- •Міністерство культури україни київський національний університет культури і мистецтв
- •Система оцінювання знань студентів
- •Підсумкова оцінка
- •Бальна система оцінювання різних форм навчання студента
- •Бальна система оцінювання різних форм навчання студента
- •Бальна система оцінювання різних форм навчання студента
- •Трансформація рейтингової оцінки
- •Тематичний план для студентів денної форми навчання
- •Зміст дисципліни за модулями модуль 1. Механіка
- •Тема 1.1. Вступ. Задачі та структура курсу. Кінематика матеріальної точки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 1.2. Динаміка матеріальної точки. Робота та енергія Лекція
- •Тема 1.3. Динаміка твердого тіла. Механіка рідин та газів Лекція
- •Практичне заняття
- •Тема 1.4. Спеціальна теорія відносності ейнштейна
- •Питання до іспиту модуль 2. Молекулярна фізика і термодинаміка
- •Тема 2.1. Основи молекулярної фізики. Закони максвелла та больцмана
- •Практичне заняття Завдання для самостійної роботи
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2.2. Явища переносу. Основи термодинаміки Лекція
- •Практичне заняття Розв’язування задач, використовуючи знання з тем 2.1., 2.2. № 5.2; 5.3; 5.6; 5.10; 5.38; 5.40, 5.78; 5.80; 5.81; 5.85 [15].
- •Можливо ці питання для Завдання? Завдання для самостійної роботи Запитання для самоперевірки
- •Тема 2.3. Неідеальний газ. Рівняння ван-дер-ваальса. Фазові переходи
- •Тема 3.1. Електростатичне поле у вакуумі, в діелектриках
- •Тема 3.2. Провідники в електростатичному полі
- •Тема 3.3. Постійний електричний струм, умови протікання, характеристики
- •Тема 3.4. Магнітне поле в вакуумі
- •Тема 3.5. Магнітне поле в речовині
- •Тема 4.1. Електромагнітні явища
- •Завдання для самостійної роботи Запитання для самоперевірки
- •Тема 4.2. Коливання та хвилі Лекція
- •Практичне заняття
- •Питання до іспиту
- •Тема 5.1. Геометрична оптика
- •Тема 5.2. Хвильова оптика. Явища інтерференції, дифракції, поляризації
- •Тема 5.3. Теплове випромінювання. Квантова природа світла
- •Завдання для самостійної роботи Запитання для самоперевірки
- •Модульна контрольна робота № 5
- •Модуль 6. Елементи атомної фізики та квантової механіки
- •Тема 6.1. Хвильові властивості речовини Лекція
- •Практичне заняття
- •Тема 6.2. Квантова теорія атомів і молекул
- •Тема 6.3. Зонна теорія твердих тіл
- •Тема 6.4. Властивості атомного ядра. Ядерна енергетика
- •Модульна контрольна робота № 6
- •Тематика рефератів
- •Питання до іспиту
- •Методичні рекомендації до підготовки практичих занять
- •Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до виконання модульної контрольної роботи Організація проміжного контролю знань
- •Література Основна
- •Додаткова
Міністерство культури україни київський національний університет культури і мистецтв
Переробила Тем. план. Якщо не погоджуєтесь - можете змінювати, тільки іншим кольором, бо робота відредагована.
Згідно Тем. плану переробити Бальну систему оцінювання ( схеми я Вам вставила).
Все, що червоним кольором виділено - необхідно переробити тільки іншим кольором.
Реферати поставити згідно бальної і тем. плану по Змісту.
Після кожного модуля потрібна Модульна контрольна робота .
Питання іспиту можете розділити згідно Тем. (1-4 модулі).
Автор І.Т. Горбачу – це прізвище правильне?
Все, що я написала на першій сторінці – не витирати!!!
Мої координати: м. 0634404489 емейл: Lubov.Vasko@ukr.net
Бажаю успіхів!
ФІЗИКА
Робоча навчальна програма
для студентів напряму підготовки
6.050101 «Комп’ютерні науки»
КИЇВ – 2011
Укладач:
Салюк О. Ю., кандидат фізико-математичних наук, доцент
Затверджено на засіданні кафедри комп’ютерних наук
Протокол № 19 від 19 травня 2010 р.
Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету
Протокол № 14 від 24 червня 2010 р.
ВСТУП
Опис дисципліни та її предмета. «Фізика» належить до циклу фундаментальної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки студентів напряму «Комп’ютерні науки» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Викладається на 1–2 курсі в обсязі 324 год. (9 кредитів), підсумковими контролями знань є іспити (1, 2, 3 семестри).
