2.3. Зв’язок методики навчання економіки з іншими науками

Методика викладання економіки є педагогічною наукою, фаховою методикою. Для того, щоб визначити місце методики викладання економіки в загальній дидактичній системі, визначимо найсуттєвіші елементи цієї системи (загальна дидактика, вікова дидактика, галузева дидактика, часткові дидактики або фахові методики). Загальна дидактика вивчає основні теоретичні і практичні проблеми освіти, навчання і виховання особистості й розглядає загальні проблеми навчально-виховного процесу. Вікова дидактика досліджує закономірності, організаційні форми та методи освіти і навчання людей різних вікових груп. Галузева дидактика вивчає галузеві проблеми освіти. Методика викладання шкільного курсу економіки належить до групи часткових дидактик, або фахових методик, предметом вивчення яких є закономірності викладання і вивчення конкретних навчальних предметів (у нашому дослідженні – шкільного курсу основ економіки) у закладах освіти.

Методика викладання економіки, як і дидактика в цілому, взаємодіє з багатьма іншими науками. Ці процеси взаємодії обумовлені спільністю об’єктів вивчення, використанням міжнаукових методів, критеріїв, близьких за змістом понять і категорій, а також процесами міжпредметної інтеграції.

На сучасному етапі методика викладання економіки у взаємодії з іншими предметами (дисциплінами, або навіть, науками) покликана вирішувати такі завдання:

• вдосконалення змісту шкільної економічної освіти, відповідно до потреб соціально-економічного розвитку суспільства, науки та культури;

• формування економічної культури учнівської молоді, яка сприятиме адаптації особистості до сучасних економічних умов життєдіяльності;

• активізація форм і методів навчання, розроблення ефективних педагогічних технологій викладання економіки в загальноосвітній школі;

• сприяння ефективній профорієнтації та професійному самовизначенню учнів, відповідно до потреб ринку праці країни та регіону;

• формування навичок самоосвіти

Методика навчання економіки, як одна з педагогічних наук, ґрунтується на таких категоріях дидактики як: навчання, освіта, викладання, учіння, принципи, форми і методи. З урахуванням особливостей викладання економіки, в методиці навчання економіки проявляються загальні проблеми дидактики: оптимізація навчально-виховного процесу; інтенсифікація навчання, підвищення пізнавальної самостійності, творчої активності, ініціативи учнів; удосконалення форм і методів навчання та ін. Особливого значення для методики навчання економіки набуває така загальнодидактична проблема, як посилення міжпредметних зв’язків. Міжпредметні зв’язки методики викладання економіки розглядаються як обумовлені системою навчання, зв’язки з іншими науками, які дають можливість повніше пізнати сутність економічних явищ і процесів. До структури цих зв’язків входять: предмет, типи і форми. Об’єктом зв’язку методики викладання економіки з іншими предметами є наукові поняття, закономірності, концепції, процеси та конкретні методи. До типу зв’язків методики викладання економіки з іншими науками є: взаємовплив, взаємодія, взаємопроникнення та мі наукова інтеграція. Формами зв’язку є: а) використання методів викладання різних наук; б) використання результатів інших наук; в) надання рекомендацій економічної науки щодо використання окремих методів викладання.

Методика викладання економіки, крім вище визначених педагогічних дисциплін, також за змістом навчального матеріалу, який викладається при вивченні економічних предметів пов’язана з географією, психологією, історією, екологією, математикою, літературою та ін. Економіки найтісніше пов’язана з географією. Шкільна географія – інтегрований навчальний предмет, що містить систему знань і вмінь з багатьох наук та наукових напрямів. Географія надає конкретний навчальний матеріал про такі важливі економічні поняття як суспільний поділ праці, спеціалізація, продуктивні сили, виробничі відносини, трудові ресурси тощо. Широка система наукових знань про народне господарство, що дає географія значно розширює можливості методики викладання економіки у розвитку економічного мислення учнів. На уроках соціально-економічної географії учні вчаться використовувати економічні поняття і закони у конкретних ситуаціях. Синтез географічних та економічних знань забезпечує реалізацію основних функцій методики викладання економіки, підвищує її привабливість у сприйнятті учнями, що збуджує пізнавальну активність.

Широкі та інтенсивні зв’язки економіки з історією. Відомо, що теорії та ідеї в історії завжди несуть в собі ознаки економічних умов, в яких існує і розвивається суспільство. Вивчаючи різні історичні форми господарювання, типи економічних систем, учні набувають умінь аналізувати критерії та ознаки суспільного ладу, фактори, що сприяють, або гальмують розвиток економічних процесів. Залучення історичних фактів у методику викладання економіки сприяє розумінню учнями закономірностей розвитку товарно-грошових відносин, історичні передумови становлення ринкових відносин, особливості та протиріччя розвитку підприємництва в Україні, тенденції розвитку форм власності тощо. На прикладах історії учні переконуються, що найефективнішою формою організації економічного життя суспільства є ринкова економіка. Насиченість змісту методики викладання економіки історичною інформацією в контексті економічних умов, що зумовили ті чи інші історичні події, дозволяє урізноманітнити окремі методи і прийоми. Разом з тим, відібраний викладачем матеріал з історії для ілюстрації методичних прийомів має відповідати таким загальним критеріям:

• врахування вікових особливостей учнів;

• привабливість у сприйманні учнями;

• відповідність вимогам програми предмета;

• економічний зміст матеріалу.

Специфічні зв’язки існують між економіки і математикою – наукою, що має своїм об’єктом просторові форми та кількісні відносини реального світу. Використання математики розвиває вміння учнів вирішувати практичні завдання в математичній формі. В сучасних умовах розвиток математичної, обчислювальної культури виступає як важливий елемент економічної грамотності учнів. З уроків математики учні отримують базові математичні знання, розвивають логічне мислення. ефективність засвоєння економічних знань значно підвищується, коли математичний апарат застосовується для ілюстрації економічних понять та показників. Зв’язок математики та економіки проявляється у тому, що при розв’язку математичних задач використовуються такі економічні поняття. Як доходи, ціна, попит. Пропозиція, коефіцієнт еластичності, продуктивність праці, банківські відсотки тощо.