Рекомендована література

1. Дем'янишин В.Г., Малярчук А.К. Концептуальні засади місцевих бю-

джетів // Світ фінансів. — 2006. — № 1.

2. Кириленко О.П. Державні фінанси в умовах формування демократичного

суспільства // Світ фінансів. — 2004. — № 1.

3. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика).

— К.: НІОС, 2000. — 384 с.

4. Луніна 1.0. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відно-

син. — К.: Наук. думка, 2006. — 432 с.

5. Лучка А. Оптимальні межі фінансової незалежності місцевого самовря-

дування: в покутах компромісу // Світ фінансів. — 2006. — № 4.

6. Місцеві фінанси: Підручник / За ред. О.П. Кириленко — К.: Знання,

2006.—677с.

7. Огонь Ц.Г. Доходи бюджету України: теорія та практика: Монографія.

— К.: КНТЕУ, 2003. — 580 с.

8. Павлюк К.В. Бюджет і бюджетний процес в умовах транзитивної еконо-

міки України: Монографія. — К.: НДФІ, 2006. — 584 с.

9. Пасічник Ю.В. Бюджетний потенціал економічного зростання в Україні:

Монографія. — Донецьк: ТОВ "Юго-Восток ЛТД", 2005. — 642 с.

10. Юрій С.І. Фінансова парадигма місцевого самоврядування // Світ фі-

нансів. — 2004. — № 1.

270

Розділ 10

СОЦІАЛЬНІ ПОЗАБЮДЖЕТНІ ФОНДИ

10.1. Необхідність, зміст і роль

соціальних позабюджетних фондів

Позабюджетні фонди — важлива складова державних фінансів і самостій-

на ланка фінансової системи країни. Їх виникнення та функціонування

пов'язане з наявністю товарно-грошових відносин.

Державні фонди були запроваджені задовго до формування бюджету як єди-

ного централізованого грошового фонду й існували у вигляді спеціальних фондів

та особливих рахунків. Із розширенням сфери діяльності держава потребувала

все більших грошових коштів, що зосереджувалися в особливих фондах і мали

спеціальне призначення. Таким фондам притаманний, як правило, тимчасовий

характер. Після виконання запланованих заходів і припинення їх фінансування

спеціальні фонди ліквідовувалися. Множинність таких фондів створювала певні

фінансові незручності й потребувала додаткових коштів на управління.

Із розвитком і зміцненням держави спеціальні фонди було уніфіковано і

створено на основі їх об'єднання державний бюджет, який після розгляду і

схвалення парламентом набував статусу закону, обов'язкового до виконання.

У сучасних умовах через державні фінанси здійснюється важливий вплив

на соціальні та економічні процеси, які відбуваються в суспільстві. Виконую-

чи властиві для конкретного етапу розвитку функції, держава забезпечує

фінансування заходів щодо соціального захисту населення, підтримки дер-

жавного сектору національної економіки, реалізації пріоритетних загально-

державних програм. Основну роль у перерозподілі фінансових ресурсів між

територіями, галузями, сферами діяльності, юридичними, фізичними особа-

ми відіграють державний та місцеві бюджети. Обсяги видатків бюджетів зале-

271

Розділ 10

жать від їх дохідної частини, а також не мають чинити надмірний вплив на

підприємницьку діяльність.

З метою вирішення окремих загальнодержавних програм залучаються інші

форми перерозподілу централізованих фінансових ресурсів, до яких належать

позабюджетні фонди. Ринкові умови господарювання і наявність різних форм

власності створюють об'єктивні умови для функціонування позабюджетного

механізму розподілу грошових коштів, який надає можливість залучати до-

даткові фінансові ресурси від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб

і спрямовувати їх на суспільні потреби.

Позабюджетні фонди мають певні переваги. Зміни, які відбуваються в еко-

номіці та соціальному житті суспільства, потребують прийняття оперативних

управлінських рішень. Формування і використання бюджетних коштів регла-

ментується нормативно-правовими актами на рік, а в позабюджетних фондах,

що регулюються органами виконавчої влади, можливі зміни впродовж звітно-

го періоду. Так, за наявності додаткових надходжень коштів можуть бути

збільшені розміри соціальних виплат. Кошти, інвестовані в цінні папери, при-

носять додатковий дохід. Позабюджетні фонди підлягають управлінню та кон-

тролю на засадах трипартизму.

Дослідження теоретичних засад позабюджетних фондів виявило різні під-

ходи до їх визначення. Їх розглядають як: державні цільові фонди, що є фор-

мою перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою

для фінансування суспільних потреб; фонди фінансових ресурсів цільового

призначення, які використовуються для задоволення економічних і соціаль-

них потреб держави, підприємницьких структур та окремих громадян; загаль-

нодержавні фонди цільового призначення.

Поняття "фонд" означає кошти, акумульовані на спеціальному рахунку і

призначені на конкретні цілі. Фінансові ресурси можуть використовуватись у

фондовій та нефондовій (потоковій) формах. Позабюджетні фонди належать до

першої групи, а їх назва вказує на цільове призначення. У перспективі фінан-

сова наука може запропоновувати нове поняття або використати іноземний до-

свід з визначенням їх як спеціальних фондів.

До спеціальних фондів у світовій практиці належать різноманітні автоном-

ні і приєднані бюджети, позабюджетні фонди, спеціальні кошториси і рахун-

ки, які виконують, у першу чергу, економічну та соціальну функції. За раху-

нок коштів таких фондів держава надає соціальні послуги населенню, субсидії

та кредити підприємствам, регулює національну економіку тощо.

У фінансових системах більшості країн світу спеціальні фонди займають ва-

гоме місце. Обсяг акумульованих у них коштів є досить значним. У Франції

спеціальні фонди за розміром наближаються до державного бюджету країни, в

Японії зі спеціальних фондів фінансується більше половини державних видат-

ків, у Великобританії — понад третина.

Позабюджетні фонди різняться один від одного за правовим статусом, стро-

ком дії, цілями використання тощо (рис. 10.1).

272

Соціальні позабюджетні фонди