Курс фізики разом з курсом вищої математики являє собою основу теоретичної підготовки фахівців з вищою освітою, тобто, фундаментальну базу, без якої не можлива повноцінна діяльність інженера. Вивчення фізики в сучасних умовах відіграє особливу роль у підготовці майбутніх фахівців в галузі комп’ютерних та інформаційних технологій, як у плані формування певного рівня фізичних понять, законів, теорій, так і в плані формування наукового світогляду, розуміння сутності практичної спрямованості взаємодії фізики та прикладних галузей, оволодіння методами побудови фізичних моделей, їх первинності у порівнянні з математичними моделями, визначенню меж їх застосування.
Мета курсу полягає в оволодінні студентами фундаментальних знань з фізики, базових фізичних понять, законів, теорій, методів науки та наукового мислення, формування у студентів основних понять сучасної фізичної картини світу. Знання з курсу дадуть можливість студентам в подальшому використовувати їх в тих областях техніки, в яких вони спеціалізуються, а також добре орієнтуватись в потоці наукової і технічної інформації.
Завдання курсу:
- набуття студентами навичок широкої теоретичної та практичної підготовки в галузі фізики, що дозволить майбутнім фахівцям орієнтуватися в потоці технічної та практичної інформації та забезпечить можливість використання фізичних принципів, методик, приладів в практичній роботі;
- формування фундаментального мислення студентів та створення передумов для якісного сприйняття студентами подальших навчальних дисциплін;
- формування навичок самостійного опрацювання літератури з фізики.
Фізика посідає чільне місце серед фундаментальних природничих наук, задовольняючи потребу людини пізнавати навколишній світ й утворюючи принципову основу для багатьох суміжних природничих і технічних наук.
Курс фізики достатньо оснащений як математичним інструментарієм, так і провідними загально фізичними ідеями, і має становити основу для самостійного поповнення науково-технічних знань фахівцем у подальшому.
Структура та зміст програми дисципліни побудовані таким чином, щоб максимально реалізувати як у теоретичному, так і в практичному планах аспекти взаємодії фізики та прикладних галузей.
Самостійна робота студентів, що вивчають фізику, включає як опрацювання теоретичного матеріалу, так і виконання практичних завдань, тому при кредитно-модульній системі можна виділити такі форми самостійної роботи:
попереднє ознайомлення студента з електронним конспектом лекцій;
ознайомлення перед лекцією з її розгорнутим планом для цілісної уяви про питання, які розглядаються в цій лекції та повторення базових понять, на які є посилання і без яких неможливе розуміння теми лекції;
самостійна робота із закріплення і свідомого оволодіння матеріалом;
використання літератури, рекомендованої викладачем;
самостійне вивчення деяких розділів та тем теоретичного курсу, спрямоване на поглиблення і вдосконалення знань, а також на формування навичок роботи з навчальною літературою;
підготовка рефератів та доповідей з теми, запропонованої викладачем (цей вид самостійної роботи пропонується кращим студентам);
самостійне розв'язування задач з метою формування умінь і навичок практичного застосування вивченого матеріалу.
Останнє студенти виконують у різних формах:
виконання поточних домашніх завдань, які є однаковими для всіх студентів, відповідають темі прочитаної лекції і спрямовані на покращення засвоєння теоретичного матеріалу;
робота над помилками, які допущені при виконанні поточних домашніх завдань;
виконання індивідуальних розрахункових завдань, що відповідають певному модулю навчальної програми;
При кредитно-модульній системі навчання актуальними є інформаційні проблемні лекції та лекції-консультації. Вибір типу лекції залежить від складності змісту, її структури, попередньої підготовки слухачів, тощо. Основними вимогами до подання матеріалу на лекції є чітка структурованість лекції, високий теоретичний рівень і аргументованість фізичних викладок та міркувань, постановки цікавих задач та обговорення способів їх розв'язання. Обсяг знань, що подається на лекції, має бути достатнім для того, щоб студент, який їх засвоїв, розумів основні ідеї даного матеріалу. Лекція не повинна виконувати функцію основного джерела навчальної інформації, її основним завданням повинна бути спільна творча діяльність викладача і студентів.
Згідно вивченого курсу фізики студент повинен знати:
фізичні явища і закони, можливості їх використання при складанні фізичної моделі;
формулювання законів і постулатів;
виведення формул, які описують фізичні явища чи дають кількісну характеристику величин в фізичних процесах, які відбуваються в природі або ж в досліджуваних об’єктах.
Протягом вивчення курсу фізики студент повинен вміти:
самостійно працювати з науковою літературою;
розв’язувати типові задачі;
оцінювати вплив різних факторів на поведінку фізичного об’єкта;
розробляти модель поведінки фізичної системи та обирати оптимальний спосіб її описання.
Поглиблення, розширення та удосконалення набутих знань з курсу фізики відбувається під час вивчення наступних розділів фізики, а саме: «Фізичні основи механіки», «Молекулярна фізика і термодинаміка», «Електрика і магнетизм», «Коливання і хвилі», «Квантова фізика», «Статистична фізика», а також під час практичної діяльності та цілеспрямованої самостійної роботи.