10.3. Загальна характеристика

соціальних позабюджетних фондів

В Україні функціонують чотири державні позабюджетні фонди та велика

кількість недержавних і доброчинних фондів соціального призначення. Пріо-

ритетний розвиток соціальних фондів пов'язаний з тривалим переходом до

ринкової економіки, значним зниженням рівня матеріального забезпечення

громадян, зростанням безробіття, демографічною ситуацією, дефіцитом бю-

джетних ресурсів. Такий соціально-економічний стан нашого суспільства

вказав на необхідність виокремлення надзвичайно важливих соціальних ви-

датків в особливу групу із забезпеченням їх самостійними джерелами доходів.

Особливістю державних позабюджетних фондів соціального призначення є

те, що вони вирішують завдання соціального захисту населення через ме-

ханізм загальнообов'язкового державного соціального страхування. За раху-

нок бюджетних ресурсів забезпечуються утримання установ соціальної сфери

та соціальний захист окремих категорій громадян, у тому числі незастрахова-

нихосіб.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — система прав,

обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту за рахунок

грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків, надання

бюджетних коштів та інших джерел згідно з чинним законодавством України.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється поза-

бюджетними страховими фондами, які є страховиками з окремих видів со-

ціального страхування. Вони беруть на себе зобов'язання формувати доходи і

279

Розділ 10

надавати застрахованим особам матеріальне забезпечення та соціальні послу-

ги у зв'язку з настанням страхових випадків.

Джерелами формування доходів бюджетів позабюджетних фондів можуть

бути:

— обов'язкові внески та збори;

— добровільні внески і пожертвування;

— цільові надходження з бюджету;

— кредити;

— доходи від розміщення тимчасово вільних коштів;

— надходження з інших законодавче визначених джерел.

Обов'язкові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб є ос-

новним джерелом доходів бюджету соціального фонду і становлять близько

80 % його обсягу. Розміри внесків визначаються залежно від того, що вони за-

безпечують:

— надання особам матеріального забезпечення та соціальних послуг;

— фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випад-

ків;

— створення резерву коштів для забезпечення виплат і надання послуг за-

страхованим особам;

— покриття витрат страхувальника, пов'язаних зі здійсненням страхування.

Розміри внесків та зборів на обов'язкове державне соціальне страхування

щорічно встановлюються Верховною Радою України за поданням Кабінету

Міністрів відповідно для роботодавців і застрахованих осіб водночас із затвер-

дженням державного бюджету на відповідний рік.

Страхові внески залежно від виду встановлюються на календарний рік у

відсотках до сум фактичних витрат на оплату та інших виплат, які підлягають

обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Чинним законодавством регламентується порядок формування доходів

(розміри обов'язкових внесків, граничний розмір об'єкта оподаткування, стро-

ки сплати, звітність) та використання коштів (види виплат і послуг, окремі

абсолютні розміри, перелік одержувачів та умови надання допомог).

Соціальні позабюджетні фонди здійснюють управління окремими видами

загальнообов'язкового державного соціального страхування: проводять пла-

нування доходів і видатків, реєстрацію та облік платників, збирання й облік

страхових внесків, забезпечують фінансування соціальних виплат, контроль

за рухом коштів та здійснюють інші функції згідно із затвердженим статутом.

Соціальні страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями.

Вони не можуть займатися іншою діяльністю крім тієї, для якої їх створено.

Управління соціальними позабюджетними фондами здійснюється на пари-

тетній основі державою, представниками роботодавців та застрахованих осіб.

Самоврядування в системі цих фондів полягає у виділенні органів управління

соціальним страхуванням із органів безпосереднього державного управління.

Органи соціального страхування мають юридичну самостійність, але держава

280

Соціальні позабюджетні фонди

несе відповідальність за цю сферу суспільної діяльності — створює правову ос-

нову шляхом прийняття законодавчих та нормативних актів, здійснює нагляд

і контроль, беручи участь на засадах партнерства в управлінні фондами.

Управління здійснюють правління та виконавчі дирекції соціальних поза-

бюджетних фондів. Правління фонду має такі повноваження:

— затвердження документів, що регламентують внутрішню діяльність фон-

ду, у тому числі виконавчої дирекції;

— затвердження проектів річних бюджетів фонду та звіту про їх виконан-

ня, порядок використання коштів;

— створення резервів коштів для забезпечення виплат і надання соціаль-

них послуг застрахованим особам;

— спрямування і контроль діяльності виконавчої дирекції фонду та її робо-

чих органів тощо.

Виконавча дирекція фонду має такі повноваження:

— забезпечення збирання та акумуляції обов'язкових внесків та інших до-

ходів;

— здійснення оперативного розпорядження страховими коштами у межах

затвердженого бюджету та забезпечення фінансування соціальних виплат;

— контролювання надходження коштів і їх цільове використання.

