27.Пропозиція грошей. Механізм формування пропозиції грошей та

фактори,що впливають на зміну пропозиції грошей.

Банківська система управляє пропозицією грошей, тобто оперативно змінює масу грошей в обігу відносно до зміни попиту на гроші. У розпорядженні НБУ є важелі якими можна впливати на формування грошової пропозиції і регулювати грошовий обіг. З таких важелів є грошова база, банківські резерви, грошово-кредитний мультиплікатор.

Грошова база - це консолідуючий показник резервних грошей банківської системи на основі якого через грошовий мультиплікатор формується . пропозиція грошей. Пропозиція грошей (Мs) прямо пропорційна грошовій базі (Мh) і залежна від величини грошового мультиплікатора (m)

М = Мh*m

Грошовий мультиплікатор - це величина множника, на який збільшується кількість грошей в обігу, в наслідок операцій на монетарному ринку.

28.Суть грошової системи. Елементи грошової системи за умови існування

металевих грошових систем.

Грошова система - форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами. Ці закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують відносини між субєктами грошового обороту. Грошова система формується і функціонує на базі банківської системи і може розглядатися як її складова. Грошова система складається: 1) система безготівкове розрахуй сів; 2) валютну систему; 3) систему готіикоиого обігу. Грошова система кожної країни визначаєте внутрішнім законодавством, тобто є явищем суто національним. У грошовій: системі України є такі елементи : 1) назва грошової одиниці; 2) масштаб цін; 3) види та купюрність грошових знаків, які мають статус законного платіжного засобу;4) сегментація безготівкових грошових розрахунків;5) регламентація готівкового грошового оосроту; б) регламентація режиму валютного курсу та оплати з валютними цінностями; 7) регламентація режиму банківського процесу;

29.Біметалічні грошові системи і їх характеристика. Закон Грешема.

Біметалічні грошові системи — це такі системи, в яких роль загального еквівалента виконують два грошових метали: золото й срібло. Наявність двох грошових металів, що істотно розрізнялись за своєю вартістю, спричинила існування двох цін товарів: у золоті й у сріблі. Це було пов’язано з тим, що кожний із цих металів виконував роль загального еквівалента, а отже, і функцію міри вартості. У свою чергу дві ціни на один і той самий товар створювали деяку незручність у процесі обміну. Проте цей недолік, що став наслідком наявності двох грошових металів, не був істотною перешкодою для розвитку товарно-грошових відносин. Законами Англії у XVIII ст. співвідношення між золотом і сріблом було встановлено в пропорції 1 : 15,5. У цей же період у Франції і Голландії співвідношення даних грошових металів зафіксовано в пропорції 1:15. У цих умовах в Англії купцям із Голландії і Франції стало вигідно продавати свій товар за срібло й вивозити його в Голландію або Францію, де за нього можна було купити більше золота. Це призводило до того, що недооцінений метал (кращі гроші) зникали з обігу, витискувались переоціненим грошовим, металом (гірші гроші). Підтвердженням цього став той факт, що в Англії за 15 років у період із 1702 по 1717 р. золотих монет накарбували у 32 рази більше, ніж срібних. Це явище увійшло в економічну літературу як економічний закон, суть його зводиться до того, що »гірші гроші» витискують з обігу »кращі». Відкриття цього закону шотландський економіст XIX ст. Г. Маклеод приписує англійському державному діячеві і фінансисту XVI ст. Т. Грешему (1519—1579 рр.), і в науці він широко відомий як закон Грешема.