- •1Коклен – старший. Мистецтво актора. «Мистецтво», 1937. Ступеню щирості, сили й глибини, на які даний актор в
- •Актор і глядач
- •Свобода зовнішня й внутрішня
- •О ц і н к а ф а к т у сценічне виправдання – шлях до віри
- •4. Для того, щоб плоди творчої фантазії актора могли «під- сценічне ставлення – шлях до образу
- •Сценічне ставлення та оцінка факту
- •1. Вольове походження. 2. Наявність мети. В залежності від об’єкту впливу психічні дії мож-
- •Домашні етюди
- •5. Живопис, скульптура та архітектура того часу
- •Робота режисера над мізансценою
- •Щоденник спостережень. Дуже добре, якщо май- на якому головним чином заснована наша творчість. Я
- •Режисерська розповідь. Записи в щоденнику допов- йте вчинки з обставинами, запитуйте себе: «Чому люди-
- •Режисерський показ. Він полягає в тому, що сту- вправи.
- •1. Вправа на зорову увагу. Виконується без людей. Лиш кілька предметів мають під-
- •2. Впправи на слухову увагу. Слід з цілком конкретних життєвих ситуацій. Потім мож-
- •Вправи на ставлення й оцінку факту
Робота режисера над мізансценою
ЗАСТОЛЬНИЙ ПЕРІОД РОБОТИ НАД П’ЄСОЮ Наступна фаза роботи над виставою – пошуки мі-
Процес роботи над виставою має три періоди: застоль- зансцен. Мізансценою прийнято називати розташуван-
ний, у вигородках та на сцені. Застольний період – це закла- ня дійових осіб на сценічній площадці в певних фізичних
дання фундаменту майбутньої вистави. стосунках одного до одного і до навколишнього середо-
На першу зустріч з акторським колективом режисер вища.
має прийти з визначеною темою, ідеєю, надзавданням, наскріз- Призначення мізансцени – через зовнішні фізичні
ною ідеєю та вузловими моментами п’єси, з’ясованими взає- взаємовідносини між дійовими особами виражати їхні
мовідносинами між дійовими особами, їхніми характеристика- внутрішні (психологічні) стосунки й дії.
ми й значенням кожного персонажу в розкритті ідейно-тема- Мізансцена – один з найголовніших елементів ви-
тичної основи п’єси. стави.
Чим впевненіший режисер у своєму творчому задумі, з В безперервному потоці змінюючих одна одну мі-
яким він прийшов до акторів, тим краще. Буде помилкою, як- зансцен знаходить своє вираження сутність дії, що від-
що весь накопичений багаж режисер одразу викладе перед ко- бувається.
лективом. Яскрава доповідь режисерської експлікації досить Вміння створити яскраві, виразні мізансцени – од-
швидко забувається. Перша розмова режисера з акторами про на з найважливіших ознак професійності режисера. В мі-
п’єсу не повинна носити директивного характеру. Необхідна зансценах найбільше виявляється стиль і жанр вистави.
співбесіда, активна з обох сторін: режисера й акторів. Молодому починаючому режисеру рекомендуємо
Початковий план – це ще не задум. Це лише проект розробляти основні мізансцени до репетиції з акторами.
задуму. Він має пройти серйозний іспит в ході колективної Досвідчений режисер може встановлювати мізансцени у
роботи. Режисер має збагатити його під час обговорень з ак- взаємодії з акторами. В домашній роботі над мізансцена-
торами всіх питань, з яких складається його план постановки. ми режисер повинен «бачити» сценічну площадку та ак-
Ця бесіда має проходити з найактивнішою участю в торів, що рухаються по ній, «пргравати» всі сцени в уяві
ній акторів. Режисер може лише скеровувати напрямок обго- Ці дві здібності в своїй взаємодії можуть забезпечити
ворення. Так, поступово уточнюючись та розвиваючись, ре- внутрішню змістовність, життєву правдивість і сце-
- 98 - - 99 -
вістю, - писав Станіславський. – Вони мимоволі помічають і тями даного актора. Але після ретельної перевірки режи-
міцно закріплюють у своїй пам’яті все, що відбувається нав- сер в своїх діях помилки не знайшов. Тоді слід шукати
круги. При цьому вони вміють відбирати зі спостережувано- перешкоду в акторі.
го найважливіше, цікаве, типове, яскраве. Слухаючи таких Які ж бувають внутрішні перешкоди в акторській
людей, бачиш і розумієш те, що вислизає з уваги людей ма- творчості?
лоспостережливих, які не вміють в житті дивитись, бачити 1. Відсутність уваги до партнера й до оточуючого
і образно розповідати про сприйняте». середовища. Кожної миті перебування на сцені актор по-
Спостережливість художника – зорові враження. Му- винен мати об’єкт уваги.
зикант спостерігає слухом, скульптор ніби обмацує кожен Проте, часто актор нічого не бачить і не чує. Його
предмет. У спостережливості письменника бере участь кіль- гра стає фальшивою. Достатньо вказати актору на об’єк-
ка органів відчуття. ти уваги в необхідній послідовності, і від творчої скутос-
Особливе спостереження має актор. Об’єктом його ті не залишиться й сліду.