Нагляд за діяльністю соціальних позабюджетних фондів проводить Нагля-

дова рада, до складу якої входять представники від застрахованих осіб, робото-

давців і держави. Рада здійснює контроль за виконанням статутних завдань і

цільовим використанням коштів. Державний нагляд проводить уповноваже-

ний Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади. Дер-

жава контролює дотримання страховиками та страхувальниками чинних

нормативно-правових актів й ефективне використання централізованих фі-

нансових ресурсів, зосереджених у спеціальних фондах.

10.4. Вітчизняна практика функціонування

соціальних позабюджетних фондів

В Україні, як державі, що вважає своїм пріоритетом формування соціальне

орієнтованої ринкової економіки, найбільшими за обсягом та найвагомішими

за значенням є соціальні фонди, а саме фонди загальнообов'язкового держав-

ного соціального страхування.

В Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне со-

ціальне страхування залежно від страхового випадку визначено такі його

види:

— пенсійне страхування;

— страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрата-

ми, зумовленими народженням та похованням;

281

Розділ 10

— медичне страхування;

— страхування на випадок безробіття;

— страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного за-

хворювання, які спричинили втрату працездатності.

Серед перелічених видів лише медичне страхування в Україні фактично ще

не запроваджене як загальнообов'язкове на державному рівні. Інші види со-

ціального страхування реалізуються через відповідні цільові страхові фонди,

які є позабюджетними.

Пенсійний фонд України. Мабуть, найбільш важливим видом загально-

обов'язкового державного соціального страхування є пенсійне. Необхідність

пенсійного забезпечення громадян спричинила формування пенсійних фондів,

які сьогодні функціонують практично у кожній державі. Пенсійний фонд —

спеціалізована фінансова установа, що займається мобілізацією та розподілом

коштів пенсійного призначення.

Пенсійний фонд України створений у 1991 р. як самостійна фінансова уста-

нова, що здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України з ме-

тою управління системою державного пенсійного забезпечення. Пенсійний

фонд не входить до складу Державного бюджету України.

Згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ у нашій державі запроваджена

трирівнева система пенсійного забезпечення:

— перший рівень: солідарна система загальнообов'язкового державного

пенсійного страхування, побудована на принципі "солідарності поколінь".

Солідарна відповідальність поколінь передбачає забезпечення заробленого

громадянином рівня життєвих благ шляхом перерозподілу коштів у часі (сьо-

годнішні працівники утримують вчорашніх, завтрашні візьмуть на себе забез-

печення сьогоднішніх) і просторі (незалежно від місця проживання громадя-

нина, він своєю працею і сплаченими у минулому соціальними відрахуваннями

гарантує собі певний прожитковий рівень у майбутньому);

— другий рівень: накопичувальна система загальнообов'язкового держав-

ного пенсійного страхування (внески обліковуються на індивідуальних нако-

пичувальних пенсійних рахунках громадян, які їх сплачують, і за досягнення

пенсійного віку можуть ними скористатися);

— третій рівень: система недержавного пенсійного забезпечення, що перед-

бачає можливість додаткового добровільного страхування осіб у недержавних

пенсійних фондах.

На сьогодні в Україні ефективно функціонує лише перший рівень.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється через

Пенсійний фонд, до структури якого входять: Пенсійний фонд України (цент-

ральний рівень); головні управління Пенсійного фонду в Автономній Респуб-

ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фон-

ду в районах, містах і районах у містах.

282

Соціальні позабюджетні фонди

Органами управління Пенсійного фонду є правління (вищий орган управ-

ління) та виконавча дирекція. Правління Пенсійного фонду формується на ос-

нові паритетності представників держави, застрахованих осіб і роботодавців

— по 5 осіб від кожної зазначеної представницької групи.

Основні завдання Пенсійного фонду України такі:

— участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного

забезпечення та соціального страхування;

— забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для

пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на випла-

ту пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів

Пенсійного фонду України;

— ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення

у межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів фі-

нансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів

Пенсійного фонду України.

Джерела формування доходів бюджету Пенсійного фонду:

1) страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

2) внески добровільно застрахованих осіб;

3) обов'язкові збори на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван-

ня з окремих видів господарських операцій;

4) кошти Державного бюджету України та державних цільових фондів, що

перераховуються до Пенсійного фонду України у випадках, передбачених за-

конодавством;

5) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів

для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;

6) суми фінансових санкцій, застосованих до юридичних та фізичних осіб

за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати стра-

хових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми ад-

міністративних стягнень, накладених на посадових осіб та громадян за ці по-

рушення;

7) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

8) інші надходження відповідно до законодавства.

Основне джерело формування доходів Пенсійного фонду України — стра-

хові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які спла-

чують страхувальники та застраховані особи.

