Рекомендована література

1. Андрущенко ВЛ. Фінансова думка Заходу в XX столітті: Теоретична кон-

цептуалізація і наукова проблематика державних фінансів. — Л.: Каменяр,

2000. — 303 с.

2. Карапетян О. Вплив державного боргу на макроекономічний розвиток:

концептуальні підходи // Світ фінансів. — 2005. — № 3—4.

3. Кравчук НЛ. Зовнішня заборгованість держави: емпіричні гіпотези та

концептуальні підходи // Світ фінансів. — 2005. —№ 2.

4. Кучер Г.В. Управління державним боргом: Підручник. — К.: КНТЕУ,

2002. — 342 с.

5. Міжнародні фінанси: Навч. посіб. / О.М. Мозговий, Т.Є. Оболенська,

Т.В. Мусієпь таін.; Зазаг. ред. О.М. Мозгового. — К.: КНЕУ, 2005.

6. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2007.

- 240 с.

7. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. — К.: Центр навч. л-ри, 2006. —

312с.

8. Федосов В., Опарін В; Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Укра-

їні: проблеми і напрями: Монографія / За наук. ред. В. Федосова. К.: КНЕУ,

2002. — 432 с.

247

Розділ 9

МІСЦЕВІ ФІНАНСИ. БЮДЖЕТНИЙ ФЕДЕРАЛІЗМ

І ФІНАНСОВЕ ВИРІВНЮВАННЯ

9.1. Основи теорії місцевих фінансів

Наука про місцеві фінанси бере свій початок з другої половини XIX ст., саме

тоді відбувся процес остаточного оформлення місцевого самоврядування. Про-

тягом XIX—XX ст. розвиток поглядів на сутність місцевих фінансів, їх склад

та принципи організації проходив від представлення їх як фінансового госпо-

дарства територіальних одиниць (господарства місцевих спілок), сукупності

умов для задоволення потреб місцевих самоврядних одиниць, матеріальних

засобів місцевого самоврядування, доходів і видатків органів місцевого само-

врядування і до системи економічних відносин.

Перші згадки про місцеві фінанси, об'єктивність їх існування, поряд із дер-

жавними фінансами, можна зустріти у роботах таких корифеїв економічної

науки як А. Сміт, К. Штейн, Л. Штейн, Р. Гнейст, К. Рау, А. Вагнер та ін. У

своїх працях вони досліджували господарство територіальних громад, зазна-

чали про необхідність надання їм автономії, у тому числі у сфері фінансів.

Процес формування теорії місцевих фінансів у Росії розпочався пізніше,

ніж у європейських країнах, а точніше після земської реформи 1864 р., у ре-

зультаті якої відбулося організаційне, правове та фінансове зміцнення земств

як виборних органів місцевого самоврядування. Перші дослідження сутності

місцевих фінансів, бюджетів місцевих спілок, їх місця у державних і місцевих

фінансах, принципів місцевого оподаткування з'явилися у другій половині

XIX — на початку XX ст., їх авторами були такі вчені: М. Курчинський, В. Ле-

бедєв, А. Марков, І. Озеров, В. Твердохлєбов, Л. Ходський, М. Цитович, І. Ян-

жултаін.

248

Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання

На початкових етапах існування радянської держави науковий інтерес до

вказаної проблематики значно зріс у зв'язку з відновленням у 20-х роках XX ст.

інституту місцевих фінансів. У цей період багато економістів досліджували те-

оретичні засади та практику організації місцевих фінансів: Н. Белькович,

Б. Веселовський, Є. Гловінський, С. Котляревський, Б. Кринська, X. Лебідь-

Юрчик, М. Леонтьєв, С. Лепський, М. Мітіліно, П. Озеров, М. Сірінов, М. Со-

болєв, Г. Тіктін, В. Целевич, Є. Яніцький та ін.

У наступні десятиліття виходять у світ підручники і навчальні посібники з

місцевих фінансів (Н. Ровінського, І. Смірнова, В. Шаврина), у яких було про-

ведено теоретичне обґрунтування суті і ролі місцевих фінансів, місцевих бю-

джетів, узагальнена практика їх функціонування за роки радянської влади. В

економічній літературі другої половини XX ст. з'являється низка наукових

робіт з питань складання місцевих бюджетів, використання бюджетних кош-

тів, вдосконалення міжбюджетних відносин, у тому числі бюджетного регулю-

вання. Ці проблеми розглядались у працях багатьох вчених, зокрема А. Алек-

сандрової, М. Васильєвої, Л. Величко, С. Вишнякова, В. Демченкова, А. Ко-

лесникова, Р. Кудряшова, Г. Лалаєва, Г. Поляка, М. Ужвенко, Я. Хесіна, Б. Фі-

лімонова, Н. Ширкевич та ін.

Не зважаючи на досить активне дослідження проблематики місцевих фі-

нансів протягом усього часу існування радянської влади, наприкінці 1980-х ро-

ків сформувався погляд на місцеві фінанси як на категорію, притаманну роз-

винутим капіталістичним країнам і країнам, що розвиваються. За умов

адміністративної системи таке уявлення стало закономірним, адже воно базу-

валось на жорсткій централізації економіки і відсутності інституту місцевого

самоврядування. Проте визнання у 1990 р. місцевого самоврядування як тери-

торіальної самоорганізації громадян для самостійного вирішення усіх питань

місцевого життя, виходячи з інтересів населення, на основі чинного законо-

давства та власної фінансової бази, спричинило становлення відповідної систе-

ми економічних відносин, які лежать в основі місцевих фінансів.

