- •Історія україни
- •Лекція 9: Українські землі у складі Росії в другій половині хіх ст. 47
- •Пояснювальна записка
- •Мета та завдання курсу:
- •Структура курсу ”Історія України”
- •Література
- •1. Українські землі в первісну епоху.
- •2. Скіфо-сарматський час (кіммерійці, скіфи, сармати).
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •Передумови утворення держави на Русі. Теорії походження Київської Русі.
- •2. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі.
- •3. Історичний розвиток Київської Русі.
- •Причини занепаду Київської Русі.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •1. Приєднання українських земель до складу Великого князівства . Литовського. Литовсько-Руська держава.
- •2. Етапи об’єднання Литви і Польщі. Люблінська унія та її наслідки.
- •3. Соціально-економічне становище українських земель в литовсько-польську добу.
- •Характерні риси господарського життя:
- •Лекція 5-6: Українська національно-визвольна революція
- •Література
- •1. Причини, характер, рушійні сили і проблеми періодизації революції.
- •Формування української державності в ході визвольної війни під проводом б.Хмельницького
- •Загострення кризи української державності у 1657-1663 рр. Політика і.Виговського і ю.Хмельницького.
- •4. Розкол України на Лівобережну та Правобережну.
- •5. Петро Дорошенко у боротьбі за незалежність українських земель.
- •6. Причини поразки національно-визвольних змагань середини хvіі ст.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •Наступ на політичну автономію України. Політика
- •2. Україна в роки Північної війни
- •3. Перший український уряд в екзилі. Конституція Пилипа Орлика.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Лекція 8: Правобережна Україна наприкінці хvіі- хvііі ст.
- •Література
- •1. Політичний статус Правобережжя.
- •2. Гайдамацький рух: причини, характер, розмах.
- •3. Загарбання українських земель Росією та Австрією.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 9: Українські землі у складі Росії в другій половині
- •Література
- •1. Модернізаційні процеси в Російській імперії та Україна. Скасування кріпацтва.
- •2. Соціально-економічний розвиток українських земель у пореформену добу.
- •3. Суспільно-політичні процеси в українських землях
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •1. Активізація національного руху в Наддніпрянщині.
- •2. Україна в роки революції 1905-1907 рр.
- •3. Столипінська реакція.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Лекція 11-12: Українська національно-демократична революція
- •Література
- •1. Створення Центральної Ради та її політична діяльність.
- •2. Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
- •4. Політика Директорії та її наслідки.
- •5. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях
- •5. Уроки українських визвольних змагань.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 13: Радянська Україна в першій половині 20-х років хх ст.
- •Література
- •1. Урср на початку 20-х років.
- •2. Нова економічна політика.
- •3. Політика українізації.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •1. Польська політика щодо Західної України
- •2. Національно-визвольний рух в Західній Україні
- •3. Українські землі під румунською окупацією
- •4. Закарпаття у складі Чехословаччини. Карпатська Україна.
- •Література
- •1. Радянсько-німецькі договори 1939 р. І західноукраїнські землі.
- •28 Червня 1940 р. Румунський уряд заявив про свою згоду передати Радянському Союзу Бессарабію і Північну Буковину.
- •3. Напад Німеччини на срср. Бойові дії на території України в 1941-42 рр.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •1. Зміни в суспільно-політичному житті України після смерті Сталіна.
- •2. Економічні реформи м.С.Хрущова та їх наслідки.
- •3. Основні тенденції та характерні риси духовного життя в Україні.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Лекція 17: Україна в період загострення кризи радянської системи
- •Література
- •1.Економічна реформа середини 60-х років та її згортання. Наростання кризових явищ.
- •2. Суспільно-політичне життя та духовний розвиток суспільства.
- •3. Дисидентський рух.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Література
- •1. Суспільно-політичний процес після проголошення незалежності.
- •3 Грудня 2004 р Верховний су4д виніс рішення про переголос4ування іі туру президентських виборів.
- •8 Грудня вр прийняла пакт документів про політичну реформу (набрала чинності з вересня 2005 р.), переобрання цвк.
- •26 Грудня 2004 р. – переголосування іі туру. Переміг в.А.Ющенко (51,99 %).