Страхувальниками є роботодавці — суб'єкти підприємницької діяльності,

незалежно від форм власності, їх об'єднання, філії, відділення, бюджетні, гро-

мадські та інші установи й організації, у тому числі фізичні особи, які вико-

ристовують найману працю, самозайняті фізичні особи та фізичні особи, які

займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу (приватні нотаріу-

си, адвокати) та ін.

Розмір страхових внесків у Пенсійний фонд станом на 1 січня 2007 р. для

роботодавців становив 33,2 % від фактичних витрат на оплату праці. До скла-

283

Розділ 10

ду нарахованої оплати праці входять витрати на виплату основної і додаткової

заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат (у тому

числі в натуральній формі), а також винагороди, що виплачуються громадя-

нам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру. Не

враховуються компенсація за невикористану відпустку, добові за відряджен-

ня, державні стипендії, державні премії, деякі інші виплати.

Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, внески в

Пенсійний фонд визначаються окремо за ставкою 4 % від фактичних витрат на

оплату праці для працюючих інвалідів та за основною ставкою (33,2 %) — для

інших працівників підприємства.

Підприємства всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кіль-

кість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 %

загальної чисельності працюючих, сплачують пенсійний внесок за ставкою

4 % від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

Для платників, які використовують працю найманих працівників із числа

осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани,

бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортопера-

торів, які виконують спеціальні роботи в польотах, розмір внесків на

обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою

42 % від фактичних витрат на оплату праці для перелічених категорій праців-

ників та за ставкою 33,2 % від об'єкта оподаткування для інших працівників.

У 2007 р. страхувальники — платники фіксованого сільськогосподарського

податку — нараховують внески до Пенсійного фонду за ставкою 13,28 % від

об'єкта оподаткування (тобто у розмірі 40 % від загальної ставки).

Для застрахованих осіб — громадян, які працюють на умовах трудового до-

говору, а також виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами,

об'єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний дохід. Ставки внесків на

обов'язкове державне пенсійне страхування для застрахованих осіб встановле-

но у розмірі 2 % до об'єкта оподаткування.

Для окремих категорій платників (осіб, які мають статус державного службов-

ця, наукових працівників, народних депутатів та ін.) встановлено особливий по-

рядок розрахунку страхових внесків до Пенсійного фонду України (табл. 10.1).

Обчислення страхових внесків до Пенсійного фонду всіма зазначеними ка-

тегоріями платників здійснюється щомісячно за визначеними ставками.

Законодавством встановлено граничну максимальну величину сукупного

оподатковуваного доходу (заробітної плати), з якої справляються страхові

внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З 1 січня 2007 р. таке обмеження дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожитково-

го мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Крім того, законодавством встановлений порядок сплати зборів на обов'яз-

кове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій,

яким передбачено такі ставки зборів:

284

Соціальні позабюджетні фонди

Таблиця 10.1. Розмір страхових внесків до Пенсійного фонду України для

окремих категорій платників

Сукупний оподатковуваний дохід платника, грн	Розмір внеску
До 150	1 % від суми доходу
Від 151 до 250	1,5 грн + 2 % від суми, що перевищує 150 грн
Від 251 до 350	3,5 грн + 3 % від суми, що перевищує 250 грн
Від 351 до 500	6,5 грн + 4 % від суми, що перевищує 350 грн
Понад 501	12,5 грн + 5 % від суми, що перевищує 500 грн

— 1 % суми в гривнях, витраченої на купівлю безготівкової валюти;

— 5 % вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок),

платини і дорогоцінного каміння;

— З % договірної вартості легкового автомобіля при відчуженні;

— 1 % вартості нерухомого майна з операцій купівлі-продажу;

— 7,5 % вартості послуг стільникового рухомого зв'язку з операцій щодо їх

надання.

Кошти, акумульовані у бюджеті Пенсійного фонду України, спрямовують-

ся на:

— виплату пенсій, яка згідно із законодавством здійснюються за рахунок

коштів Фонду. Пенсія — гарантована щомісячна грошова виплата для забезпе-

чення громадян у старості, а також у випадку втрати годувальника або праце-

здатності. За рахунок коштів Пенсійного фонду України на сьогодні виплачу-

ються такі види пенсій: за віком (пенсійний вік в Україні для жінок — 55 років,

для чоловіків — 60); за вислугу років; по інвалідності в результаті загального

захворювання, інвалідності з дитинства; у зв'язку із втратою годувальника;

— надання соціальних послуг, передбачених чинним законодавством (со-

ціальна виплата — допомога на поховання непрацюючих пенсіонерів тощо);

— погашення банківських кредитів та відсотків за їх використання;

— фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функ-

цій, покладених на органи Пенсійного фонду;

— оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

— формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Резерв коштів Пенсійного фонду України складається з резерву коштів для

поточних потреб та резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійно-

го фонду в майбутніх періодах.

