЗМ₂ + КІ .

Кожен студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модулю, використовуючи різні способи набуття знань. Система оцінювання таких способів набуття знань подається у таблиці:

Бальна система оцінювання різних форм навчання студента в межах кожного модулю:

№ п/п	Назви виду роботи, способи набуття знань	Бали за 1 заняття	Бали за всі заняття (максимальні)
1.	Відвідування занять та участь в аудиторній роботі, конспектування лекцій	до 0,5	0,5х13 = 6,5
2.	Усна відповідь на семінарському занятті	до 5	5х2 = 10
3.	Доповнення на семінарському занятті	до 2	2х2 = 4
4.	Реферат	до 5	5,5х2 = 11
5.	Письмова відповідь на завдання для самостійної роботи	до 3	3х6 = 18
6.	Конспектування матеріалу для самостійної роботи	до 0,5	0,5х5 = 2,5
7.	Наукова доповідь	до 4	4х2 = 8
8.	Модульна контрольна робота	до 10	10х2 = 20
9.	Залік	до 20: - 1 пит.-до10 - 2 пит.-до10	10х2=20
	Всього:		100 балів

Максимальна кількість балів за два модулі – 100 балів.