- •2. Труднощі і перспективи економічного розвитку.
- •3. Україна в системі міжнародних відносин.
- •4. Духовне життя суспільства.
- •Контрольні запитання і завдання:
- •Навчально-методичне видання
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
2. Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
29 квітня в Києві зібрався хліборобський конгрес, який нараховував близько 8 тис. учасників переважно селян. Цей з’їзд висловив незадоволення політикою Центральної Ради. Делегати вимагали припинення соціалістичних експериментів та поновлення приватної власності на землю. Було висунуто лозунг утворення міцної влади у формі гетьманату. Проголошений гетьманом Павло Скоропадський видав маніфест, в якому повідомлялось про розпуск Центральної Ради й земельних комітетів. Проголошувалось право приватної власності. Одночасно вийшли “Закони про тимчасовий державний устрій України”. З них випливало, що замість УНР постає так звана “Українська держава”. Законодавча, виконавча та судова влади затверджувалися в руках гетьмана. Головою гетьманського кабінету міністрів став полтавський поміщик Федір Лизогуб. Законодавство Центральної Ради було скасоване; старости гетьмана й коменданти окупаційних військ відбирали у селян майно; у свої маєтки повернулися поміщики.
Оскільки територія України була окупована, уряд Скоропадського позбавлявся змоги вести самостійну зовнішню політику. Його дипломати перебували лише в столицях центральних держав. 12 червня у Києві підписано попередню угоду про припинення війни між Україною та Росією, а також про відновлення залізничного й поштово-телеграфного зв’язку. Гетьман домагався від Росії територіальних поступок. Він також намагався приєднати до України всю Холмщину, Крим та заселені українцями райони Бессарабії. Особливо заплутаним було кримське питання, тому що в Криму існував підтримуваний німцями уряд генерала Сулеймана Сулькевича.
У липні 1918 p. було прийнято закон “Про засоби боротьби з розрухою сільського господарства”. Він передбачав примусове використання в поміщицьких маєтках реманенту селян. Були заборонені й страйки. Гетьманська адміністрація прагнула примусити робітників працювати більш інтенсивно. Було встановлено 12-годинний робочий день.
Селяни не бажали повертати конфісковане в поміщиків майно і землю. Ширилися підпали маєтків, потрави посівів, вбивства поміщиків. Утворювалися партизанські загони.
Скоропадський робив спроби українізувати державний апарат, підтримував ідею незалежності (автокефалії) Української Православної Церкви. Особливо вражають досягнення уряду гетьмана Скоропадського в освітній галузі. Було випущено кілька мільйонів примірників україномовних підручників, в більшості шкіл введено українську мову, засновано біля 150-ти нових українських гімназій. У жовтні 1918 p. в Києві та Кам’янці-Подільському відкрилися два нових українських університети, було також засновано Національний архів та Національну бібліотеку (в понад 1 млн. томів). Вершиною цієї діяльності стало створення 24 листопада 1918 p. Української Академії Наук (першим президентом став Володимир Вернадський). Була заснована академія мистецтв, Український театр під керівництвом О.Саксаганського.
Однак внутрішня обстановка ставала дедалі складнішою. Розколовся Союз хліборобів-власників: менша його частина вимагала забезпечення незалежності України, більша з – виступала за федерацію з Росією. Активно діяли русофільські партії. Наростало невдоволення залежністю гетьманського уряду від німців. Основна маса селянства не підтримувала владу. Мало кому подобалася орієнтація П.Скоропадського на білогвардійську Росію, на монархію. Все це підготувало грунт практично для загальнонаціонального невдоволення.
І політичні опоненти гетьмана скористалися такою ситуацією. В.Винниченко і С.Петлюра, керівники Української соціал-демократичної партії заснували опозиційний Український національний союз. Свою роль відіграли тут і революційні події листопада 1918 р. в Німеччині, де була повалена монархія. 14 листопада 1918 р. політичні партії України утворили в Києві верховний орган республіки – Директорію. Почалися події проти гетьманських військ. 14 грудня 1918 р. П.Скоропадський зрікся влади і залишив Київ.