2.2. Предмет методики навчання економіки

Виділення предмета – одна з найскладніших проблем будь-якого навчального курсу. Становлення предмета методики викладання економіки пов’язано, по-перше, з історичним розвитком поняття „економіка”; по-друге, з еволюцією методів навчання.

У процесі постійного економічного розвитку, переходу від одного способу виробництва до іншого, поняття „економіка” збагачувалось, поповнювалось елементами нового змісту. Одночасно відбуваються зміни в цілях навчання, вдосконалюється загальна та економічна культура суспільства, що обумовлюють зміни у методах навчання. Значний вплив як на мету освіти, так і на методи навчання має рівень розвитку продуктивних сил та характер виробничих відносин. Загальний стан способу виробництва викликав адекватні зміни у методах навчання. Так, у первісному суспільстві та в стародавні часи переважали методи навчання, що ґрунтувалися на наслідуванні. Домінуючими були методи спостереження і повторення дій дорослих, що накопичувалися та вигляді досвіду передавалися підростаючому поколінню. При цьому, цей метод здійснювався в процесі безпосередньої участі у житті той соціальної групи, до якої належали ті, що навчалися.

У подальшому історичному розвитку, в процесі становлення індустріального суспільства поступово долалися замкненість господарства (частина виробленої продукції реалізовувалась на ринку, формувався єдиний національний ринок). В цих умовах виникла потреба в широкому розумінні багатьох економічних понять, пов’язаних з ринком. По мірі ускладнення виробничих функцій людини просте наслідування вже не могло забезпечити достатній рівень та якість засвоєння дітьми необхідного досвіду та відповідних знань. Тому в навчанні людина була змушена удатися до словесного пояснення. Подальший розвиток мови та поступове збагачення словникового запасу (у тому числі й економічного характеру) дозволило повністю перейти до словесних методів навчання. Основою викладання став метод передачі вчителем готової інформації. Це здійснювалося за допомогою усного, письмового, а згодом і друкованого слова. Предметом методики викладання стало догматичне навчання, суть якого полягала у тому, що учень був зобов’язаний акуратно, механічно завчати інформацію яку передає йому вчитель. В наступні періоди, особливо в епоху великих географічних відкриттів, розвитку економічних зв’язків значно зростає обсяг інформації. Його засвоєння догматичними методами навчання стає неможливим. У суспільстві з’явилася потреба у людях, які добре знають закономірності розвитку природи і суспільства, розуміють зміст економічних явищ і процесів. В цих умовах все більшого розвитку набувають методи наочного навчання. Забезпечення наочності у викладанні навчального матеріалу підвищувало ефективність його засвоєння.

Подальший розвиток та вдосконалення методики викладання здійснювалося у напрямі посилення мотивації учнів до навчання, створенні механізму підвищення зацікавленості учнів у набутті знань. Виникла потреба в адекватних методах викладання матеріалу. Тому на межі XIX – XX ст. особливий інтерес у науковців викликала концепція навчання через діяльність з використанням практичних методів навчання. Наступний пошук у сфері методів викладання привів до широкого поширення так званого проблемного методу навчання, побудованого на самостійному здобуванні учнями знань. Цей метод зберігає своє значення і в сучасних умовах. Однак, розвиток гуманітарних наук (філософії, історії, економіки тощо) привело суспільство до розуміння того, що дитина, учень має потребу не тільки в навчанні, а й у розвитку своїх внутрішніх здібностей та індивідуальних рис. Це стало фундаментом для застосування методу розливального навчання.

Отже, становлення предмета методики викладання економіки як навчальної дисципліни відбувалося разом із розвитком суспільства, розширенням знань про навколишній світ, становлення самої економічної науки. Аналіз еволюції поняття „методика” показує, що його змістом є конкретні форми і засоби використання методів, за допомогою яких вирішується завдання успішного викладання навчального предмету. Для визначення поняття „методики викладання” необхідно насамперед розмежувати „об’єкт”, „суб’єкт” та „зміст” викладання. На сучасному етапі учні виступають і „об’єктом”, „суб’єктом” методики викладання, а змістом є навчальний предмет. Усвідомлення ролі кожного з названих компонентів методики дозволяє дати наступне визначення предмету методики викладання економіки. Методика викладання економіки – це наука про закономірності й особливості процесу навчання економіки в школі. Вона розробляє і встановлює раціональні методи і прийоми, засоби і форми викладання (навчання), спрямованого на свідоме оволодіння учнями системи знань з економіки та формування відповідних вмінь і навичок щодо застосування цих знань.

Сутність будь-якої науки найповніше проявляється в тих функціях, які наука виконує. В методиці викладання економіки взаємодіють освітня, виховна та розвиваюча функції.

Освітня функція методики викладання полягає у забезпеченні за допомогою різних методів ясності і доступності змісту навчального матеріалу, відповідності методів навчання дидактичним цілям.

Виховна функція полягає у впливі методів навчання на духовні якості особистості, формування наукового світогляду, економічного мислення.

Розвиваюча функція полягає у забезпеченні розвитку учня. Його духовного становлення, гармонізацію відносин із соціальним оточенням.