Чинне законодавство України забороняє використання коштів Пенсійного

фонду не за цільовим призначенням.

285

Розділ 10

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку

з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народжен-

ням і похованням, створений у 2001 р. відповідно до Закону України "Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похован-

ням" від 18 січня 2001 р. № 2240-ІП і є правонаступником Фонду соціального

страхування України.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності нале-

жить до цільових позабюджетних страхових фондів і є некомерційною само-

врядною організацією. Він не може проводити будь-яку іншу діяльність, крім

визначеної законодавством, та використовувати страхові кошти не за цільо-

вим призначенням.

Управління Фондом соціального страхування з тимчасової втрати праце-

здатності здійснюють правління та виконавча дирекція. В Автономній Респуб-

ліці Крим, областях та містах Києві і Севастополі безпосереднє управління

здійснюють правління та виконавча дирекції відповідних відділень Фонду.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, пред-

ставниками застрахованих осіб і роботодавців, що передбачає формування

правління Фонду у пропорційному співвідношенні від трьох вказаних груп —

по 15 представників від кожної.

Основним завданням Фонду загальнообов'язкового державного соціального

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є організація та

здійснення відповідного виду страхування.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похован-

ням, пов'язане зі встановленням гарантій щодо захисту прав громадян на отри-

мання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непра-

цездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим

членом сім'ї), вагітності та пологів, смерті громадянина або члена його сім'ї.

Джерела формування доходів бюджету Фонду соціального страхування у

зв'язку з тимчасовою втратою працездатності:

— страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що

сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством;

— суми неприйнятих до зарахування витрат страхувальника за загально-

обов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похован-

ням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхуваль-

ників та посадових осіб відповідно до чинного законодавства;

— благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

— асигнування з Державного бюджету України;

— прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі

резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку;

— інші надходження відповідно до законодавства.

286

Соціальні позабюджетні фонди

Основним джерелом формування доходів Фонду соціального страхування у

зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є відповідні страхові внески, які

сплачують страхувальники (роботодавці) та застраховані особи.

Для роботодавців страхові внески до Фонду встановлено у розмірі 1,5 %

суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників (станом на

1 січня 2007 р.).

Для роботодавців на підприємствах та в організаціях громадських організа-

цій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чи-

сельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів стано-

вить не менше 25 % суми витрат на оплату праці, страхові внески — окремо

0,7 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів

та 1,5 % суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників. На під-

приємствах та в організаціях Українського товариства глухих і глухонімих

(УТОГ) і Українського товариства сліпих (УТОС) — 0,5 % суми фактичних

витрат на оплату праці найманих працівників.

Ставки страхових внесків до Фонду соціального страхування у зв'язку з

тимчасовою втратою працездатності для застрахованих осіб — найманих пра-

цівників, встановлено у відсотках до суми оплати праці, яка підлягає обкла-

данню податком з доходів фізичних осіб, у таких розмірах:

— 0,5 % для найманих працівників, заробітна плата яких дорівнює або

нижча за прожитковий мінімум, встановлений для працездатної особи;

— 1 % для найманих працівників, заробітна плата яких вища за прожитко-

вий мінімум, встановлений для працездатної особи;

— 0,25 % для найманих працівників-інвалідів, які працюють на підпри-

ємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС.

Ставки страхових внесків для осіб, застрахованих на добровільній основі ста-

ном на 1 січня 2007 р. становили 2 % суми оподатковуваного доходу (прибутку).

З бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страху-

вання у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле-

ними народженням і похованням, здійснюють видатки:

1) на виплату застрахованим особам передбачених законодавством допо-

мог:

— у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою

дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї);

— у зв'язку з вагітністю і пологами;

— на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які по-

мерли від нещасного випадку на виробництві);

2) фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застра-

хованих осіб і членів їх сімей;

3) утворення резерву страхових коштів у сумі, необхідній для фінансуван-

ня матеріального забезпечення застрахованих осіб у розрахунку на місяць;

4) забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток

його матеріально-технічної бази.

287

Розділ 10

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується застрахо-

ваним особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

— 60 % середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, які ма-

ють страховий стаж до 5 років;

— 80 % середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, які ма-

ють страховий стаж від 5 до 8 років;

— 100 % середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, які ма-

ють стаж понад 8 років;

— 100 % середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, які на-

лежать до 1—4-ї категорій осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської ка-

тастрофи; ветеранам війни та іншим особам згідно з чинним законодавством.

Законодавством передбачено, що у 2007 р. допомога при народженні дити-

ни та допомога у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного

віку виплачується як незастрахованим, так і застрахованим особам за рахунок

бюджетних коштів. Отже, у 2007 р. кошти Фонду соціального страхування у

зв'язку з тимчасовою втратою працездатності не спрямовувалися на виплату

цих видів допомог.