уваги головним чином є людина у всіх її проявах. Він прагне 2. М’язове напруження – друга перешкода.
уяві відтворити поведінку цієї людини, «зіграти» її. Тобто, В міру оволодіння об’єктом уваги і сценічним зав-
акторська спостережливість, крім зору й слуху, м’язово-мо- данням приходить тілесна свобода. Одначе, буває й нав-
торна. Людина, яка не володіє такою здібністю, не може бу- паки. Достатньо іноді сказати актору: звільніть праву ру-
ти актором. Актор потім використовує ці свої спостереження ку або обличчя, лоб,шию, рот, ліву ногу і т.д., щоб актор
в роботі на сцені. наблизився до творчого стану.
Режисер не менше, ніж актор, має спостерігати людей 3. Відсутність необхідних сценічних виправдань.
у їхніх діях. Адже на сцені він повинен акторські дії органі- Творчий стан актора можливий лише тоді, коли
зувати, надати їм життєву правдоподібність. Саме людські все, що знаходиться й відбувається на сцені, сценічно ви-
дії з усіма індивідуальними способами їхнього виконання і є правдане. Достатньо вказати актору на необхідність ви-
предметом особливого інтересу як з боку актора, так і з боку правдання якоїсь дрібниці, яка чомусь залишилася неви-
режисера. правданою, щоб звільнити його від творчої скутості.
Але, якщо актор фіксує свою увагу переважно на діях 4. Відсутність творчої поживи також може стати
однієї людини, то режисер прагне зафіксувати в своїй пам’я- причиною творчої скутості. Коли вся підготовча робота
ті і різноманітні сплучення цих дій уїхньому життєвому кон- вичерпана і актор не знаходить нічого нового для себе,
кретно-образному вираженні. Взаємодія й боротьба між лю- він починає нудьгувати, - нема руху вперед.
дьми – ось що є предметом переважного інтересу режисера, Режисер повинен зупинити таку репетицію і до-
ра, який спостерігає життя. Адже він потім відтворює на сцені класти всіх своїх творчих зусиль, щоб збагатити акто-
«живі картини», в яких повинна бути творча гармонія. Тому рів новою творчою поживою. Знову слід зануритись у
режисер має спостерігати життя у всьому багатстві його плас- вивчення життя, де завжди можна знайти те, чого раніше
тичних і звукових проявів. не помічали, а потім разом з акторами зайнятися фанта-
Отже, режисерська спостережливість вбирає в себе зуванням про життя створюване на сцені. В результаті
здібності спостережливості письменника, живописця, скульп- з’являться нові думки й слова. Вони й запліднять наступ-
тора, музиканта і актора. ну роботу.
- 104 - - 101 -
5. Прагнення актора зіграти почуття, яке він сам собі розвинути їх.
замовив, обов’язково призводить до творчої скутості. Режи- Ці здібності можна розділити на три групи. До
сер повинен підказати актору дійове завдання. першої групи належать здібності притаманні творчості
6. Допущена неправда навіть у мізерній кількості також в будь-якому виді мистецтва.
вибиває актора з творчого стану. Одна неправда тягне за со- Існують здібності, які хоч і загальні для всіх видів
бою інші, і в результаті – повна відсутність сценічної прав- мистецтва, але характер їхнього використання в значній
ди й творчого стану актора, а на сцені – фальш. Неточність, мірі залежить від специфіки даного виду мистецтва. Це
недбалість може закріпитись в процесі репетицій, якщо їх буде друга група.
вчасно не виправити. Третя група – здібності пов’язані з необхідністю
Ми розглянули найважливіші перешкоди, які заважа- для режисера хоча б потенційно бути також і актором,
ють творчому стану актора. Нагадаємо необхідні умови для мати мінімум акторських якостей.
цього стану: зосереджена увага, м’язова свобода, сценічне Розглянемо умови художньої творчості першої
виправдання, знання життя й діяльність фантазії, виконання групи. Одна з цих умов – нагальна потреба художника
дійового завдання й взаємодія (сценічне спілкування) з парт- висловитись. Якщо нема переживань, що рвуться з гли-
нерами, відчуття художньої правди. Ці умови тісно пов’яза- бини душі, нічого цікавого не створиться. Перефразуємо
ні одна з одною. Відсутність хоча б однієї з них тягне за со- Льва Толстого, якмй звертався до письменників: «Якщо
бою зникнення й інших. Варто погрішити проти одного можеш не ставити, то краще не став!»
якогось закону внутрішньої техніки, як ту ж мить актор Основним предметом мистецтва є людина. Тому
випадає з необхідного підпорядкування й усім іншим сценіч- будь-який художник, а особливо режисер, повинен тонко
ним законам. Режисер повинен в кожному окремому випад- розуміти людську психіку, глибоко проникати в найсо-
ку встановити вірний діагноз, знайти головну, основну при- кровенніші закутки душі.
чину творчої скутості актора, щоб її потім прибрати. Режисер повинен глибоко розуміти психологію
Цілком зрозуміло, яким знанням акторського матері- актора, як людини і як художника, і, по-друге, психоло-
алу, яким точним зором, якою чутливістю й проникливістю гію створюваного актором образу.
