Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України

від нещасних випадків на виробництві. Фінансування заходів, пов'язаних із

соціальним захистом, охороною життя та здоров'я громадян у процесі їх трудо-

вої діяльності, здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, створено-

го у 2001 р. Одним з основних нормативних актів, що регламентують діяльність

Фонду, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страху-

вання від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХГУ.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань — цільовий централізований страховий фонд, неко-

мерційна самоврядна організація. Кошти Фонду не включаються до складу

Державного бюджету України.

Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків на ви-

робництві та професійних захворювань здійснюється на паритетній основі дер-

жавою, представниками застрахованих осіб і роботодавців, що передбачає

формування правління Фонду у пропорційному співвідношенні від кожної з

трьох представницьких сторін — по 15 осіб з вирішальним голосом та по 5 їх

дублерів.

Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних

випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція. В Автономній

Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі функціонують Управ-

ління виконавчої дирекції Фонду, а в районах та містах обласного значення

— відповідні відділення.

Основним завданням Фонду загальнообов'язкового державного соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю-

вань, що спричинили втрату працездатності, є організація та здійснення від-

повідного виду страхування.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіт-

тя пов'язане з матеріальним забезпеченням на випадок безробіття з незалеж-

них від застрахованих осіб обставин та наданням відповідних соціальних по-

слуг за рахунок коштів Фонду.

Завдання страхування від нещасних випадків на виробництві:

— проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідли-

вих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на

виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози

здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

— відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від

нещасних випадків або професійних захворювань;

— відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і чле-

нам їх сімей.

Доходи бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві формуються за рахунок таких джерел:

291

Розділ 10

— внесків роботодавців: для підприємств — з віднесенням на валові витра-

ти виробництва, для бюджетних установ та організацій — з асигнувань, виді-

лених на їх утримання та забезпечення;

— капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страху-

вальників;

— доходу, отриманого від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних

рахунках;

— коштів, отриманих від стягнення відповідно до законодавства штрафів і

пені з підприємства, а також штрафів з працівників, винних у порушенні ви-

мог нормативних актів з охорони праці;

— добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не супере-

чить законодавству.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного ви-

падку.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюють:

— для роботодавців — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці

найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додат-

кової заробітної плати, та інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому

числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України

"Про оплату праці", які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних

осіб;

— для добровільно застрахованих тасіб — у відсотках до мінімальної заробіт-

ної плати.

Страхові внески нараховуються у межах граничної суми заробітної плати

(доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою

величиною при обчисленні страхових виплат.

Страхові тарифи для роботодавців диференційовані за галузями економіки

і видами робіт за професійним ризиком виробництва та становлять від 0,66 до

13,6 %.

Суб'єкти господарської діяльності сплачують страхові внески за визначени-

ми тарифами, якщо обсяг робіт (послуг) за вказаними галузями економіки пе-

ревищує 50 % загальних обсягів їх робіт (послуг).

Для підприємств і організацій, створених громадськими організаціями ін-

валідів, де чисельність інвалідів серед працівників становить не менше 50 %, а

частка створюваного інвалідами фонду оплати праці перевищує 25 % , страхові

тарифи встановлюються в розмірі 50 % страхових тарифів, передбачених зако-

нодавством.

Добровільно застрахована фізична особа сплачує внесок до Фонду соціаль-

ного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних за-

хворювань у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день

сплати страхового внеску.

При визначенні страхових тарифів підприємства сільського господарства, з

обслуговування сільського господарства, видобутку вугілля відкритим спосо-

292

Соціальні позабюджетні фонди

бом, збагачення вугілля, збагачення вугільних брикетів, підземного видобут-

ку руд чорних металів, виробництва будівельних металовиробів, будівництва

шахт, видобутку вугілля підземним способом, видобутку дорогоцінних ме-

талів дотуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві за рахунок страхових внесків.

За рахунок коштів бюджету Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві у разі настання страхового випадку здійснюються

такі види виплат застрахованим особам:

— пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або

професійного захворювання;

— пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання;

— допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, яка настала внаслі-

док нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до

відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

— одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності по-

терпілого;

— щомісячна грошова виплата у разі часткової чи повної втрати працездат-

ності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

— грошова виплата за моральну шкоду за наявності факту заподіяння такої

шкоди потерпілому;

— виплата потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку за

тимчасового переведення його на легшу роботу;

— виплата потерпілому під час його професійної реабілітації;

— одноразова допомога у разі смерті потерпілого;

— щомісячна страхова виплата особам, які мають на неї право, у разі смерті

потерпілого;

— надання допомоги на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного

випадку на виробництві або професійного захворювання.

У процесі функціонування соціальних позабюджетних фондів виявляються

як переваги, так і недоліки. У цілому система позабюджетних фондів соціаль-

ного спрямування охоплює основні напрями соціального захисту населення

згідно з практикою країн з розвинутою ринковою економікою. Однак вико-

ристання іноземного досвіду при вирішенні проблем соціального захисту насе-

лення не завжди є виправданим. В Україні є "тіньова економіка", що призво-

дить до ненадходження значної частини валового внутрішнього продукту через

офіційні канали перерозподілу в позабюджетні фонди. Демографічна ситуа-

ція, стан економіки, фінансові, бюджетні, політичні проблеми, менталітет

громадян вносять корективи у формування доходів та використання коштів

соціальних фондів. Тому позабюджетні фонди мають базувати свою діяльність

на національному досвіді та особливостях відповідного етапу розвитку нашої

країни із застосуванням окремих переваг із системи соціального захисту насе-

лення іноземних держав.

