4.3. Використання проблемних ситуацій при вивченні шкільного курсу економіки

Дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених-психологів довели, що не кожна інформація, нові знання забезпечують при будь-яких умовах розумовий розвиток дітей. Визначимо, що найсприятливішим ґрунтом для поліпшення розумового розвитку учнів є такі навчальні ситуації, коли учні виступають з позицій дослідників проблеми, що ґрунтується на певних суперечностях, і допускаються різні способи її розв’язання. Поставити учнів у проблемну ситуацію й означає створення для них інтелектуальних трудностей, впоратись з якими він зможе тільки за допомогою мислення. Отже, з психолого-педагогічної точки зору проблемна ситуація являє собою більш чи менш явне осмислене утруднення, породжуване невідповідністю, неузгодженістю між тими знаннями з економіки, що є, і тими, які потрібні для розв’язання проблеми, яка виникла або запропонована. Навчання, яке проходить у вигляді розв’язання послідовно створюваних в навчальних цілях проблемних ситуацій вважається проблемним навчанням. Необхідність використання проблемних ситуацій при викладанні основ економіки зумовлена самою природою цього курсу. По-перше, економіка – поняття ємне, багатопланове, має різне значення і тлумачення. По-друге, економіка у широкому плані – це сукупність матеріальних та духовних умов виробництва матеріальних та нематеріальних благ, які використовуються людьми для задоволення власних потреб. По-третє, економіка – це сукупність економічних відносин між людьми, що виникають у процесі їх життєдіяльності. По-четверте, економіка – це наука про те, як в умовах обмежених ресурсів знайти способи найефективнішого їх використання для задоволення суспільних і особистих потреб. Проблемність в економічній освіті забезпечує інтенсивну мислительну активність учнів при засвоєнні знань, створює сприятливі умови для розвитку в них здатності по-творчому підходити до навчання, забезпечує формування сучасного економічного мислення, виховання творчих нахилів.

Проблемна ситуація повинна породжуватися недостатністю знань і ця недостатність повинна бути усвідомлена учнями і стимулювати процес мислення. Однак, не кожна проблемна ситуація породжує процес мислення. Воно не виникає, зокрема, коли пошук способів розв’язання цієї проблеми не під силу учням на даному етапі навчання у зв’язку з їх недостатньою підготовкою. Вважаємо доцільним застосувати проблемний підхід після вивчення тем: „Що і для чого вивчає економічна наука”; „Потреби споживача і закономірності його поведінки”; „Виробництво та його фактори”; „Обмеженість виробничих ресурсів”. По суті майже кожна тема з основ економіки дає можливості застосування проблемних ситуацій і завдань. Проблемі ситуації можна використовувати на початку розгляду навчальної теми (як основу для вивчення матеріалу), у процесі пояснення нового матеріалу, після вивчення окремого питання або цілої теми (для узагальнення і систематизації матеріалу). Характер проблемних завдань диктується метою, якої необхідно досягти на уроці. Ці завдання важливі передусім з точки зору формування в учнів наукового економічного мислення, що базується на загальнолюдських цінностях.

Яку ж ситуацію, чи завдання можна вважати проблемною для учнів, які ознаки проблеми? З погляду методики навчання економіки можна виділити наступні ознаки проблеми:

1. наявність різних напрямів визначення змісту економічного поняття, процесу та можливість неоднозначної відповіді;

2. наявність суперечності між об’єктивним змістом економічного закону, явища, процесу і суб’єктивним його тлумаченням;

3. невідповідність між відомими економічними знаннями та невідомими.

Тому, за своїм змістом проблемні ситуації чи завдання можуть бути побудовані: а) на протиріччях реального життя; б) протиріччях розвитку економічної науки, що пов’язані з невирішеними проблемами; в) різноманітних підходах, щодо розв’язання проблем, представниками різних економічних шкіл та напрямів. А за характером проблеми можна виділити три основні їх типи: аналітичні, або причинні (наприклад: „Чому виникає інфляція?”, „У чому полягає позитивний (негативний) вплив інфляції на економіку?”); синтетичні. (Як інфляція вплине на доходи різних категорій населення?); проблеми вибору. (Яким чином запобігти зменшенню доходів під час інфляції?).

В цілому при розробці проблемної ситуації необхідно дотримуватися певних умов. По-перше, постановка завдання проблемного характеру повинна відповідати пізнавальному учнівському інтересу, який є мотивом навчальної діяльності учнів. По-друге, при розгляді проблемної ситуації під час викладанні нового матеріалу потрібно враховувати рівень загальної підготовки учнів, наявні знання з основ економіки, якщо є потреба надати інформацію пропедевтичного характеру. По-третє, при розробці проблемної ситуації необхідно загальну проблему розчленувати на ряд часткових проблемних завдань, щоб розв’язання кожного стало можливим для учнів.(Якщо учні не зможуть проаналізувати проблемну ситуацію, то вчитель повинен зафіксувати її, показати причини невиконання завдання і пояснити матеріал необхідний для її розв’язання). По-четверте, проблемне навчання буде інтенсивнішим, якщо в процес навчання включається не випадкова сукупність проблем, а питання, які безпосередньо, органічно випливають із змісту конкретної теми, чи розділу, що вивчається.

Розв’язання проблемної ситуації відбувається у такій послідовності: ознайомлення з умовою задачі; висунення робочої гіпотези; розгляд можливих варіантів розв’язання проблеми; визначення найраціональнішого способу вирішення проблеми.

Контрольні запитання та завдання:

1. За яких умов доцільно проводити семінари при вивченні основ економіки? Чим семінарські заняття відрізняються від уроку?

2. Що таке диспут і дискусія? Підготуйте декілька тем для дискусій. Визначте мету і завдання дискусії по кожній темі.

3. Чому евристичну бесіду модна розглядати і як метод проблемного навчання і як інтерактивного?

4. Підготуйте для обговорення три проблемні ситуацій, які побудовані на: а) на протиріччях реального життя; б) протиріччях розвитку економічної науки, що пов’язані з невирішеними проблемами; в) різноманітних підходах, щодо розв’язання проблем, представниками різних економічних шкіл та напрямів.

Тема 5. Позаурочні форми організації навчальної роботи з економіки

5.1. Домашня самостійна робота учнів як складова процесу навчання.

5.2. Факультативні заняття, практикуми, екскурсії та предметні гуртки.

5.3. Форми роботи з обдарованими учнями з економіки.

У навчально-виховному процесі сучасної школи крім класно-урочних форм навчально-пізнавальної діяльності широкого застосування набули позаурочні форми навчання. Найпоширенішими з них є: факультативні заняття, практикуми, екскурсії, предметні гуртки, домашня робота учнів, індивідуальні або групові додаткові заняття, олімпіади, конкурси тощо. Завдання позаурочних форм навчання – розширити умови для розвитку інтелектуальних можливостей учнів, задовольнити їх пізнавальні інтереси і схильності.