Нині питання місцевих фінансів перебувають у центрі уваги багатьох до-

слідників пострадянського простору, зокрема вони досліджувалися у роботах

вітчизняних авторів (С. Буковинський, О. Василик, В. Кравченко, І. Луніна,

Ц. Огонь, К. Павлюк, В. Федосов, І. Чугунов та ін.). Активно досліджується

проблематика місцевих фінансів, місцевих бюджетів, міжбюджетних відно-

син у російській економічній літературі, зокрема у працях таких вчених і

практиків: Н. Альвіанська, А. Бабич, О. Богачова, Л. Гринкевич, А. Ігудін,

В. Лексін, Л. Павлова, В. Пансков, Л. Проніна, В. Садков, С. Соляннікова,

А. Улюкаєв, М. Ходорович, С. Хурсевич, А. Швецов та ін.

У сучасній українській фінансовій літературі вперше поняття місцевих фі-

нансів згадується в навчальному посібнику "Державні фінанси" (1991 р.) за ре-

дакцією відомих науковців В.М. Федосова, С.Я. Огородника та В.М. Сутормі-

ної. Розвиток української економічної науки в умовах незалежності, вивчення

теоретичних надбань західної фінансової думки, приєднання України до Євро-

249

Розділ 9

пейської хартії місцевого самоврядування закономірно позначилося на погля-

дах вітчизняних вчених щодо місцевих фінансів. Все частіше і впевненіше вис-

ловлювались думки щодо об'єктивності існування цієї категорії в умовах ринку,

її вирішального впливу на повноцінне функціонування інституту місцевого са-

моврядування як необхідної підвалини кожного демократичного режиму.

Так, визнаний український вчений О.Д. Василик, який одним з перших по-

чав досліджувати теоретичні і практичні питання місцевих фінансів, підкрес-

лював, що місцеві фінанси — явище об'єктивне, оскільки для здійснення по-

кладених на місцеве самоврядування функцій потребує наявності відповідних

фондів фінансових ресурсів у їхньому розпорядженні.

Вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки про місцеві фінанси зробив

В.І. Кравченко (автор першого українського навчального посібника з місцевих

фінансів), який доповнив низку теоретичних положень, окреслив склад місце-

вих фінансових інститутів, обґрунтував перспективи їх розвитку та вдоскона-

лення. За трактуванням науковця, місцеві фінанси представляють систему

формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ре-

сурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функ-

цій і завдань, як власних, так і делегованих. Такий підхід відповідає загально-

поширеним уявленням про категорію фінансів загалом, а також дає можливість

з'ясувати місце у фінансовій системі країни місцевих фінансів та їх тісний та

взаємозумовлений зв'язок з інститутом місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що на таких концептуальних засадах засновані й підходи

багатьох російських економістів, зокрема А.М. Бабича та Л.М. Павлової, до

тлумачення поняття місцевих фінансів як сукупності соціально-економічних

відносин, що виникають з приводу формування, розподілу і використання фі-

нансових ресурсів для вирішення завдань місцевого значення.

Український вчений В.М. Опарін у своєму визначенні категорії місцевих

фінансів, крім особливостей, на які вказують зазначені вище автори, під-

креслює зв'язок місцевих фінансів з фінансовою діяльністю підприємств муні-

ципального господарства.

На думку М.А. Гапонюка, В.П. Яцюти, А.Є. Буряченко та А.А. Славкової

(авторів навчального посібника "Місцеві фінанси" (К., 2002)), місцеві фінанси

є об'єктивною формою економічних відносин, пов'язаних з розподілом і пере-

розподілом вартості валового внутрішнього продукту, у процесі яких відбу-

вається формування та використання фондів грошових коштів, призначених

для задоволення потреб регіонів країни.

Місцеві фінанси як система економічних відносин функціонують на основі

певних вихідних засад, закріплених у відповідних законодавчих документах,

що регламентують діяльність органів місцевого самоврядування. До найваж-

ливіших законодавчих актів слід віднести Конституцію України, Бюджетний

кодекс України, закони України "Про місцеве самоврядування в Україні",

"Про систему оподаткування", щорічні закони про Державний бюджет Украї-

ни, Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" та ін.

250

Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання

У Конституції України, прийнятій Верховною Радою України 28 червня

1996 р., дається тлумачення місцевого самоврядування, окреслюються скла-

дові матеріальної і фінансової бази місцевого самоврядування, вказуються ос-

новні підходи до формування і використання коштів місцевих бюджетів.

У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", прийнятому

21 травня 1997 р. на розвиток положень Конституції України та відповідно до

вимог ратифікованої Україною у 1996 р. Європейської хартії місцевого само-

врядування, визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Укра-

їні, засади його організації та діяльності, правовий статус і відповідальність

органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

У Бюджетному кодексі України від 21 червня 2001 р. визначено низку кон-

цептуальних положень, які стосуються місцевих фінансів: розподіл доходів і

видатків між бюджетами всіх рівнів і видів, процедура розрахунку бюджетних

трансфертів — дотацій вирівнювання місцевим бюджетам з державного бю-

джету, порядок здійснення місцевих запозичень, джерела формування та на-

прями використання бюджету розвитку місцевих бюджетів, встановлено від-

повідальність всіх учасників бюджетного процесу і контрольні повноваження

владних органів, у тому числі органів місцевого самоврядування.

Щорічними законами про Державний бюджет України уточнюється склад

доходів загального та спеціального фонду місцевих бюджетів, визначається

механізм надання додаткових дотацій місцевим бюджетам з державного бю-

джету, встановлюються розміри коефіцієнтів вирівнювання для надання дота-

цій вирівнювання місцевим бюджетам з державного бюджету. Чинне законо-

давство України у сфері оподаткування визначає перелік місцевих податків і

зборів, механізм їх справляння, граничні ставки і права органів місцевого са-

моврядування щодо їх запровадження.