5. Живопис, скульптура та архітектура того часу

МОВА РЕЖИСЕРСЬКИХ ЗАВДАНЬ – ДІЇ (що оточувало Гамлета?).

Одним з найшкідливіших способів у режисерській ро- 6. Музика тієї епохи (що слухав Гамлет?)

боті є спосіб, коли режисер вимагає від актора прояву якогось 7. Придворний побут англійських і датських ко-

почуття в певній формі, тобто вимагає результату. Якщо ска- ролів того часу.

зати актору: «Тут ви маєте засміятись» або «Тепер ви повинні 8. Етикет при дворах цих королів.

заплакати», то актор витискатиме з себе штучний, нещирий 9. Жіночі й чоловічі костюми в Англії ХVІст.

сміх або фальшиві сльози. 10. Військова справа й спорт в Англії того часу.

Вірно буде не вимагати прояву почуття, а допомагати 11. Висловлювання про «Гамлета» визнаних дія-

актору вірні шляхи підготовки цих почуттів. Підготовка ж по- чів літератури та мистецтва.

лягає в тому, щоб підказати актору не почуття і не форму Якщо режисер обмежений часом, він може розда-

його вираження, а ту дію, яка приведе актора до потрібного ти завдання пошуку відповідей на питання плану між

почуття і викличе потрібну його реакцію. Якщо актор добре учасниками постановки. Ця робота надзвичайно корисна

зрозуміє і відчує ту мету, до котрої прагне в даний момент йо- для виконавців основних ролей. Це примусить кожного

го герой, і почне серйозно, з вірою в правду вимислу, викону- актора зануритись у той світ, з яким йому важливо ближ-

вати певні дії, щоб домогтися цієї мети, можна не сумнівати- че познайомитися.

ся, - потрібні почуття самі собою почнуть до нього приходи- В мистецькому навчальному закладі ця робота по-

ти, і всі його реакції будуть вільними й природними. Приро- діляється між студентами.

ду почуттів така, що чим більше людина намагається викли-

кати в собі якесь почуття, тим менше шансів на те, що воно Розділ тринадцятий

виникне. Замість почуття виникає м’язовий зажим, награш, РОБОТА РЕЖИСЕРА З АКТОРОМ

штамп, шаблонне зовнішнє зображування почуттів. Ми встановили, що основним матеріалом для ре-

Якщо ж актор вибудує такий ланцюжок простих людсь- жисера в його мистецтві є творчість актора.

- 96 - - 93 -

Якщо актори пасивні, творчо інертні, режисеру нічого останній час надто виросла. Це позитивне явище. Але по-

робити, йому нема з чого створювати виставу, - нема потріб- гано для театру, коли актор важким тягарем повисає на

ного матеріалу. Тому перший обов’язок режисера – виклика- шиї режисера, а режисер замість того, щоб бути, як цього

ти в акторі творчий процес. Коли цей процес виникає, наро- вимагав Станіславський, творчим акушером актора, його

джується другий обов’язок режисера – безперервно підтри- повитухою, перетворюється на його няньку чи поводиря.

мувати цей процес, не давати йому згасати й спрямовувати Справа режисера не допускати такого стану речей. Він

його до певної мети у відповідності з ідейно-художнім заду- повинен домагатися від актора не механічного виконання

мом вистави. режисерських завдань, а справжньої творчості; всіма до-

Оскільки режисер має справу не з одним актором, а з ступними йому способами він зобов’язаний збуджувати

колективом, то виникає третій обов’язок – безперервно узго- творчу волю та ініціативу актора, виховувати в ньому по-

джувати результати творчих зусиль акторів між собою, щоб стійну потребу пізнання, спостережливості, потягу до

одержати єдність стилю їхньої гри у виставі. творчої самостійності.

Всі ці завдання режисер здійснює в процесі виконання Справжній режисер не тільки вчитель театру, а й

своєї головної функції: творчої організації сценічного дійст- учитель життя. Він наставник, натхненник і вихователь

ва. колективу, з яким працює.

Цю функцію неможливо здійснювати з допомогою на-

сильства, наказу, командування. Режисер має надихати акто- ВІРНЕ САМОПОЧУТТЯ АКТОРА НА СЦЕНІ

ра на виконання своїх завдань, непомітно заманювати його Режисер має постійно всіляко оберігати творчу

на вірний шлях істинної творчості. свободу актора, бо свобода – необхідна умова і найваж-

Основне ж завдання істинної творчості в реалістично- ливіша ознака вірного творчого самопочуття актора,

му мистецтві – це розкриття сутності зображуваних явищ отже, й самої творчості.

життя, з находження прихованих пружин цих явищ, їхніх Вся поведінка актора на сцені має бути одночас-

внутрішніх закономірностей. но і вільною,і вірною. Це означає, що, по-перше, актор

Без знання життя творити неможливо. Це стосується і має відчувати, що йому хочеться реагувати саме так, бо

режисера, і актора. Якщо таким знанням володіє лише один з інакше він просто не може реагувати, і, по-друге, ця єди-

них, то відбуватиметься односторонній вплив режисера на но можлива реакія повинна точно відповідати свідомо

актора або навпаки. Обидва варіанти негативно впливають на поставленому завданню (режисером чи самим актором).

спільну роботу – створення вистави. Лише тоді, коли необхідне виконується з відчут-

Якщо режисер і актор обидва добре знають і розуміють тям свободи, коли необхідність і свобода зливаються,

ті явища життя, які відображені в п’єсі, тоді виникає між ни- актор одержує можливість творити.