повинен володіти режисер. Для режисера, як і для кожного художника, необ-
Проте, всі ці якості легко розвиваються, якщо режи- хідний високий рівень загальної культури, різнобічне
сер цінує й любить актора, якщо він не терпить на сцені нічо- знання життя, тонкий художній смак, гостре відчуття су-
го механічного, якщо він не заспокоюється до того часу, по- часності і глибоке розуміння людської душі. Ці якості ми
ки акторське виконання не стане органічним, внутрішньо на- віднесемо до першої групи здібностей.
повненим і художньо правдивим. Тепер розглянемо професійні творчі здібності
притаманні лише режисерському мистецтву.
Розділ чотирнадцятий
ВИХОВАННЯ РЕЖИСЕРСЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ РЕЖИСЕРСЬКІ ПРОФЕСІЙНІ ЗДІБНОСТІ
ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ В будь-якому мистецтві величезну роль відіграє
Щоб проявити себе в режисерській професії, слід від творча спостережливість.
природи мати відповідні початкові дані. Школа може лише «Є люди, які від природи володіють спостережли-
- 102 - - 103 -
ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ РЕЖИСЕРСЬКОЇ Окрім описаної нами режисерської спостережли-
ФАНТАЗІЇ ТА УЯВИ вості, режисер повинен володіти вмінням фантазувати та
«Як це відбувається?» (кінострічка уяви на основі лі- уявляти.
тературного твору). Прочитайте уривок твору, де розпові- Творча фантазія – це вміння комбінувати дані дос-
дається про якісь події. Відкладіть твір і крок за кроком на- віду у відповідності до певних творчих завдань. Фантазу-
малюйте в свїй уяві весь хід описаних подій, намагаючись вання лише тоді буде продуктивним, коли воно поєднує-
нічого не пропустити та побачити й почути все якомога яс- ться з роботою уяви. А робота уяви полягає в тому, щоб
кравіше й конкретніше. створювані фантазією комбінації робити об’єктами внут-
Відштовхуючись від матеріалу поданого в тексті і рішнього чуттєвого переживання. Якщо фантазія – гра
спираючись на свій досвід та знання, ваша фантазія допов- розуму, то уява – гра почуттів. Обидва процеси прохо-
нить деталі, яких не вистачає, й сконструює неділиме ціле. дять одночасно, взаємодіючи й допомагаючи один одно-
Спочатку «кінострічка» нашої уяви буде досить при- му. Так відбувається процес образного мислення.
мітивна, лише окремі «кадри» будуть яскравими й чіткими, Крім того режисер «програє» в уяві всі ролі п’єси, але в міру накопичення матеріалу всі туманні образи набу- яку він ставить. Лише тоді, коли режисер проробить всю
дуть чіткості й конкретності. цю роботу, він одержує можливість плодами своєї фанта-
Часом «розмитість» кадрів буває через нестачу досві- зії захоплювати акторів і впевнено вести їх за собою.
ду, знань (історії побуту, культури, костюму, архітектури і т. Важливими режисерськими здібностями є відчут-
ін.). В таких випадках слід вжити заходів для заповнення тя простору й часу в їхньому динамічному сполученні та
цих нестач. єдності. З цим пов’язане також відчуття ритму. Свій осо-
Після створення такої «кінострічки» учень може діли- бливий ритм має кожна сцена, кожен діалог, кожен об-
тися свїми баченнями з товаришами. Педагог в цей час може раз. Всі ці окремі ритми переплітаються, взаємодіють і
задавати питання: «А як він був одягнений?» або « А який ко- складаються в певний ритмічний малюнок вистави, в пе- лір стін в кімнаті?», або «Що він в цей час відчув?», стимулю- вну ритмічну побудову. До цього врешті-решт зводиться
ючи фантазію учня. майже все, що входить у завдання: поставити виставу. Не
«До і після» («кінострічка» уяви на основі твору живо- володіючи відчуттям ритму, це завдання виконати не-
пису). Візьміть репродукцію якоїсь картини відомого худож- можливо.
ника з яскраво означеним сюжетно-драматичним змістом і на
«екрані» своєї уяви спробуйте послідовно вибудувати події й
ситуації, які відбувалися до зображеного на картині, а потім, - Р Е Ж И С Е Р С Ь К І В П Р А В И (16)
як розвиватимуться події й поведінка зображених на картині Виховання режисерських професійних здібностей
людей в наступному житті. Корисно записати результат фан- перш за все слід здійснювати через вправи. Система ре-
тазії у вигляді невеликої новели чи оповідання. Ці записи мо- жисерських вправ вибудована нами в їхній логічній пос-
жуть потім реалізуватися у формі сценічних етюдів. Це буде лідовності .
для «постановника» заняттям з режисури, а виконавцям – Почнемо з вправ, які розвинуть режисерську спо-
урок з майстерності актора. стережливість.
- 108 - - 105 -
ВПРАВИ НА СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ тися до вивчення найбільше нам потрібного матеріалу,