
- •7.4. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту
- •Державний кредит
- •8 Фінанси 225
- •8.3. Державний борг: сутність та соціально-економічні
- •У процесі управління державним боргом вирішуються такі завдання:
- •Принципи управління державним боргом
- •Рекомендована література
- •9.2. Сутність, функції та принципи
- •9 Фінанси 257
- •9.4. Роль місцевих фінансів в економічній системі держави
- •9.5. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •Рекомендована література
- •Класифікаційна ознака
- •31 Січня 1999 р. Кошти усіх державних та місцевих позабюджетних фондів,
- •10.3. Загальна характеристика
- •Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на ви-
- •2 Березня 2000 р. № 1533-іп і почав функціонувати у 2001 р.
- •Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України
- •Рекомендована література
- •1. Господарська компетенція (сукупність господарських прав та обов'язків),
- •2. Майнова незалежність та відповідальність за зобов'язаннями у межах
8 Фінанси 225
Розділ 8
ОБЛІГАЦІЇ КАЗНАЧЕЙСЬКІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Покриття бюджетного де-
фіциту, поповнення цільо-
вих фондів, спеціальні
цілі
Мета
випуску
Покриття бюджетного
дефіциту
Середньо- та довго-
строкові
Строк
погашення
Коротко-, іноді
середньострокові
У формі відсотків, ви-
грашні чи дисконтні
(безвідсоткові)
Виплата
доходу
У фіксованих відсотках
Вільно розміщуються се-
ред юридичних та фізич-
них осіб
<. Власники
Реалізуються серед
населення
Готівкові та безготівкові
Форма
випуску
Готівкові (векселі)
Рис. 8.4. Ідентифікаційні ознаки облігацій і казначейських зобов'язань
— розміщуються одночасно на ринках кількох країн, а не однієї;
— валюта єврооблігації, зазвичай, як для кредитора, так і для боржника є
іноземною (за винятком банків СІЛА);
— переважно єврооблігації розміщуються емісійним синдикатом, що ство-
рюється банками кількох країн, котрий виступає гарантом з позики.
Фідуціарні позики — позики, що випускаються одними суб'єктами (пере-
важно іноземними комерційними банками), а відповідальність за них несе ін-
ший суб'єкт (Україна в особі Міністерства фінансів).
Дебютний вихід України на міжнародний фінансовий ринок відбувся у 1997р. '
в умовах значного дефіциту державного бюджету. У зв'язку з вкрай низьким і
кредитним рейтингом Україна зіткнулася з проблемою кризи довіри з боку |
кредиторів, яка виявилася в емісії українських єврооблігацій та фідуціарних
позик, строковість та дохідність яких засвідчили високий рівень ризикованеє- і
ті операцій із ними. І
Першу фідуціарну позику на суму 450 млн дол. США Україна залучила!
11 серпня 1997 р. на підставі розпорядження Президента України (від 24 лип-1
ня 1997 р. № 267/97-РП). Ця короткострокова позика (на 12 місяців) булароз-1
226
Державний кредит
міщена через банк (фідуціарій) "ВапЬегз Тгизі; ЬихетЬоиі-е 8.А." та японську
компанію "Мотига Іпіегпаїііопаї" під 12 % річних, і за мінусом комісійних
відсотків Україна отримала близько 397 млн дол. США на фінансування по-
точних витрат Державного бюджету України на 1997 р. У жовтні 1997 р. уряд
отримав комерційну позику від "Спаяє МаппаИап ВапЬ" на загальну суму
109млн дол. США (комісійна винагорода банку — 0,75 % суми). Строк пога-
шення — 1 рік. Ще більш наочним прикладом може бути емісія єврооблігацій.
25 лютого 1998 р. підписано угоду про позику, згідно з якою лід-менеджерами
виступали Меггіїї ЬупсЬ і СоттеггЬапІс. Облігації були номіновані у німець-
ких марках на суму 750 млн німецьких марок зі строком погашення через три
роки (тобто 26 лютого 2001 р.). Ставка дохідності позики становила 16,2 %
(плюс 1,75 % — комісійна винагорода). Ця ставка виявилася рекордною за фі-
нансовими інструментами, номінованими в німецьких марках, за всю повоєн-
ну історію розвитку світового фінансового ринку (Росія, наприклад, дебютува-
ла на ринку єврооблігацій із позикою 5 млрд дол. США і ставкою дохідності на
рівні 9%).
Наведена класифікація і, зокрема, визначені в ній критерії ознак, форми і
методи випуску та реалізації державних позик, застосовуються у практиці
більшості країн і разом з тим дають змогу максимально врахувати різнострон-
ні інтереси юридичних і фізичних осіб та держави. Однак кожна держава за-
лежно від соціально-політичних, економічних та інших обставин обирає най-
доцільніший і прийнятний для неї спосіб реалізації специфічного виду
фінансових відносин — державного кредиту.