ми взаємодія й співтворчість. Режисер, віддаючи актору свою В обох випадках: коли актор виконує необхідне

думку, одержить її назад (у формі сценічної фарби, тобто пев- свавільно, допускаючи свої вільності, і коли він приму-

ного руху, жесту, інтонації) з деяким плюсом. Думка режисера сово виконує вказівки режисера, - творчість відсутня.

виявиться збагаченою за рахунок того знання життя, яким во- Елемент примусу в творчому акті повинен бути

лодіє сам актор. зовсім відсутній: цей акт має бути гранично вільним і в

Як відомо, роль режисера в театральному мистецтві за той же час підкорятися необхідності.

- 94 - - 95 -

нічну виразність намічених мізансцен. ких дій закоханої людини, то почуття з’явиться обов’яз-

Розроблені дома мізансцени – це лише проект, який ково:

має витримати іспит в процесі творчої взаємодії режисера з 1. Прикидаюсь байдужим до неї.

акторами. Цей проект може обростати новими деталями або 2. Уважно слідкую, щоб вгадати її бажання.

й зовсім змінитися. 3. Вигадую жарт, щоб сподобатись їй.

Первісна партитура мізансцен необхідна, як початко- 4. Кидаюсь подати їй пальто, випереджаю супер- ва позиція, а не кінцевий результат. Мізансценування – це ника.

творчий процес, а не механічна «розводка». 5. Ловлю її погляд, чекаючи похвали.

Після закінчення мізансценування надходить третій 6. Заговорюю до іншої, щоб викликати ревнощі

етап роботи. В ньому здійснюється остаточна обробка вис- 7. Відмовляюсь виконати її прохання, караю її.

тави, шліфування. Все уточнюється й закріплюється. Створю- 8. Шукаю зручної нагоди, щоб вибачитись.

ється гармонія єдиного цілісного образу вистави. На цьому 9. Відходжу до вікна, приховуючи свої муки

етапі дуже важливі організаційні здібності режисера. і т. д. і т. п.

Крім акторів режисер взаємодіє в роботі з усіма допо- Ці прості дії не так важко виконати. Спробуйте

міжними цехами (костюмерним, перукарським, реквізиторсь- зробити це на сцені, - і глядач повірить у вашу закоха-ким, бутафорським), художником, композитором і т. д. У ре- ність. Ви й самі не залишитесь байдужим, відчуєте себе жисера одне й те ж саме завдання: збудити в кожному творчу закоханим. Дія – це тенета для почуття.

ініціативу в потрібному напрямку. Отже, мова режисерських завдань має бути мо-

вою дій, а не мовою почуттів.

УСУНЕННЯ ТВОРЧИХ ПЕРЕШКОД Виконуючи вірно знайдені дії в запропонованих

Кожен художник в своїй творчості зустрічається з опо- обставинах, актор знаходить вірне самопочуття, яке веде

ром матеріалу. У режисера матеріал – творчість актора. до творчого перевтілення в образ.

Добре, коли актор чинить опір свідомо, тобто, він не Підказуючи актору потрібні дії, режисер тим са-

згоден з установками режисера. В цьому випадку режисер має мим веде його до цього єдино вірного шляху органічної

переконувати, доводити або просто показати. Кінець-кінцем, творчості.

запропонувати актору зіграти сцену в його інтерпретації.

Складніше, коли актор повністю згоден з режисером, а ФОРМА РЕЖИСЕРСЬКИХ ЗАВДАНЬ. виконати його завдання не може. Він – не в творчому стані. ПОКАЗ, ПОЯСНЕННЯ Й ПІДКАЗКА

В цьому випадку режисер має знайти ту внутрішню Режисер може дати вказівку актору у формі сло-

перешкоду, яка заважає творчому стану актора. Коли її ви- весного пояснення й показу. Основна форма, звичайно, -

явлено, не важко її усунути. Одначе, спочатку режисер має ре- пояснення. Але й показ має право на існування. Бо тільки

тельно перевірити, чи не допустив він сам якусь помилку. На- з допомогою показу режисер може висловити свою дум-

приклад, він міг невірно визначити сценічне завдання актору ку синтетично, демонструючи одночасно рух, слово та

в даній сцені або ставлення до партнера. В обох випадках всі інтонацію. Крім того, показ творчо заражає актора, за-намагання актора будуть марні. Те ж саме станеться, якщо ре- хоплює його, нарешті, економить час в порівнянні з по-жисер ставить завдання, яке взвгвлі не відповідає можливос- ясненням. - 100 - - 97 -

Показом слід користуватися обачливо. Адже бездар- жисерський задум стане творчим задумом всього колек- ний показ може дискредитувати авторитет режисера перед тиву. До цього й зводиться перший етап застольної ро-

акторським колективом. боти.

Хороший режисер в своєму показі виходитиме не зі Проводити його слід творчо й ділово.

свого акторського матеріалу, а з матеріалу того актора, яко- Так само має проходити й другий етап застольної

му він показує. Слід іти від актора, щоб встановити творчу роботи, в якому проводиться дійовий аналіз п’єси і вста-

взаємодію між собою й актором; необхідно добре знати ак- новлюється дійова лінія кожної ролі.

тора, всі особливості його творчої індивідуальності. Вміти Кожен виконавець має визначити послідовність і

проникати в актора, жити з ним одним життям. Тільки за цієї логіку своїх дій, відчути сутність, корінь і природу кож-

умови режисер може направляти й організовувати творчість ної з них.

актора, не нав’язуючи своєї волі.