293

Розділ 10

Важливими є повноцінне законодавче та нормативне регулювання діяль-

ності органів соціальних позабюджетних фондів. На сьогодні вже прийняті ба-

зові закони, що регламентують відносини всіх учасників страхового захисту,

однак часто приймаються зміни і доповнення до них, що створює нестабіль-

ність. Дії законодавчої і виконавчої влади бувають некоординованими й непо-

слідовними. Їхні рішення можуть стосуватися забезпечення соціальних гаран-

тій без визначення достатніх джерел фінансування запланованих програм.

Мають місце випереджаючі темпи зростання видатків перед доходами, що

збільшує дефіцит бюджету фонду. Отже, виникає потреба у забезпеченні ста-

більності законодавства та його науковому обґрунтуванні.

Ще одна проблема функціонування соціальних позабюджетних фондів

пов'язана з тим, що органи управління їхніми доходами і видатками належать

до спеціальних органів державної виконавчої влади. Згідно з чинним законо-

давством такі органи фінансуються з державного бюджету. На противагу нор-

мативним положенням, адміністративно-управлінські витрати покриваються

з бюджету кожного соціального фонду, який порушує вимогу щодо цільового

використання коштів на соціальні програми. Отже, у перспективі утримання

органів соціальних позабюджетних фондів необхідно здійснювати за рахунок

коштів державного бюджету.

Можливості здійснювати діяльність будь-якого позабюджетного фонду за-

лежать від обсягу фінансових ресурсів, якими вони розпоряджаються. З метою

збільшення коштів доцільно посилити державний вплив на виплату заробітної

плати у "конвертах", поступово збільшувати розмір оплати праці громадян,

змінювати співвідношення обов'язкових внесків роботодавців і застрахованих

осіб до 50 : 50, встановити науково обґрунтовані тарифи страхових внесків у

всі фонди, виключити з дохідної частини таке джерело, як дотації бюджету.

Формування достатньої фінансової бази дасть змогу позабюджетним фондам

вчасно та якісно виконувати свої повноваження.

У кожному соціальному позабюджетному фонді проводиться централізація

коштів на загальнодержавному рівні з їх наступним адміністративним пере-

розподілом відповідно до потреб, що пов'язано з нерівномірністю економічно-

го розвитку окремих регіонів і різними можливостями формування бюджетів

за рахунок власних доходів. Очевидно, що перерозподіл грошових коштів між

регіонами буде тривати ще певний час, однак потребує удосконалення ме-

ханізм його здійснення, який має відповідати ринковим умовам господарю-

вання. На ефективність використання коштів соціальних позабюджетних

фондів впливає склад і структура їх видатків, порядок надання окремих со-

ціальних виплат, значні адміністративні витрати. Так, виплата пенсій ре-

гулюється більше ніж 20 законодавчими актами, що означає перерозподіл

коштів між окремими групами громадян. Уніфікація законодавства щодо

пенсійного забезпечення створить рівні умови для одержувачів та поставить

розмір пенсії у залежність від заробітної плати і страхового стажу.

294

Соціальні позабюджетні фонди

Розміри соціальних виплат не мають бути меншими від прожиткового міні-

муму, однак не можуть перевищувати суми, понад яку будуть втрачатися сти-

мули до активної трудової діяльності.

У системі соціальних позабюджетних фондів потрібно запровадити більш

досконалі, науково обґрунтовані методи планування доходів і видатків, ство-

рити єдину інформаційну базу про матеріальний стан і доходи громадян, впо-

рядкувати облік і звітність, посилити результативність контролю за рухом фі-

нансових ресурсів.

ПРАКТИКУМ

Базові терміни і поняття

Державний цільовий фонд, позабюджетний соціальний фонд, загально-

обов'язкове державне соціальне страхування, страховий внесок, обов'язковий

збір, солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страху-

вання, накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування, недержавне пенсійне забезпечення, пенсія, соціальна виплата.

Контрольні запитання і завдання

1. Чим зумовлена необхідність запровадження державних соціальних по-

забюджетних фондів?

2. У чому виявляється комплексний підхід до визначення соціальних поза-

бюджетних фондів?

3. Як виявляється призначення соціальних позабюджетних фондів?

4. Яким чином відбувалося становлення і розвиток соціальних позабюджет-

них фондів?

5. Назвіть джерела формування доходів бюджетів соціальних позабюджет-

них фондів.

6. Чим характеризується видаткова частина бюджету соціального позабю-

джетного фонду?

7. Охарактеризуйте управління соціальними позабюджетними фондами.

8. Що таке пенсія?

9. З яких видів господарських операцій сплачуються збори до Пенсійного

фонду України?

295

Розділ 10

10. Які види пенсій виплачуються з Пенсійного фонду України?

11. У яких розмірах застрахованим особам виплачується допомога у зв'язку

з тимчасовою непрацездатністю?

12. Які види соціальних послуг у сфері зайнятості фінансуються за рахунок

коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на

випадок безробіття?

13. У яких розмірах застрахованим особам виплачується допомога у разі

безробіття?

14. Які види виплат здійснюються за рахунок коштів бюджету Фонду со-

ціального страхування від нещасних випадків на виробництві застрахованим

особам у разі настання страхового випадку?

15. Які є проблеми функціонування соціальних позабюджетних фондів та

шляхи їх вирішення?